Доступність посилання

ТОП новини

Світові ЗМІ: Санкції проти Росії не позначаються на глобальній боротьбі з коронавірусом


  • Іспанське видання La Razon розглядає проблему, як за умов глобальної боротьби з коронавірусом послаблюється міжнародна увага до конфлікту на сході України.
  • Перуанський часопис La Republica пише про суперечливу ініціативу мера Дніпра викопати сотні свіжих могил для ілюстрації серйозності порушення правил карантину, пов’язаного з коронавірусом в Україні.
  • Італійське періодичне видання La Stampa розглядає Чорнобильську зону відчуження як пам’ятник експериментам радянського уряду.

Періодичне видання Іспанії La Razon публікує матеріал «Зниклі із забутої війни у Європі». У підзаголовку зазначається, що Європейський Союз нагадав Москві, що санкції проти Росії не позначаються на глобальній боротьбі з коронавірусом. Автор статті Едуардо Бахо пише, що російська пропаганда висловлює критику Євросоюзу, водночас намагаючись використати кризу з коронавірусом для покращення власного іміджу і зняття міжнародних санкцій з Росії.

У свою чергу, ЄС відповів на це, що санкції – це економічне покарання за протизаконну анексію українського Криму 2014 року, яка підірвала суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України, додавши, що, власне, ці санкції аж ніяк не заважають Москві вести боротьбу з COVID-19. Тим часом, як вказує мадридське видання, на сході України і далі триває війна, яка стала наслідком анексії Криму. Іспанський часопис зазначає, що відтоді, як стався спалах пандемії у Європі, і без того дедалі слабша міжнародна увага до цього конфлікту стала ще більш розмитою.

La Razon веде далі, повідомляючи, що шість років війни на сході України коштували майже 14 тисяч людських життів і великої кількості зниклих безвісти. Тоді як обидві сторони конфлікту не можуть досягти згоди, кількість жертв, біженців і зниклих внаслідок війни невпинно зростає. У зв’язку з цим численні міжнародні спостерігачі від Червоного Хреста та комісії ООН з питань біженців висувають вимоги надання повного доступу до всіх тих, кого силоміць утримують в ув’язненні у зоні конфлікту, закликаючи Росію використати свій вплив на ватажків сепаратистів.

Часопис завершує, нагадуючи, що згідно з підписаними у Мінську угодами, сторони конфлікту мають дотримуватися перемир’я і відвести озброєння з передової у східній Україні. Тим часом «Нормандська четвірка», яка складається з представників Франції, Німеччини, України та Росії нестиме відповідальність за контроль виконання згаданих угод. Але, як додає мадридське видання, від часу підписання угод у Мінську Україна та Росія звинувачують одне одного у порушенні імплементації того, що було погоджено у столиці Білорусі.

«Зниклі із забутої війни у Європі»

Перуанський часопис La Republicа публікує статтю «Україна: порушникам нагадують про загрозу COVID-19 викопуванням сотень могил». Південноамериканське видання пояснює, що ініціатива викопати сотні могил аби зменшити кількість людей, які порушують заходи ізоляції і соціального дистанціювання, належить мерові українського міста Дніпро.

Борис Філатов, як пише газета, винайшов дієвий, на його думку, спосіб змусити людей дотримуватися карантину. Як на Філатова, викопування сотень могил має стати зловісним нагадуванням про небезпеку порушення встановлених у часи пандемії правил поведінки. Перуанський часопис додає, що це суперечливе рішення постало у світлі браку зацікавлення новими заходами ізоляції з боку певного прошарку громадян цього великого українського міста. Саме з огляду на це Філатов наказав викопати 615 могил. На додаток, мер Дніпра ще й віддав розпорядження забезпечити десь із дві тисячі пакетів для мертвих тіл у місцевому моргу.

La Republicа, з посиланням на речницю міської влади Дніпра Юлію Вітвицьку, повідомляє, що у цій частині України проживає майже один мільйон людей. Щодо ініціативи мера Дніпра газета зазначає, що Борис Філатов, який є активним у соціальних мережах, вирішив здійснити цей показовий крок, за його словами, «для тих, хто не розуміє». Філатов висунув застереження на своїй сторінці Facebook, що міська влада готується на найгіршого, додавши, що без жодного перебільшення тут йдеться про питання життя і смерті.

Газета вказує, що штраф за порушення правил поведінки за умов коронавірусу становить в Україні еквівалент 570 євро. Водночас перуанське видання пише, що рівень захворюваності і смертності від коронавірусу в Україні не є таким високим, порівняно до інших країн світу. Насамкінець матеріалу газета наводить слова голови неурядової організації Івана Красікова, який засуджує кроки мера міста Дніпро, вважаючи, що Борис Філатов потерпає від нервового зриву і не у змозі дати собі раду з ситуацією, що склалась у місті. На думку Красікова, замість того, аби піклуватися про облаштування місцевих шпиталів всім необхідним, мер Дніпра викопує могили.

«Україна: порушникам нагадують про загрозу COVID-19 викопуванням сотень могил»

Одне з найпопулярніших періодичних видань Італії La Stampa друкує статтю «Подорож до Чорнобиля 34 роки по тому». Авторка матеріалу Карла Рескіа зазначає, що перед спалахом пандемії коронавірусу відвідини чорнобильської зони набули неабиякої популярності. За словами Рескіа, природа розквітла у цій радіаційній зоні з небувалою силою. Подорож до зони відчуження нагадує італійській журналістці повернення назад у часі. При цьому організовані тури до цієї надзвичайно специфічної території на північ від столиці України Києва набирали нових рис і забарвлення. Рескіа згадує відвідини того, що залишилось від Чорнобильської АЕС, змальовуючи маленькі полишені селища у зоні відчуження і місто-привид Прип’ять, у якому доволі зловісно постають заїржавілі каруселі, облишені спортивні майданчики і кінотеатри.

Авторка статті у La Stampa наголошує, що коли відвідуєш чорнобильську зону, радіацію може визначити лише лічильник Ґейґера, бо її не видно і не чути. Подекуди лічильник показує, що радіації майже немає, але коли налетить вітер і підніме опале листя, цей лічильник раптом «оживає». Попри всю «невидимість», як пише Рескіа, рівень радіаційного забруднення у зоні відчуження і надалі високий. Як на неї, сама ця чорнобильська зона відчуження постає до певної міри якоюсь навіть теоретичною і дещо розтяжливою концепцією.

На цій території, яка за розмірами є досить великою аби дозволити здійснювати регулярне патрулювання і догляд, окрім мовчазних залишків того, що становило тодішнє радянське життя, неозброєним оком видно буяння дикої природи і примноження популяції живих істот, будь то бродячі пси, а чи ж дикі коні, які є нащадками коней, яких відпустили на волю після вибуху на Чорнобильській АЕС. Карла Рескіа завершує, вказуючи, що чорнобильська зона відчуження нині становить собою жахливий і жорстокий пам’ятник експериментам радянського уряду, поставленим у цій частині України.

«Подорож до Чорнобиля 34 роки по тому»

  • 16x9 Image

    Олесь Ковач

    Кореспондент Радіо Свобода у Великій Британії з 2014 року. Упродовж багатьох років працював на BBC та в цілій низці великих міжнародних телерадіомовників, друкувався у провідних виданнях Європи, Північної і Південної Америки та Австралії. Здобував освіту у Київському та Лідському (Велика Британія) університетах.

XS
SM
MD
LG