Доступність посилання

ТОП новини

Крапка в кримському питанні та удар Путіну: нові законопроекти Конгресу США


Ілюстрація

Палата представників Конгресу США схвалила пакет законопроектів, спрямований на протидію агресивній політиці Кремля. Серед закріплених у них пунктів: невизнання анексії Криму та мінімізація втручання Росії у справи інших держав.

Один із документів забороняє федеральним департаментам та агентствам США будь-які дії або будь-яку підтримку, які можуть трактуватися як такі, що суперечать політиці країни в питанні невизнання анексії Криму. Згідно з іншим законопроектом, директор розвідки США має упродовж 180 днів підготувати звіт про особисті активи президента Росії Володимира Путіна, а також за 90 днів відзвітувати про можливі військові дії Росії проти країн-членів НАТО.

Екс-співробітник посольства України в США Андрій Теліженко висловлює точку зору, чому американські політики пропонують такі заходи саме зараз.

Закріплене законом невизнання анексії покликане забезпечити базу в переговорному процесі, щоб Білий дім не пішов на ті чи інші поступки
Андрій Теліженко

‒ Зараз іде внутрішньополітична боротьба: Республіканську партію звинуватили у зв'язках із Росією, їм треба показати, що це не так, що США відіграють роль у світі й братимуть участь у налагодженні миру в Східній Європі, в Криму та на Донбасі. Ці законопроекти закладуть основу для переговорного процесу й матимуть вплив на Володимира Путіна. Ухвалені документи дають зрозуміти членам НАТО, яка загроза може походити від Росії, а також б'ють особисто Путіна, тому що це він ухвалює рішення ‒ закінчити війну на Донбасі та анексію Криму чи ні. Закріплене законом невизнання анексії покликане забезпечити базу в переговорному процесі, щоб Білий дім не пішов на ті чи інші поступки.

Російський політолог Юлій Нісневич не вірить в ефективність розслідування особисто проти Володимира Путіна.

Це могло б вплинути тільки в тому випадку, якби активи Путіна підлягали міжнародному розслідуванню
Юлій Нісневич

‒ Я глибоко переконаний, що жодних юридичних моментів, пов'язаних з наявністю рахунків на прізвище Путін або власності на прізвище Путін, просто не існує. Виникає дуже просте запитання: а чи зуміють спецслужби США довести, що ті чи інші рахунки або власність пов'язані з Путіним, і наскільки це буде переконливо? На його рішення це ніякого впливу точно не зробить: якщо де-факто це існує, а ми не можемо цього стверджувати, то чому це має вплинути на рішення людини, у якої де-факто це вже існує? Це могло б вплинути тільки в тому випадку, якби активи Путіна підлягали міжнародному розслідуванню. А так, напишуть доповідь, у відповідь отримають: «Все це вигадки».

Юлій Нісневич вважає, що одна з основних на сьогодні систем складання санкцій спрямована проти людей з оточення Путіна, що якраз може впливати на рішення російського керівництва.

‒ Щодо оцінки загрози з боку Росії, розвідка підпорядковується президенту США, а тут в Конгресі попросили: «А ви покажіть, що відбувається насправді». Конгресмени хочуть подивитися, чи є загроза й інформаційна завіса ‒ вони просять показати їм реальність, і в цьому абсолютно праві. Історично, з точки зору відносин між країнами, такі доповіді зазвичай засекречені. Така доповідь ніколи не сприятиме покращенню цих відносин.

Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков у відповідь на ухвалення законопроекту сказав, що американські законодавці продовжують «шалену русофобську лінію» і «перебувають у полоні емоцій, які не дають їм можливості тверезо оцінити ситуацію та продемонструвати якусь політичну волю», щоб налагодити відносини між країнами.

Український аналітик Інституту світової політики Микола Белесков пропонує не поспішати з висновками про те, що США націлилися особисто на Володимира Путіна.

‒ Якщо дивитися на акт про активи Путіна, це тільки доповідь, він не означає ще якихось дій. Це дуже популярна теорія, що Путін найбагатша людина в світі й за допомогою своїх «гаманців» зберігає гроші за кордоном, але це лише теорія. Навіть якщо розвідка знайде якісь активи, я не думаю, що їх замороження вплине на зовнішню політику Росії. Є деякі кроки в економічній сфері, ухвалення яких може досягти цієї мети, в першу чергу, обмеження експорту російської нафти в Європу та в Китай, що дає більшу частину прибутку. А так Росія чітко показала з 2014 року, що готова платити економічну ціну у вигляді санкцій, у вигляді обмежень, у вигляді втрачених можливостей, переслідуючи свої інтереси, як їх бачить російське керівництво.

Микола Белесков зазначає, що новий законопроект про Крим має менше значення, аніж Акт протидії противникам США за допомогою санкцій 2017 року та Кримська декларація голови Держдепартаменту США Майка Помпео 2018 року.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG