Доступність посилання

ТОП новини

Світові ЗМІ: Шанси на послаблення санкцій проти Росії майже повністю зникли


Президент України Володимир Зеленський (л) та президент Росії Володимир Путін (п)
  • Канадське видання Financial Post пише про брак поступу на переговорах про врегулювання конфлікту на сході України.
  • Французький щоденник La Croix розповідає про подорож української експедиції до Антарктиди у розпал пандемії коронавірусу.
  • Португальський часопис Diario de Noticias пригадує своє висвітлення катастрофи на Чорнобильській АЕС у перші дні після трагедії.

Періодичне видання Канади Financial Post публікує статтю «Надія на укладення угоди про врегулювання ситуації в Україні, яка б могла послабити санкції проти Росії, згасає». Часопис з Торонто пише, що крихкі сподівання на припинення 6-річного конфлікту в Україні, що могло б проторувати шлях до послаблення санкцій проти Росії, буквально випарувались, тоді як Москва і Київ знов зайшли до глухого кута. Видання повідомляє, що міністри закордонних справ України, Росії, Німеччини та Франції не досягли жодного поступу під час відеоконференції, тоді як Москва звинуватила президента України Володимира Зеленського у гальмуванні налаштованості на пошук довготривалого політичного вирішення збройного конфлікту на сході України. Тепер, як пише канадське видання, перспектива наступної зустрічі у подібному форматі, про яку домовились президенти України і Росії, виглядає доволі примарною. Газета наводить висловлювання міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби про те, що Київ готовий вести діалог з українцями, які живуть на окупованих територіях. Проте, як наголосив Кулеба, українська влада не зобов’язана говорити з представниками незаконних формувань.

Financial Post пише, що, попри успіх у прориві глухого кута торік, результатом якого став обмін полоненими, переговори і надалі не можуть вирішити питання про готовність Росії повернути контроль над ділянками українсько-російського кордону, які утримують проросійські бойовики. Газета зазначає, що президент Зеленський заявив свого часу у Парижі, що Київ не надасть жодної автономії Донбасу і не проводитиме місцеві вибори за умов того, що Росія і далі контролюватиме ділянки обопільного кордону. Видання нагадує, що базована у Брюсселі міжнародна контактна група International Crisis Group, яка опікується вирішенням конфліктів, попередньо оприлюднила доповідь, у якій висунула тезу, що Європейський союз мусить крок за кроком знімати санкції з Росії з тим, аби забезпечити поступки у вирішенні проблеми з боку Москви. Проте директор відділу Європи і Середньої Азії International Crisis Group Ольга Олікер заявила, що нині доволі складно бути оптимістом у цьому плані. Ситуація, як на Олікер, постає не такою аж надто гарною для Росії.

«Надія на укладення угоди про врегулювання ситуації в Україні, яка б могла послабити санкції проти Росії, згасає»

Найбільший португальський часопис Diario de Noticias друкує статтю «Це сталося у 1986 році – Чорнобильська катастрофа змусила Москву звернутись до Заходу з проханням про допомогу». Лісабонське видання згадує, як наприкінці квітня 1986 року, буквально кількома днями після вибуху на Чорнобильській АЕС, на передній шпальті цього часопису було вміщено великий заголовок, що Радянський Союз звернувся до країн Заходу з проханням про надання допомоги у боротьбі з ядерною катастрофою, що сталась в українському місті Чорнобиль. Тоді португальська газета активно обговорювала брак інформації, яка надходила від комуністичної влади тодішнього СРСР із суперечливими даними щодо кількості жертв. Також висувались апокаліптичні теорії, що радіоактивні хмари можуть досягти навіть Канади та США. Зокрема, йшлося про те, що радянське керівництво спочатку повідомило лише про двох загиблих. Загальну паніку і миттєве розповсюдження чуток, як пише видання, ілюструє тодішнє повідомлення про неназваного жителя Києва, який нібито зв’язався із західними інформаційними агенціями і розповів про більш ніж дві тисячі загиблих внаслідок вибуху на Чорнобильській АЕС.

Diario de Noticias зазначає, що навіть сьогодні, через більш ніж 30 років після трагедії у Чорнобилі, і досі достеменно невідома точна кількість жертв ядерної катастрофи. Часопис додає, що існує інформація про 28 осіб, які загинули у дні і місяці одразу після вибуху на ЧАЕС, проте також відомо, що ця подія спричинила смерті тисяч людей від онкозахворювань вже через роки після катастрофи. Повертаючись до свого матеріалу після вибуху у Чорнобилі, португальський часопис згадує, що одним з багатьох безпрецедентних моментів, пов’язаних з тим, що відбулось 26 квітня 1986 року у Чорнобилі, стало звернення влади Радянського Союзу до країн Заходу з проханням про допомогу у подоланні наслідків чорнобильської ядерної трагедії, яка одразу ж призвела до відлуння численних сигналів тривоги у цілому світі.

«Це сталося у 1986 році – Чорнобильська катастрофа змусила Москву звернутись до Заходу з проханням про допомогу»

Французьке видання La Croix вміщує матеріал «Українські науковці подорожують до Антарктиди під час розпалу пандемії». Часопис пише, що 34-річний український дослідник Юрій Отруба готувався до своєї вже шостої експедиції до Антарктиди, коли вибухнула криза, пов’язана з коронавірусом. Але український геофізик, попри закриті кордони і аеропорти, не відмовився від подорожі на заморожений континент. Французький щоденник зазначає, що зазвичай подорож зі столиці України до української антарктичної станції «Академік Вернадський» забирає десь із тиждень часу. Для очолюваної Отрубою групи з 11 дослідників цього разу знадобилося всі чотири тижні. Українські науковці випробували кілька маршрутів, зазнавши цілої низки «фальш-стартів» через закриття на карантин дедалі більшої кількості країн. Після певних зусиль українцям таки поталанило здобути всі необхідні дозволи, аби подорожувати через країни, закриті для іноземців. Наприкінці березня Українська антарктична експедиція таки вилетіла з Києва до Катару, звідти до Бразилії, а вже з Бразилії українці відбули до Чилі.

La Croix вказує, що вже опинившись у місцині Пунта Аренас, що на самому півдні Чилі, українські дослідники змушені були пройти ізоляцію протягом двох тижнів, перебуваючи у місцевому готелі, аби переконатися, що жоден з членів експедиції не несе у собі коронавірусу. І от лише після цих двох тижнів карантину у цій частині світу українці завантажились на корабель разом із запасами їжі, палива і устаткування, відбувши вже безпосередньо до Антарктиди. 6 днів подорожі крижаними водами – і українські науковці дісталися Антарктиди. Відтак від вильоту з Києва і до того, як члени Української антарктичної експедиції ступили на узбережжя Антарктиди, минуло більше ніж місяць. За словами директора Національного антарктичного наукового центру (Київ) Євгена Дикого, ця подорож стала найдовшою та найскладнішою із усіх. На додаток, як каже Дикий, українське посольство у Чилі зробило, здається, неможливе, отримавши дозвіл для українців ступити на землю цієї південноамериканської країни, яка вже була повністю закрита для іноземців. Французький часопис завершує, нагадуючи, що українська антарктична станція «Академік Вернадський» є колишньою британською станцією, яку передали Україні 1996 року. Українська «територія» в Антарктиді розташована на острові Ґаліндез (входить в группу Аргентинських островів Архіпелагу Вільгельма). Крім того, за умов поширення коронавірусу українська станція має окрему будівлю, яку можна використовувати для самоізоляції.

«Українські науковці подорожують до Антарктиди під час розпалу пандемії»

  • 16x9 Image

    Олесь Ковач

    Кореспондент Радіо Свобода у Великій Британії з 2014 року. Упродовж багатьох років працював на BBC та в цілій низці великих міжнародних телерадіомовників, друкувався у провідних виданнях Європи, Північної і Південної Америки та Австралії. Здобував освіту у Київському та Лідському (Велика Британія) університетах.

XS
SM
MD
LG