Доступність посилання

ТОП новини

Суспільство чекає реальних кроків з деокупації Криму від нового міністерства ‒ експерти


У структурі уряду України буде створене Міністерство з питань окупованих територій.

Про це на нараді у президента Володимира Зеленського повідомив прем'єр-міністр Олексій Гончарук. За його словами, створення міністерства, відповідно до завдання Президента, дозволить ефективніше працювати над питаннями реінтеграції Донбасу та займатися роботою з людьми, які або залишаються на окупованих територіях, або переїхали на підконтрольну територію і стали тимчасово переміщеними особами.

На думку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, нове міністерство має приділяти не меншу увагу Криму як одній з тимчасово окупованих територій України.

Ільмі Умеров
Ільмі Умеров

«Якщо міністерство не займатиметься українським Кримом, буде втрачена вся Україна. Займатися тільки Донбасом ‒ подібно смерті. Крим, таким чином, знімається з порядку денного, і тепер він не вважається окупованою територією. Чи може буде створене ще одне міністерство ‒ для Криму? Все йде до того, на мій погляд, що «команда Зе» здає Крим, і ніякого ще одного міністерства не буде. Всі, кому Україна не байдужа, мають щось робити. Інакше станеться катастрофа. Не буде України без Криму. Просто не буде України, взагалі не буде, ніякої. Роздерибанять її, як Польщу в 1939 році, згідно з пактом Молотова-Ріббентропа», ‒ прокоментував ситуацію Крим.Реалії заступник голови Меджлісу.


Експерт з міжнародного права, професор Борис Бабін вважає, що мало створити подібне міністерство, важливо зробити його роботу ефективною, враховуючи помилки з минулого досвіду.

Борис Бабін
Борис Бабін

«Коли в 2019 МінТОТ був ліквідований новою владою, я вирішив, що це розумний і виправданий хід. Діяльність цього міністерства у 2016-2019 роках ні до чого позитивного не призвела, окрім серії скандалів різного характеру. Тому шкода, що цей орган відтворюють у режимі «продай козу ‒ купи козу ‒ знову продай козу». Особливо шкода, що туди (за чутками) повертаються «добірні кадри» часів Порошенка, які вміють і з бюджетними коштами для політв'язнів «розбиратися», і закордонні гранти на Донбас «освоювати», і щодо списку санкцій з російським бізнесом радитися. А буде слово «Крим» у прописаному функціоналі цього органу чи ні ‒ ні на що в практичному житті це не впливає. До деокупації діяльність МінТОТ мала вельми віддалений стосунок раніше, і я не бачу передумов, щось змінити», ‒ розповів Крим.Реалії експерт.


Голова Ревізійної комісії Курултаю кримськотатарського народу Алі Озенбаш у коментарі для Крим.Реалії повідомив, що суспільство хоче бачити від профільних відомств практичні кроки з деокупації Криму.

Алі Озенбаш
Алі Озенбаш

«Наведу цитату з власного виступу на засіданні Виконавчої ради Світового конгресу кримських татар 13 квітня 2016 року у Вільнюсі. «...Першочерговим завданням є звільнення нашої землі від агресорів і звертаю вашу увагу, що Україна для цього практично не робить нічого. Спасибі, хоч вдає, що хотіла б що-небудь зробити. Вона досі не створила відповідного міністерства у справах саме Криму, а не окупованих територій, на якому наполягають певні політики, мабуть, лобіюють інтереси якихось корумпованих чиновників, яким не терпиться нажитися на народному горі. Адже не секрет, що на зону бойових дій можна списати будь-які витрати! Наявна при Кабінеті Міністрів Державна служба у справах Криму чахне від безгрошів'я, як наслідок, брак співробітників і навіть нестача приміщень для роботи. І при цьому постійно зазнає жорстких публічних нападків, як відвертих ворогів-шовіністів, так і деяких власних недалекоглядних політиків, яким не завадило б у подібних випадках, хоча б публічно, демонструвати національну корпоративність», ‒ повідомив громадський активіст.

За його словами, він скептично оцінює перспективи роботи нового міністерства з деокупації Криму.

І без всяких анонсів очевидно, що ні при якому жонглюванні найменуваннями, деокупацією Криму вони займатися за жодних умов не будуть. Що вельми прикро для мене, ганебно для уряду і трагічно для України!
Алі Озенбаш

«Незабаром після того, Державна служба у справах Криму була ліквідована зовсім, а замість неї 20 квітня 2016 року було створене Міністерство окупованих територій, потім 2 вересня 2019 року вже воно було реорганізоване в «Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій України». Але, як я і передбачив, «віз і нині там» ‒ це міністерство, на мій погляд, не зробило нічого, окрім проїдання бюджетних грошей і, нарешті, дискредитувало себе настільки, що, мабуть, настала пора змінити «вивіску». Не мудруючи лукаво, з неї вирішили знову прибрати «справи ветеранів» і «внутрішньо переміщених осіб». Однак і без всяких анонсів очевидно, що ні при якому жонглюванні найменуваннями, деокупацією Криму вони займатися за жодних умов не будуть. Що вельми прикро для мене, ганебно для уряду і трагічно для України!» ‒ зазначив Озенбаш.


На думку кримськотатарського активіста Едема Дудакова менша увага нового міністерства до проблеми Криму є неприпустимою.

Едем Дудаков
Едем Дудаков

«Будь-яке територіальне обмеження діяльності такого міністерства, зокрема, якщо воно працювати тільки щодо Донбасу, є фактичним визнанням анексії. Цього не можна робити в жодному разі. Варто Україні, навіть формально зменшити тиск, Європа так само зменшить режим санкцій. Це аксіома. Перш за все, жертва агресії має окреслити межі претензій. Тому, раз присутнє слово «окупованих» у назві міністерства, значить це всі окуповані території», ‒ повідомив Крим.Реалії активіст.


В Україні на базі новоствореного міністерства мають намір створити національний центр документування порушень прав і свобод на тимчасово окупованих територіях України та фонд реінтеграції «Крим». Обидва проєкти фінансуватимуться з держбюджету і плануються до запуску в 2020 році. Центр документування узагальнюватиме відомості Української Гельсінської спілки з прав людини, всіх рівнів в організації «Донбас SOS» та інших недержавних організацій. Планується, що діяльність центру стане основою для подачі позовів до міжнародних судів у справах України проти Росії. Також центр надаватиме відомості за інформаційними запитами від інших відомств, журналістів, міжнародних організацій.

У свою чергу, фонд «Крим» надаватиме грантову підтримку кримським конкурсам і фестивалям на території материкової України, науковим дослідженням, переміщеним з півострова ЗМІ, недержавним організаціям та іншим. Планується, що обидві бюджетні організації співпрацюватимуть з міжнародним товариством.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

XS
SM
MD
LG