Доступність посилання

ТОП новини

Спецпосланець ЄС щодо Криму: місія здійсненна?


Ілюстраційне фото

Європарламент 25 жовтня ухвалив резолюцію, що закликає до посилення санкцій відносно Росії та розширення сфери дії місії ОБСЄ в Україні. Також передбачається створення посади спецпосланця Європейського союзу з питань Криму і Донбасу.

Поява посади спецпосланця ЄС дасть можливість розповідати європейцям про ситуацію на півострові «безпосередньо». Таку думку Крим.Реалії висловив начальник управління з питань АРК і міста Севастополя Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Сергій Мокренюк.

Створення спеціальної посади від Європейського союзу з питань Криму та Донбасу ‒ це плюс
Сергій Мокренюк

«У будь-якому випадку створення спеціальної посади від Європейського союзу з питань Криму та Донбасу ‒ це плюс. Це спеціалізована особа, і вона має займатися тільки цими питаннями. Це означає, що буде фокус і буде можливість формувати в конкретному напрямку конкретні докази та інформаційні матеріали. Важливо, що європейці дізналися про небезпеку, яка є в Азовському морі. Ця посада дозволить, хоча б технічно, доносити інформацію про ситуацію на сході та півдні України до конкретного суб'єкта ‒ Європейського союзу», ‒ сказав Мокренюк.

Сергій Мокренюк
Сергій Мокренюк

Народний депутат України Георгій Логвинський вважає, що посада спецпосланця Європейського союзу з питань Криму та Донбасу буде «досить ефективною» в разі її створення.

«Я думаю, що це буде досить ефективно. Сьогодні на території, окупованій та анексованій Росією, не діють правозахисні організації. Відповідно, жодної інформаційної підтримки та отримання відомостей з цих територій не відбувається. Тому посланець зможе отримувати цю інформацію, використовуючи різні форми, й передавати до Європарламенту», ‒ сказав Логвинський.

Георгій Логвинський
Георгій Логвинський

Росія «спробує не визнати» мандат спецпосланця ЄС з питань Криму та Донбасу в разі створення такої посади, вважає експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.

«Ситуація пов'язана, перш за все, з тим, що Росія почала блокування суден, які йдуть в українські порти в Азовському морі. У цій ситуації Росія спробує не визнати мандат. Вона навряд чи зможе адаптувати його дії, оскільки Азовське море ‒ це спільні води. Росії було зручно залишати цей конфлікт на рівні Україна-Росія й нікого туди не вмішувати. Заяви про те, що Європарламент не має жодного стосунку, не зовсім коректні. ЄС також зацікавлений, щоб прохід суден був вільним. Це зроблене для того, щоб Європейський парламент міг зрозуміти ситуацію, що відбувається», ‒ зазначив Крим.Реалії Сєдов.

Олександр Сєдов
Олександр Сєдов

Постійний представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов зазначає, що російська влада зацікавлена «зняти кримську тему з політичного порядку денного».

«Нам дуже б не хотілося, щоб інститут якогось спецпредставника перетворився на чергову мильну бульбашку. Щоб бути повноцінними представниками та ухвалювати будь-які резолюції, перш за все, потрібно їздити до Криму та знайомитися тут з реальним станом справ. Якщо це знову будуть умоглядні висновки, штамповані в Києві, то нічого доброго, окрім непотрібного нікому подальшого загострення ситуації навколо півострова, з цього не вийде», ‒ зазначив Мурадов.

У свою чергу, російський політолог Сергій Міхєєв вважає, що ініціатива Європарламенту спрямована на підтримання режиму санкцій проти Росії.

«Вони бояться, що визнання Криму де-факто відбудеться поступово. І щоб цю тему інституційно закріпити на якомога довший термін, створюється такий представник. Йде лобістська робота з боку «друзів України» з метою надавати їй всіляку допомогу. Я думаю, цей інститут (представника ЄС ‒ КР) в першу чергу займатиметься створенням обґрунтувань для підтримки режиму санкцій тривалий період», ‒ припустив експерт.

Ветеран кримськотатарського національного руху Алі Хамзін вважає ініціативу Європарламенту схожою з практикою призначення спецпредставника Держдепартаменту США в Україні, яка уже довела свою доцільність.

«Хочеться відразу зазначити, що резолюція Європарламенту щодо ситуації в Азовському морі, яка передбачає призначення спецпосланця з питань Криму та Донбасу, дуже важлива й навіть унікальна по-своєму. Ця позиція ЄС практично копіює та повторює позицію США, її президента Трампа, який у липні 2017 року призначив спецпредставника Держдепартаменту США в Україні Курта Волкера. Діяльність Курта Волкера в цілому є позитивною й плідною. Приклад чудовий, і явно ЄС цим вирішив скористатися», ‒ прокоментував новину Крим.Реалії Хамзін.

Алі Хамзін, архівне фото
Алі Хамзін, архівне фото

При цьому він зауважив, що важливо, щоб ні Київ, ні Москва не перешкоджали роботі спецпосланця ЄС.

Залишається всім зацікавленим сторонам тільки допомагати й не перешкоджати його роботі
Алі Хамзін

«Що стосується створення умов для діяльності спецпосланця з питань Криму та Донбасу, то, в принципі, його робота буде визначена тим колом питань зі збору інформації, яке буде закладене в цей статус Європарламентом. Залишається всім зацікавленим сторонам тільки допомагати й не перешкоджати його роботі. Я особисто хочу сподіватися, що спецпосланця окремо зацікавить доля Ханського палацу в Бахчисараї, для продовження роботи з внесення його до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО», ‒ зазначив Хамзін.

Російський адвокат Олексій Ладін вважає, що створення посади спецпосланця ЄС, який займатиметься питаннями Криму, дозволить об'єктивніше оцінювати ситуацію на півострові.

«З точки зору об'єктивної оцінки того, що відбувається в Криму, зокрема з ситуацією порушення прав і свобод людини, я як адвокат Міжнародної правозахисної групи «Агора» вітаю будь-яку ініціативу зі створення незалежних спостерігачів. Аби вона не стала профанацією в інтересах якоїсь політичної організації. Наразі у Криму працюють поодинокі журналісти (як російські, так і українські), які об'єктивно висвітлюють ситуацію. У зв'язку з цим я гаряче вітаю створення будь-якого незалежного органу, який буде моніторити ситуацію, як кажуть, на місці», ‒ повідомив адвокат.

Олексій Ладін
Олексій Ладін

Він також зазначив, що російська анексія Криму створює перешкоди для ефективного моніторингу порушень прав людини на території півострова.

«Різниця в юридичному статусі Криму з точки зору Росії та практично всього іншого світового товариства створює штучні перешкоди для моніторингу порушень прав людини на території півострова. Тобто фактично міжнародні правозахисні організації не працюють на території Криму, тому що юрисдикція Росії тут нелегітимна, однак це не робить незаконні кримінальні переслідування відносно кримських татар, українських і російських громадських активістів законними. Від позиції страуса тортури не перестають бути тортурами», ‒ наголосив Ладін.

Кримський активіст Різа Асанов обережно оцінює можливі результати місії спецпосланця ЄС щодо Криму.

Якщо російські дипломати купуватимуть експертну думку спецпреда, тоді й працюватиме він відповідно
Різа Асанов

«Спеціальний посланець ЄС з питань анексованого Криму та регіону Донецької та Луганської областей ‒ ідея хороша, як і ідея місії ОБСЄ. Питання тільки в тому, що він бачитиме, а що ні. Ми були свідками доповідей місії ОБСЄ про те, що в Донецьку та Луганську військ Росії немає. При цьому, даючи інтерв'ю, вони «спотикалися» об новітнє озброєння армії РФ, бачили множинні докази присутності військ Росії в цих регіонах. Якщо російські дипломати купуватимуть експертну думку спецпреда, тоді й працюватиме він відповідно. Не думайте, що в Європі немає корупції. Я неодноразово бачив, як після близьких контактів з дипмісією Росії євродепутати змінювали свої позиції. Поживемо ‒ побачимо. Зрештою, ми будемо уважно стежити, як він працюватиме, і відповідно реагувати. Життя навчило нас уважно стежити за всім», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові

XS
SM
MD
LG