Крим.Реалії публікують закінчення тексту, який написаний кримськими мусульманами, які перебувають під судом у Росії (визнані політичними в'язнями правозахисним центром «Меморіал»). Першу частину читайте тут.
За що судять кримських мусульман?
На момент ознайомлення кримінальна справа складалася з 57 томів. На попередньому слуханні було вже 69 томів. Після закінчення слідства одну кримінальну справу розділили на 5 кримінальних справ по 5 фігурантів. Таким чином, судова система «опрацювала» справу 25-ти фігурантів. З'ясувати усе та знайти істину мети немає.
Каменем спотикання для суддів стала рідна мова. Ще на попередньому слуханні всім було відмовлено у перекладачі з російської на кримськотатарську. Клопотали про перекладача 15 фігурантів. На першому судовому засіданні по суті видалили із зали усіх, хто не говорив російською. Таким чином, суд не з'ясовував особистості обвинувачених і те, чи зрозумілі їм їх права та обов'язки.
Без виправлення цієї помилки тривають процеси. Однак санкції за «мову» тепер виглядають як винесення попередження та позбавлення права давати пояснення під час процесу. Формальні підстави ‒ неповага до суду, порушення регламенту.
Обвинувачені подають клопотання, заяви, заперечення кримськотатарською. Судді відмовляються приймати документи, складені не мовою судочинства. При цьому частина 4 статті 47 КПК РФ говорить: обвинувачені мають право: 6) давати свідчення й висловлюватися рідною мовою або мовою, якою вони володіють; 7) користуватися допомогою перекладача безкоштовно.
Судові засідання відкриті. Слухачів пускають з урахуванням соціальної дистанції. Пресі дозволяється фото та відеозйомка лише в перерві.
Сторона звинувачення подає як речові докази телефони, рукописні тексти та ісламську літературу, серед якої і загальноприйнята. В одного з обвинувачених як речдок фігурує блокнот з його записами. За змістом записи ‒ вислови пророка Мухаммада (с.а.с.) і тексти Корану про боротьбу з гнівом!
Фігуранти справи «Хізб ут-Тахрір» – на суді з плакатами напередодні 18 травня | Кримське фото дня
Два стовпи кримінальної справи: приховані свідки та експертизи. Приховані свідки відкрито говорять, що погроз з боку обвинувачених на їх адресу не було. Рішення про засекречування ґрунтується лише на бажанні самих свідків, відповідно, законних підстав немає.
Сторона звинувачення не обтяжує себе доправлянням свідків у будівлю ПОВС (Південного окружного військового суду ‒ ред), щоб судді могли безпосередньо переконатися в їх особистості. Свідки виступають через ВКС з Криму. Прокурор це пояснює тим, що не вжили жодних заходів.
Приховані свідки, описуючи одного, називають прізвище іншого обвинуваченого. Найчастіше, під час допиту прокурором останній виявляє суперечності між свідченнями даними на попередньому слідстві та даними в судовому засіданні, подається клопотання про відкладення показань свідків. Адвокати заперечують, судді підтримують.
Комплексна лінгвістико-релігієзнавча судова експертиза проведена автономною некомерційною організацією «Казанський міжрегіональний центр експертиз», республіка Татарстан. Експертиза призначена для визначення наявності в переговорах, зафіксованих в аудіофайлах, висловлювань, що містять негативну оцінку або виражають неприязне, вороже ставлення до інших націй або представників інших конфесій, закликів до боротьби з ними, а також висловлювань, спрямованих на залучення інших осіб до діяльності терористичної організації «Партія ісламського визволення» («Хізб-ут-Тахрір», ХТ). По суті, предметом дослідження є прослухані розмови про мужність, про правильний розподіл часу, про політичне становище курдського народу, про міжнародну політичну кон'юнктуру. Незалежна експертиза в багатьох аспектах спростувала висновки, до яких прийшли підвідомчі ФСБ експерти.
У справі проходять 4 фігуранти за ч.1 ст.205.5, яким загрожує термін аж до довічного ув'язнення, решта за ч.2 ‒ до 20 років позбавлення волі суворого режиму.
Підбиваючи підсумок, можна з упевненістю сказати, що основними доказами провини є зберігання (! ‒ не розповсюдження) заборонених книг (багато з яких були підкинуті), а також розмови на релігійні й політичні теми. Ні зброї, ні вибухівки, нічого, що свідчить про тероризм або спробу насильницького захоплення влади, в обвинувачених знайдено не було.
Але все це не заважає владі звинувачувати людей у подібних тяжких злочинах і відсилати їх на довгі терміни в тюрму.
Політв'язні не згодні з висунутими звинуваченнями, вважають справу політично мотивованою, а своє переслідування незаконним. Обвинувачені постійно нагадують суду також про норми міжнародного права, зокрема про IV Женевську конвенцію 1949 року про захист цивільного населення під час війни. Згідно з конвенцією, на окупованій території, якою підсудні (і вся світова спільнота) вважають Крим, має застосовуватися законодавство України, в ній діяльність ХТ легальна. Окрім іншого, активісти «Кримської солідарності» вважають, що Росія в Криму боїться активних, непідконтрольних владі людей, нехай навіть вони й не порушують закони РФ. Саме зі своєю активною громадською діяльністю кримські мусульмани з групи 25 пов'язують свій арешт.
Депортуючи нас у російські в'язниці, ви нагадуєте всім, що радянські методи боротьби з інакомисленням нікуди не поділися
На судах в'язні Кремля говорять про те, що «група 25-ти» уособлює собою весь кримськотатарський народ: «Серед нас є і молоді, й літні, імами, будівельники, журналісти, підприємці та багато інших. Таким чином, саджаючи нас, ви перед собою ставите весь кримськотатарський народ! Депортуючи нас у російські в'язниці, ви нагадуєте всім, що радянські методи боротьби з інакомисленням нікуди не поділися».
Активісти «групи 25-ти» впевнені, що їх група уособлює собою готовність будь-якого молодого чи старого прийти на допомогу народу, навіть якщо це коштуватиме найдорожчу ціну. Кримських татар з «групи 25-ти» намагалися залякати, підштовхнути до виїзду з Криму, але вони залишилися, адже приїхали до Криму, щоб збудувати світле майбутнє зі своїм народом, на благо інших, а не жити на чужині.
Найяскравішим доказом своєї невинуватості в інкримінованих діяннях політв'язні з «групи 25-ти» вважають повагу, співпереживання та любов кримськотатарського народу до них. Все це виражається в численних акціях підтримки біля будівель судів, у сотнях листів від співвітчизників (і не тільки), у турботі про сім'ї політв'язнів і багато в чому іншому.
Розгляд справи в Південному окружному військовому суді «групи 25-ти» наближається до вироку. Незважаючи на те, що ніхто не сумнівається в його обвинувальному вигляді, хлопці з «групи 25-ти» продовжують боротися, доводячи свою невинність.
У цій боротьбі кримські мусульмани сподіваються на допомогу Всевишнього, на підтримку свого народу й усіх небайдужих.
Руслан Сулейманов, Осман Арифмеметов, Ремзі Бекіров, громадянські журналісти, визнані правозахисними організаціями політичними в'язнями російської влади
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
Обшуки у кримських активістів і журналістів
Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
