Видання Politico містить статтю про передвиборчі скандали в Україні – чи зіграють вони на користь або проти когось із ключових, за даними соцопитувань, кандидатів? У статті американського аналітичного центру Atlantic Council йдеться про те, хто із трьох ключових, за даними соцопитувань, кандидатів на посаду президента України готовий до неї. А тим часом у балтійському виданні The Baltic Times повідомляють, що Латвія може почати наймати українських та білоруських медиків.
Видання Politico містить статтю оглядача Крістофера Міллера про передвиборчі скандали в Україні – чи зіграють вони на користь або проти когось із ключових, за даними соцопитувань, кандидатів?
Чинний президент України Петро Порошенко, який бере участь у виборах 31 березня, дещо покращив свої позиції в опитуваннях громадської думки та вийшов на друге місце, випереджаючи колишнього прем’єр-міністра Юлію Тимошенко.
Але минулого тижня журналісти «Bihus.Info» опублікували частину розслідування про схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері, які коштували українським платникам податків мільйони доларів.
Розслідування стосується заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони й колишнього бізнес-партнера Порошенка Олега Гладковського та його 22-річного синя Ігоря. Мова йшла, серед іншого, про причетність до контрабанди російських деталей для військової техніки. Гладковські звинувачення відкинули. Порошенко ж заявив, що звільнив Олега Гладковського.
На офіційному веб-сайті президент наголосив, що ні прізвища, ні посади нікого не врятують і винні будуть притягнуті до відповідальності, якщо доведуть факти провини.
«Це небезпечний випадок для Порошенка. Корупція у Збройних силах є особливо чутливою темою в країні, що воює з Росією та підтримуваними нею сепаратистами», – зауважує автор. Волонтери збирали для солдатів все – від чобіт і зимового верхнього одягу, до снайперських приладів та дронів. Війна забрала життя понад 13 тисяч людей. Тому розкрадання у військовій сфері є невиправданим злочином в очах патріотів-українців, вважає Володимир Фесенко, який очолює київський Центр прикладних політичних досліджень «Пента».
Та Порошенко «не один потрапив під вогонь». Поки Тимошенко була зайнята закликами про початок процедури імпічменту Порошенка, журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») виявили сумнівні внески на користь її партії. Як виявили журналісти, частина громадян, які за офіційним фінансовим звітом начебто перераховували гроші, насправді нічого про це не знали. Тимошенко звинувачення відкидає: «Ми відкриті. Все абсолютно робиться публічно».
Тим часом комік Володимир Зеленський, який очолює президентські рейтинги, ймовірно, виграє від цих недавніх скандалів, мовиться у статті. Хоча скандали не оминули і його самого – у січні «Схеми» виявили, що у Зеленського існує кінобізнес на території Росії, хоча він запевняв, що закрив його ще у 2014 році, коли Москва анексувала Крим. (Згодом він заявив, що вийшов зі складу кіпрської компанії Green Family LTD, яка належить російській кінокомпанії «Грін Філмc». Невідомо, чи зробив він це, ця структура не відображена у кандидатській декларації – ред.).
Від скандалів також потенційно може виграти колишній міністр оборони Анатолій Гриценко, який позиціонує себе як «єдиний чесний» кандидат у перегонах. Після скандалу з Гладковським мер Львова Андрій Садовий заявив про відмову від наміру балотуватися на підтримку Гриценка.
Як все це відобразиться на лідерах президентської гонки – незрозуміло. НАБУ відкрило провадження щодо справи Гладковського, але мало ймовірно, що це вплине на успіхи Порошенка, адже навряд чи розслідування закінчать до 31 березня. Заклики ж Тимошенко до імпічменту також навряд чи матимуть успіх, коли Порошенко має більшість у парламенті. І все це – навряд чи останній скандал напередодні виборів, переконаний автор.
В статті американського аналітичного центру Atlantic Council йдеться про те, хто з трьох ключових, за даними соцопитувань, кандидатів на посаду президента України готовий до неї.
Автор статті, менеджер UkraineWorld, заступник директора європейських проектів ГО «Інтерньюз-Україна» Констянтин Ромашко, зауважує, що Зеленський у багатьох викликає занепокоєння через те що не має чіткої лінії щодо оборонної й зовнішньої політики. Він не дає багато інтерв’ю, а ті, які давав, не додають впевненості, каже автор.
В інтерв’ю Дмитру Гордону він казав, що домовлятиметься із НАТО, якщо потрібно. Але в тому самому інтерв’ю зазначив, що хоче покласти край війні на Донбасі і готовий до переговорів з президентом Росії Володимиром Путіним. Щодо ЄС – він не хоче йти туди, «куди нас не запрошують», але водночас планує залучатися підтримкою партнерів з ЄС, гарантів Будапештського меморандуму, щоб зупинити війну. Він – новак у питаннях зовнішньої політики, і його погляди можуть бути наївними, переконаний автор.
У Тимошенко ж досить велика передвиборча програма, але вона не містить специфіки щодо зовнішньої політики, додає автор. Тимошенко прагне розширення «будапештського формату» із залученням Франції, Китаю та Німеччини до переговорів про мирне врегулювання на Донбасі, наголошує він.
Автор також висуває сумніви стосовно щирості її євроатлантичного курсу: «Україна все ще пам’ятає про газові угоди з Росією, її глузування над тодішнім прозахідним президентом Віктором Ющенком під час зустрічей з Путіним і її небажання просувати політику інтеграції в НАТО у 2007-2008 роках».
Тим часом Порошенко, на думку автора, має чіткі позиції у питаннях оборони і зовнішньої політики. НАТО і ЄС – його чітка мета. Членство в цих організаціях для нього – інструмент забезпечення високого рівня життя, економічного розвитку, безпеки тощо. І хоча й його можна критикувати через невиконання порядку денного, який він обіцяв, він, на думку автора статті, доклав реальних зусиль для посилення інтеграції України в ЄС.
Тим часом у балтійському виданні The Baltic Times пишуть про те, що Латвія може почати наймати українських та білоруських медиків.
Проблема у тому, що у цій країні Балтії суттєво бракує медичного персоналу. Така тенденція спостерігається не лише у великих шпиталях, але також у послугах швидкої допомоги.
Мова йде здебільшого про медичних сестер та парамедиків. Цю проблему не змогло вирішити навіть нещодавнє підвищення зарплат в цій сфері, мовиться у статті.
Посилаючись на інтерв’ю з головою Латвійської асоціації медиків, автори зауважують, що проблему можна вирішити через залучення до роботи медичних працівників з України та Білорусі. «Спеціалісти з цих країн відрізняються, зокрема, тим, що можуть швидко вивчити основи латиської мови та працювати в медичних установах країни», – йдеться у статті.
Самі ж латвійські медсестри їдуть на заробітки до таких країн, як Німеччина та Норвегія.
