Доступність посилання

ТОП новини

«Сталін ‒ кровожерливий пес». Унікальна історія вченого, який першим довів штучність Голодомору


Степан Сосновий досліджував Голодомор у часи окупації, працюючи у економічно-статистичному відділі Харківської управи

Протягом багатьох десятиліть вся його біографія вкладалась у три слова й одну літеру – «агроном-економіст С. Сосновий». 1942 року, в окупованому Харкові, саме з таким підписом вийшла серія статей про колективізацію і Голодомор. У них вперше, без емоцій, на основі фактів доведуть ‒ Голодомор був штучним. Автор цих досліджень вперше в історії підрахує й кількість жертв. Він зробить це на основі статистики, а не політики, хоча його підрахунки все одно викривлять, а сам він отримає 25 років таборів.

Ім’я цього вченого повернув харківський доцент – Олександр Салтан. Саме йому разом із канадським професором Богданом Клідом вперше вдалося відновити драматичну історію життя «агронома-економіста С. Соснового». Детективні подробиці своїх пошуків Олександр Салтан вперше розповів в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

‒ Ніхто не знав, не те що як він виглядає, а як його насправді звати. В американській діаспорній газеті «Свобода» існував некролог на Тимофія Соснового, тож багато-хто вважав, що С.Сосновий ‒ це взагалі псевдонім Тимофія. Однак, як виявилося, Степан (С.) і Тимофій були рідними братами. Дізнавшись про це, я почав шукати в харківських архівах саме Степана. І таки вийшов на його слід.​

Тимофій Сосновий разом із дружиною Єлизаветою. Фото початку 1950-х років. Фото надане Олександром Салтаном
Тимофій Сосновий разом із дружиною Єлизаветою. Фото початку 1950-х років. Фото надане Олександром Салтаном

‒ Хто він ‒ Степан Сосновий?

‒ Народився 1896 року, у селянській родині на Херсонщині. З молодшим братом Тимофієм став повним сиротою вже у дев'ять років. Завдяки опікунам зміг вивчитися на агронома.

Студент Харківського інституту сільського господарства та лісоводства (1922 року). ГДА СБУ. Фото надане Олександром Салтаном
Студент Харківського інституту сільського господарства та лісоводства (1922 року). ГДА СБУ. Фото надане Олександром Салтаном

​Сосновий не був членом компартії, але був партійним функціонером ‒ адже працював у Харкові в установах та вишах сільськогосподарського напряму. На відміну від молодшого брата Тимофія, Степан не мав ученого ступеня та звання, але теж займався наукою.

У міжвоєнний період Степан написав декілька статистичних праць, головним чином присвячених питанням оренди землі в УСРР. Утім, незважаючи на лояльність до радянської влади, наукова діяльність С. Соснового не завжди відповідала офіційній лінії.

На початку 1932 року, під час наукових дебатів, його звинуватили в «антимарксистских ухилах» та «проштовхуванні куркульських настроїв». Не витримавши тиску ректора інституту, вчений вимушено написав заяву про звільнення. Так закінчилася його наукова кар’єра.​

‒ У статтях Соснового багато деталей, які вказують на те, що він був очевидцем Голодомору. Він пише і про переповненні під час голоду елеватори із хлібом, і про перехоплену радянськими органами продовольчу допомогу з-за кордону...

‒ Саме з Харкова, столиці тодішньої радянської України, генерувалася колективізація, перша п’ятирічка, початок другої і не в останню чергу Голодомор. Працюючи в аграрному секторі, Степан Сосновий не з чуток про все це знав і, навіть, бачив. Із 1932 по 1936 рік Сосновий працював агрономом в Акімівському районі Запорізької області. Його родичі жили в селах на Херсонщині ‒ туди він, напевно, також їздив. Ще двоє його родичів, скоріше за все, були арештовані 1932 року. І саме це, мабуть, переповнило чашу лояльності до радянської системи.

Степан Сосновий - викладач Харківського сільськогосподарського інституту (Травень 1929 року). ГДА СБУ. Фото надане Олександром Салтаном
Степан Сосновий - викладач Харківського сільськогосподарського інституту (Травень 1929 року). ГДА СБУ. Фото надане Олександром Салтаном

‒ Як вплинув Голодомор на Соснового?

‒ Сосновий стверджував, що антирадянські настрої в нього сформувалися якраз у роки Голодомору.

Саме через невпевненість у перемозі радянської армії він і не полишив Харків. Він вважав, що війну фактично вже програно. Причиною катастрофічних поразок Червоної Армії називав безглузду політику на селі, часів колективізації. Адже більшість червоноармійців були селянами, які не хотіли воювати за радянську владу.

Померлий від голоду на одній із вулиць Харкова
Померлий від голоду на одній із вулиць Харкова

У вересні 1941 року йому запропонували роботу в Москві. Він відмовився. Разом з ним вже в окупованому німцями Харкові залишилося двоє малих синів, немічна теща і хвора дружина. Це ще одне причина, яка змусила Степана Соснового не евакуюватися.

‒ Як почалася співпраця Соснового із німецькою окупаційною владою?

‒ До кінця листопада 1941 року він був безробітним. А тут сім'я – треба ж чимось її годувати. 24 листопада 1941 року Степан влаштувався на роботу до Харківської обласної земельної управи, де очолював економіко-статистичний відділ.

Степан Сосновий - керівник економіко-статистичного відділу Харківської земельної управи (фото 1941-1942 років). ГДА СБУ. Фото надане Олександром Салтаном
Степан Сосновий - керівник економіко-статистичного відділу Харківської земельної управи (фото 1941-1942 років). ГДА СБУ. Фото надане Олександром Салтаном

Він був непублічною людиною. Майже до осені 1942 року громадянську позицію Степан Сосновий не озвучував. І от із вересня 1942 по січень 1943 року окупаційна газета «Нова Україна» публікує сім статей Соснового. У них він жорстко критикує сталінську колективізацію та Голодомор. І це був лише скорочений виклад його фундаментальної праці «Що дали большевики українському селянству», над якою він тоді працював. Її доля невідома. Скоріше за все, Сосновий її знищив.

Стаття «Правда про голод 1932 – 1933 рр. на Україні» ніби систематизувала всі попередні й подальші його публікації в газеті.

‒ Про що саме йшлося в цих матеріалах?

‒ Його статті написані на високому науковому рівні. Це було незвично для того періоду. Емоцій там небагато, але Сталіна Сосновий називає «кровожерливим псом», який планомірно винищував українське селянство. Якщо ж почитати публікації тогочасної західноукраїнської преси, то там просто інформація про голод в Україні ‒ от і все. А Сосновий детально пояснює причини голоду через статистику і процеси на селі. Ось у чому цінність його роботи.

Стаття Степана Соснового «Правда про голод в Україні 1932-1933 роках». Матеріал розміщений харківській окупаційній газеті Нова Україна» (8 Листопада, 1942 року)
Стаття Степана Соснового «Правда про голод в Україні 1932-1933 роках». Матеріал розміщений харківській окупаційній газеті Нова Україна» (8 Листопада, 1942 року)

Порівнюючи Голодомор із подібними катаклізмами в інших країнах, Сосновий доводить ‒ так швидко і так масово, як в Україні, від природного голоду не гинули ніколи і ніде в світі.

Він також проаналізував об’єми запасів збіжжя. Його було достатньо, щоб уникнути голоду ‒ стверджував учений.

Сосновий першим на основі статистики підрахував кількість людських втрат від Голодомору.

Сосновому також вдалося спростувати факти про природні чинники неврожаю. Малодощовий та засушливий 1932 рік загалом був подібним до 1921 року пояснює він, однак кількість загиблих протягом 1932-1933 років була суттєво більша.

Крім того, у своїх статтях Сосновий критикує саму систему колективного господарства: колгоспи – це зло, а МТС – це знаряддя закріпачення селянства. Саме так називається одна з його статей.

Сосновий першим на основі статистики підрахував кількість людських втрат від Голодомору. Він навіть провів щотижневий, щоденний, щогодинний і щосекундний розрахунок ймовірної кількості жертв.

Усі українські науковці майже одноголосно стверджують, що Степан Сосновий ‒ перший дослідник Голодомору. Тобто саме дослідник, а не людина, яка емоційно писала про цю подію.

‒ З чиєї ініціативи Сосновий почав працювати над своїми дослідженнями?

‒ У «врізі» до першої статті, зазначалося, що агроном-економіст С.Сосновий зробив дослідження з відкритих і секретних даних. Що таке секретні дані – можемо лише здогадуватись. Можливо, це натяк на німецький слід, але довести це поки що складно.

Виплата грошей Степану Сосновому німецькою окупаційною владою за «понаднормову роботу». ЦДАВО України
Виплата грошей Степану Сосновому німецькою окупаційною владою за «понаднормову роботу». ЦДАВО України

Тему Голодомору німці не надто використовували у своїй пропаганді. Принаймні так стверджують деякі українські історики. Однак у роки окупації Харкова на шпальтах «Нової України» це була одна з топ-тем. Голодомор «взяли на озброєння», якщо не німці, то місцеві колаборанти – стовідсотково.

‒ Можливо, Степан Сосновий співпрацював із місцевими проукраїнськими силами у Харкові?

‒ Нарком держбезпеки Сергієнко називав Соснового одним із активних членів харківської «Просвіти». Однак я вивчав списки її учасників – його прізвища там немає. Водночас наприкінці 1942 року харківська «Просвіта» організувала виставку «Україна у совецькому ярмі». Вона складалася з трьох частин, один зі стендів мав відображати події колективізації і Голодомору. І якраз Сосновий, скоріше за все, був дотичний до її організації. Він надавав для неї матеріали, займався облаштуванням експозиції.

Цікавий момент: виставка відбувається 8-го листопада 1942 року, і цього ж дня у щоденному номері газети «Нова Україна» виходить його фундаментальна стаття «Правда про голод…». Випадковість, збіг? Хто його знає, але от така синхронність.

До речі, Тимофій – рідний брат Степана Соснового, приніс присягу на вірність ОУН (м), і був її принаймні формальним членом. Щодо Степана, то більшість документів свідчать протилежне.

‒ Чим під час окупації Харкова займався брат, Тимофій Сосновий?

‒ Він був очільником Статистичного відділу Харківської міської управи. У цей період Тимофій Сосновий мав досить високий посадовий статус. У всіх документах він підписувався як професор ‒ позиціонував себе як представник харківського істеблішменту. Пізніше він співпрацював з Оперативним Штабом Розенберга. І саме Тимофію, а не Степану, як раніше вважалося, належать дослідження, написані для цього відомства.

Титульна сторінка дослідження «професора Соснового» зробленого для Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга. Науковець Олександр Салтан стверджує, що вони належать Тимофію Сосновому
Титульна сторінка дослідження «професора Соснового» зробленого для Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга. Науковець Олександр Салтан стверджує, що вони належать Тимофію Сосновому

‒ Як склалася подальша доля Степана Соснового?

‒ У липні 1942 у складі делегації агрономів Харківщини він відвідав Німеччину. В період активних боїв за Харків, на початку серпня 1943 року дружина з синами переїхала до Києва. Туди ж повернувся Степан і вже звідти вони разом переселилися на Одещину.

Сім’я Соснових не втекла на Захід, хоч і могла. Можливо, через хворобу дружини.

Після війни Степан працював агрономом-економістом. Він не приховував ні прізвища, ні імені. Тільки в автобіографічній довідці не вказав, що під час окупації жив і працював у Харкові. Він просто переніс себе в інший регіон, щоб затушувати свою біографію.

Можливо, йому і вдалося б сховатися. Однак проти нього дали свідчення деякі харківські колаборанти. 21 лютого 1950 року співробітники УМДБ УРСР арештувало Степана Соснового.

‒ Як відбувалося слідство?

‒ Читаючи матеріали карної справи, склалося враження, що слідчим вдалося «зламати» Соснового. Він з усім погоджувався, усі звинувачення брав на себе, не опирався. Однак це можна пояснити специфікою допитів – вони тривали довго, інколи ‒ серед ночі. До процесу над Сосновим залучили і його старшого сина, який, втім, ніяких негативних свідчень проти батька не дав.

Сосновий під час допиту і слідства (1950 рік). ГДА СБУ. Фото надане Олександром Салтаном
Сосновий під час допиту і слідства (1950 рік). ГДА СБУ. Фото надане Олександром Салтаном

Степана Соснового звинувачували в колабораціонізмі та написанні статей антирадянського змісту. Однак саме машинописна копія статті «Правда про голод в Україні» є у його кримінальній справі. Також Сосновому інкримінували членство в націоналістичній організації «Просвіта» й в ОУН, але останнє обвинувачення не змогли довести.

‒ Яким був вирок Степану Сосновому?

‒ Після недовгого розслідування Соснового засудили до 25 років виправно-трудових таборів, з пониженням у правах на п'ять років та повною конфіскацією майна. Покарання він відбував неподалік залізничної станції Шексна, Вологодської області у Росії.

У таборі Сосновий пробув шість років. У роки хрущовської відлиги, його амністували. Він повернувся в село Павлівка у Одеській області. Туди перебралась його сім’я.

‒ Чи вдалося уникнути арешту брату, Тимофію Сосновому?

‒ Тимофію вдалося після війни емігрувати до ФРН. Він став професором Українського вільного університету. 1950 року перебрався до США, де працював в УВАН. Під ім’ям Timothy, Тимофій Сосновий стане автором 16-ти статей, монографії, 17 рецензій, 12-ти відгуків. І це всього лише за 19 років життя у США.

Некролог на Тимофія Соснового розміщений в американській діаспорній газеті «Свобода» 11 жовтня 1983 року. Архів газети «Свобода»
Некролог на Тимофія Соснового розміщений в американській діаспорній газеті «Свобода» 11 жовтня 1983 року. Архів газети «Свобода»

Саме Тимофій використав статистичні дані Степана і популяризував їх за кордоном. Згодом серед української діаспори вони стали майже канонічними. У своєму дослідженні подій Голодомору їх буде використовувати і відомий американський вчений – Джеймс Мейс.

Вже в незалежній Україні віце-прем’єр Микола Жулинський назвав цифри втрат від Голодомору, посилаючись на підрахунки Степана Соснового ‒ прямі (4,8 мільйона людей) і сукупні (7,5 мільйонів людей). Слідом за урядовцем Жулинським їх почали повторювати українські науковці. Із часом перша оцінка забулася, друга (7,5 мільйонів осіб) ‒ набула загальної цифри втрат 1932-1933 років, хоча Степан Сосновий вирахував її для 1932-1938 років.

‒ Чим займався Степан Сосновий після повернення з таборів?

‒ Поки що невідомо. Остання дата у його біографії ‒ 1958 рік. Тоді він подав позов до правоохоронних органів з проханням повернути трудову книжку і диплом.

Тож у цій історії ще треба поставити крапку, докласти цей останній пазл, щоб ми знали точно дату смерті та долю його сім’ї. Ми над цим працюємо.

Матеріал зроблений на основі інтерв’ю з кандидатом історичних наук, доцентом – Олександром Салтаном та його наукового дослідження «Історична цінність дослідження агронома-економіста С.Соснового, у висвітленні подій Голодомору на шпальтах газети «Нова Україна».

XS
SM
MD
LG