Доступність посилання

ТОП новини

«Козак-розбійник»: у Києві судять екс-бійця «Беркута» за участь у «самообороні Криму»


Олександр Саттаров в Голосіївському суді Києва, 5 листопада 2018 року

У Києві почався суд над колишнім бійцем «Беркута» з Дніпра Олександром Саттаровим, якого звинувачують у державній зраді. За версією слідства, підсудний у 2014 році в складі «самооборони Криму» брав участь у захопленні військового аеродрому «Бельбек» у Севастополі. Сам Саттаров провину не визнає. Суд у його справі розпочався з другої спроби: слухання почалися заново через звільнення одного з членів суддівської колегії.

38-річний Саттаров був затриманий у Дніпрі 15 грудня 2017 року. Приводом для взяття його під варту стало те, що Нацполіція України відкрила проти нього справу за статтею 110 Кримінального кодексу ‒ зазіхання на територіальну цілісність України. У повідомленні про розшук Олександра говорилося, що в 2014 році він перебував у «самообороні Криму» й «надавав допомогу підрозділам збройних сил Росії під час окупації Криму».

Його батько Валерій Саттаров ‒ полковник МВС України у відставці, колишній начальник обласного управління карного розшуку. Він живе у Дніпрі, де веде суспільно-політичну діяльність ‒ є одним з керівників регіональних організацій, які захищають права силовиків у відставці.

Валерій Саттаров
Валерій Саттаров

За словами Валерія Саттарова, його син Олександр в минулому також працював у структурі МВС України. Починав кар'єру дільничним, потім перейшов до «Беркута». Закінчивши службу у спецпідрозділі, залишив МВС і пішов працювати до охоронної компанії.

Саттарови, молодший і старший, є членами організації «Дніпропетровський козачий округ». Батько вступив до цієї структури в 2006 році й зараз займає там посаду заступника «отамана». А син у козацтві має звання «майора».

Свято з сивиною на скронях

Саттаров-старший стверджує, що проблеми з українськими силовими органами у його сина виникли після 9 травня 2017 року. В цей день у Дніпрі відбулася демонстрація, присвячена Дню перемоги. Під час ходи відбулося кілька бійок між ветеранами АТО та людьми спортивної статури, одягненими в цивільне. Серед останніх, за словами Валерія Саттарова, були представники козацтва, в якому перебуває він і його син. Сам Олександр, як стверджує його батько, в бійках участі не брав.

Подіями 9 травня в Дніпрі був дуже незадоволений голова МВС України Арсен Аваков. Він розкритикував поліцейських за те, що ті не затримували цивільних осіб, які вступали в рукопашний бій з ветеранами АТО. Аваков відіслав у відставку голів обласного та міського управлінь Нацполіції у Дніпрі. Після цього в місті порушили три кримінальні провадження у зв'язку з тим, що сталося 9 травня: хуліганство, масові заворушення та заподіяння тілесних ушкоджень. 13 травня суд заарештував місцевого жителя, який, за версією МВС, координував осіб, що вступили в бійку з ветеранами АТО.

Через два дні на сайті Нацполіції з'явилося повідомлення про те, що в розшук оголошений Олександр Саттаров, якого підозрюють у сепаратизмі. Упродовж півроку він переховувався. За словами його батька, Олександр у цей час потайки працював в охоронній фірмі.

15 грудня Саттарова-молодшого затримали на робочому місці. Його батько стверджує, що після цього Олександра забрали в невідоме місце, де впродовж 5 годин жорстоко катували: били, одягали мішок на голову, тримали на холодній підлозі. Валерій Саттаров каже, що йому нічого не було відомо про місце перебування сина упродовж доби. 16 грудня Олександра привезли до міського відділу поліції Дніпра. За словами Саттарова-старшого, лікарі після цього діагностували у його сина двостороннє запалення та розрив легень.

Олександр Саттаров в Голосіївському суді Києва, 5 листопада 2018 року
Олександр Саттаров в Голосіївському суді Києва, 5 листопада 2018 року

​Коментуючи повідомлення про катування, начальник головного управління Нацполіції Дніпропетровської області Віталій Глуховеря повідомив, що Олександра затримували не його підопічні, а співробітники СБУ. У підписаній ним відповіді на інформаційний запит Крим.Реалії від 10 січня йдеться, що в міському відділі поліції Дніпра до Саттарова не застосовувалися «заходи фізичного та психологічного впливу».

СБУ від коментарів з цього приводу відмовилася. Ще у грудні минулого року кореспондент Крим.Реалії надсилав у це відомство інформаційний запит, але відповідь на нього не прийшла.

Валерій Саттаров стверджує, що дніпровський відділ Нацполіції відкрив кримінальне провадження з приводу тортур стосовно його сина. На якій стадії ведеться розслідування ‒ поки невідомо. Прес-секретар дніпропетровського управління НПУ Анна Старчевська не змогла дати оперативний коментар на цю тему й запропонувала надіслати інформаційний запит. Відповідь на нього поки не отримали.

Докази та суд з другої спроби

Після затримання Саттарова перевезли з Дніпра до Одеси, де знаходиться орган, який вів розслідування ‒ Кримське управління Нацполіції України. 22 грудня суд узяв Олександра під арешт. Через кілька місяців його перевезли до Лук'янівського СІЗО Києва, де був запланований судовий процес.

Ще коли Саттаров знаходився в розшуку, поліція оприлюднила частину доказів, які, за версією українських силовиків, підтверджують його участь у «самообороні Криму». Це фотографія, на якій підозрюваний разом з озброєними людьми в балаклавах і військовій формі позує, імовірно, на тлі української військової частини в Криму.

Другий доказ ‒ лист подяки Саттарову від голови села Орлине за надання «братської допомоги», підписаний 16 березня 2014 року.

Після затримання батько Саттарова та його адвокат Валерій Попов підтверджували, що Олександр дійсно навесні 2014 року перебував у Криму. Але родичі та захисник наголосили, що він не брав участі в захопленні військових частин та адміністративних будівель.

На початку цього року Голосіївський районний суд Києва почав розглядати справу Саттарова. Відбулося кілька засідань, однак у жовтні закінчився термін повноважень одного з членів суддівської колегії ‒ Іларіона Рудика. І, відповідно до правил судочинства, був оголошений повторний розгляд справи Саттарова з нуля з новим складом суддів.

Те, що відбувалося на засіданнях до цього, не набуло розголосу: журналісти не відвідували слухання, а сторони процесу публічно не повідомляли про його перебіг. Адвокат Ігор Свінціцький, який був захисником Саттарова, розповів кореспонденту Крим.Реалії, що до повторного розгляду на суді був зачитаний обвинувальний акт, після чого допитані свідки захисту та звинувачення. В ролі останніх, за словами адвоката, були «співробітники СБУ та інших структур», вони засекречені й виступали під вигаданими прізвищами.

Прохання до Путіна

Знову суд над Саттаровим стартував 5 листопада. На ньому представник Прокуратури АРК Ілля Савонік зачитав обвинувальний акт.

Ілля Савонік
Ілля Савонік

​Відповідно до цього документа, тепер Саттарову ставлять у провину не сепаратизм, а державну зраду. Це 111 стаття Кримінального кодексу України, яка вважається особливо тяжкою і передбачає покарання від 10 до 15 років позбавлення волі.

Зачитуючи обвинувальний акт, прокурор Савонік наголосив, що Саттаров у складі «самооборони Криму» брав участь у захопленні військового аеродрому «Бельбек» та української військової частини А-4515, яка обслуговувала його роботу. Події, про які йдеться, беруть початок 28 лютого 2014 року. У цей день кілька сот російських військових здійснили захоплення аеропорту «Бельбек», розташованого на території Севастополя.

На цьому об'єкті базувалися українські військові винищувачі, обслуговуванням яких займалася 204-а Севастопольська бригада тактичної авіації ім. Олександра Покришкіна. Її особовий склад на чолі з командиром Юлієм Мамчуром до останнього намагався контролювати дільницю військової частини, але 22 березня вона була повністю захоплена російськими військовими. У цій операції «зеленим чоловічкам» надавали допомогу учасники «самооборони Криму» з Севастополя та інших регіонів півострова.

За версією прокуратури, одним з них був Олександр Саттаров. В обвинувальному акті йдеться, що він «усвідомлював протиправність своїх дій», коли вступав до «самооборони Криму», яка в документі значиться як «збройне формування, діяльність якого не передбачена законодавством України». За словами прокурора, провина Саттарова полягає в тому, що він «з особистих мотивів перейшов на бік ворога в умовах збройного конфлікту та свідомо погодився надати Російській Федерації допомогу в підривній діяльності».

Сам Саттаров, відповідаючи на питання суддів, повідомив, що йому зрозумілі обвинувачення, але своєї провини про не визнає. Минуле засідання він провів у камері для підсудних з прозорим склом. На ньому не було видимих слідів катувань або проблем зі здоров'ям, після суду він сказав кореспонденту Крим.Реалії, що почувається «набагато краще, ніж після затримання».

Олександр Саттаров в Голосіївському суді Києва, 5 листопада 2018 року
Олександр Саттаров в Голосіївському суді Києва, 5 листопада 2018 року

​Адвокат Ігор Свінціцький на запитання про те, чи дійсно його підзахисний брав участь у захопленні «Бельбеку», сказав, що поки Саттаров не хоче коментувати цю тему.

«Його позиція дуже проста. Те, що йому інкримінується відповідно до обвинувального акту, він не визнає. Але й пояснень він не хоче давати», ‒ сказав він кореспонденту Крим.Реалії.

Ігор Свінціцький ‒ адвокат за призначенням, його послуги оплачує держава, а не підсудний. Коли Саттаров знаходився в СІЗО Одеси, у нього були приватні адвокати, але потім родичі Олександра вирішили відмовитися від послуг платних юристів. Батько обвинуваченого Валерій Саттаров сказав кореспонденту Крим.Реалії, що сім'я не хоче витрачати на це гроші, оскільки вважає справу політичною й не вірить у позитивний результат. Він додав, що єдина умова, при якій, на його думку, Олександр може опинитися на волі ‒ це обмін.

14 серпня Саттарова в СІЗО відвідала український омбудсмен Людмила Денісова. Під час їхньої зустрічі він написав заяву на ім'я президента Росії Володимира Путіна. У ній він попросив обміняти його на одного з українських ув'язнених, які утримуються в російських СІЗО або колоніях Поки Москва ніяк не коментувала ймовірність такого обміну.

XS
SM
MD
LG