Сайт німецької телерадіормовної корпорації Deutsche Welle проаналізував, як змінилася Україна п’ять років після Революції гідності. Схожа тематика – у статті Irish Times про активістів, які борються за реформи. Atlantic Council зважує перспективи про-Кремлівських партій у найближчих виборах. Британські газети Daily Express і The Telegraph та американська US News & World Report пишуть про збільшення військової допомоги Україні та блокування Росією українських кораблів на Азовському морі.
«П’ять років після Євромайдану, нові українські реформатори борються із корупцією» – статтю із таким заголовком опублікував німецький мовник Deutsche Welle.
Журналіст аналізує як молоді фахівці змінюють країну, і що їм вдалося зробити останнім часом. Автор пише: «Певний прогрес мав місце, але активісти кажуть, що ще більше роботи залишається попереду».
Автор статті спілкується із молодими реформаторами, які прийшли до влади після Майдану на зміну «апаратникам» та олігархам часів Віктора Януковича. За словами журналіста, перші етапи після Революції відчули найбільші зміни – реформи, які стартували тоді, щороку економлять Україні близько шести мільярдів доларів США – раніше ці кошти розкрадали або неефективно використовували.
Запал реформаторів підупав після провалу судової реформи; журналіст, цитуючи активістів, пише: «Судді й досі залежать від людей при владі».
Окрім втручання політиків у справи судової системи, серед інших проблем – незмінний вплив олігархів на високопосадовців та корупцію – зокрема, обман та маніпуляція міжнародними донорами й імітація реформ замість реальної роботи.
Сумніви викликає і робота НАБУ, яка, за словами журналіста, часто сповільнює розслідування справ проти корупціонерів або ж ігнорує їхній розгляд на користь корумпованих чиновників. «НАБУ показало, що десятки впливових політиків корумповані, включно із кількома соратниками Порошенка. Утім, поки жодного з них не розслідували», –пише журналіст.
Попри це, є приводи для оптимізму: «П’ять років минуло після Євромайдану у 2013, і сьогодні Україна – це радикально інша країна. Хоча процес реформ сповільнився, значний прогрес відбувся попри все. Наприклад, українці сьогодні не потребують віз аби подорожувати до ЄС. З 2017 року майже півтора мільйона скористалися із цієї нової свободи».
Журналіст ірландської газети Irish Times також пише про реформи в Україні та як активісти боряться за зміни – попри бездіяльність або спротив влади на місцях. Зокрема, часопис вказує на зростання песимізму серед українців. На думку журналіста, для багатьох жителів «провал уряду захистити громадське суспільство – це зрада Революції 2013-го» Журналіст говорить про важливу роль Євромайдану, чий спадок і дав поштовх для багатьох активістів.
«Поки українські лідери переконують Захід у своїй відданості реформам, їхні соратники у правоохоронних органах та регіонах часто сприймають активістів та репортерів як тих, хто створює проблеми, принижує їх та перешкоджає їхній роботі та відмиванню грошей», – пише репортер.
У статті він спілкується із кількома активістами – наприклад, із Віталієм Шабуніним із Центру протидії корупції, та Віталієм Устименком, антикорупційним активістом та координатором у Centre UA.
Журналіст також згадує про Катерину Гандзюк, яка померла після місяців у лікарні, та інших активістів, яких поранили, побили, або яким загрожували через їхню антикорупційну діяльність – і чиї справи так і не розслідували.
Автор говорить, що на активістів нападали і раніше, однак теперішня хвиля атак та брак адекватної відповіді з боку влади змушує хвилюватися. Попри це, громадянське суспільство продовжує активно працювати, особливо в регіонах.
«Так само як незліченна кількість людей, які відкривають малий бізнес, займаються волонтерством, або боряться з Росією на Сході, – активісти відмовляються втрачати надію у Революцію на Майдані», – підсумовує журналіст ірландського видання.
Експерт Маркіян Кузьмович пише на сайті американського аналітичного центру Atlantic Council про те, «Як Кремль може виграти вибори в Україні». Автор переконує: хоча пост-революційна Україна значно зменшила орієнтацію на Росію, проросійські партії мають значні шанси на реванш.
Кузьмович пише: «Жоден кандидат в президенти не має значної підтримки…» І додає: у випадку протистояння прозахідного і проросійського кандидата, велика частина виборців може підтримати останнього, бо його меседж – це «нормалізація стосунків з Росією, завершення війни на Донбасі та економічний популізм, якому слідують наступники Партії регіонів Януковича».
Автор аналізує останні політичні зміни – зокрема, об’єднання проросійських «За Життя» та «Опозиційного блоку».
На його думку, разом, ці сили мають високі шанси просувати свого кандидата в президенти навіть у випадку другого туру виборів – і це попри те, що значна частина електорату, на який ці партії раніше орієнтувалися, – Донбас і Крим – не зможе проголосувати.
«Також варто очікувати спроби дезінформувати електорат, – пише Кузьмович. – Ставлення до ЄС значно відрізняється у країні, і нейтральні або негативні емоції щодо НАТО переважають позитивні… підтримка євроатлантичної інтеграції різко падає на Півдні і Сході...»
Значна частина українців підтримують нейтральність щодо будь-яких західних організацій, що може сприяти прокремлівським силам, говориться в статті.
Окрім цього, жителі східноукраїнських міст – найпесимістичніші в Україні; місцева економіка менше залежить від ЄС і більше орієнтується на Росію. «Нормалізація стосунків з Росією може бути представлена виборцям як шлях до регіонального економічного пожвавлення. Важливо, що кількість невизначених виборців значно вища на Сході та Півдні», – пише Кузьмович.
Незважаючи на результати виборів, Росія не припинить втручатися в українську політику, переконаний автор. Тому навіть якщо прокремлівський кандидат програє пост президента, будуть маніпуляції під час парламентських виборів, особливо в медіа. На додачу, частина українців звинувачує чинну владу у війні на Донбасі, – а не лише Росію, а це може збільшити проросійські сентименти.
Кузьмович проводить паралель із 2010 роком: так само, як після років «прозахідних» політиків при владі, 2019-й може стати проривом для партій, дружніх Кремлю. Оскільки зростання співпраці з ЄС нерівномірно вплинуло на різні регіони, багато жителів Сходу та Заходу і досі переживають через зниження економічного зв’язку з Росією.
Можливість відновити торгівлю до передвоєнного рівня може стати впливовим аргументом для тих виборців, які «досі ідентифікують себе як українських патріотів».
Кузьмович додає: якщо «прозахідний кандидат протистоятиме кандидатові, що презентує «альтернативну Україну»…, то проросійський кандидат таки може перемогти завдяки значній кількості все ще невизначених виборців».
Британська преса, натомість, аналізує останню урядову заяву стосовно Азовського моря та допомоги Україні. Журналіст Daily Express пише про реакцію Великої Британії на «зростаючу військову присутність» Кремля в Азовському морі.
Репортер аналізує останню заяву МЗС Британії щодо перебування і втручання російських сил у курсування українських кораблів у цих водах. Британський уряд заявив, що російське втручання має негативний вплив на усю регіональну економіку, оголосив про збільшення підтримки Україні, а також закликав Росію припинити блокаду українських кораблів.
Інша британська газета The Telegraph також пише про напругу в Азовському морі, однак акцентує увагу на подальшій співпраці між Україною та Сполученим Королівством.
Зокрема, журналісти пишуть, що «Британія збільшить військову підтримку для України оскільки країна продовжує боротися з російською агресією».
Британське Міністерство оборони, зокрема, обіцяє надати Україні більше військових та корабель аби захищати «свободу та демократію».
На цю ж тему пише оглядач американського сайту US News & World Report. У своїй статті «Війна України з Росією готова до ескалації на Азовському морі» він аналізує реакцію американського уряду на зростання напруги між двома країнами – особливо після того, як Росія затримала українські рибальські судна на Заході від Криму.
Журналіст пише, що американський уряд підтримав протести України та засудив дії російських військових, які перешкоджали українським суднам. Утім, журналіст сумнівається чи критика приведе до реальних дій. Він додає: «Поки неясно як далеко Сполучені Штати готові йти у своїй підтримці України…» Хоча США продовжують санкції проти Росії, а також поставку летальної зброї та іншої допомоги, «сумнівно що Вашингтон захоче воювати з Росією через колишню Радянську державу.»
(Огляд преси підготувала Анна Романдаш)
