Російська влада Криму повідомила про перенесення старту реконструкції тунельного водогону, призначеного для водопостачання південного узбережжя півострова. Аварійний водогін, збудований у радянські роки, не вдалося відновити за кошти європейських донорів через захоплення Криму Росією у 2014 році. Відтоді відремонтувати його обіцяє російська влада. Але з різних причин цього так і не сталося. Не прискорив процес навіть вододефіцит, який вже відчули жителі ПБК. Що відбувається, з'ясовували Крим.Реалії.
Тунельний водогін, прокладений у Кримських горах у 60-і роки минулого століття, забезпечував водою Велику Ялту від Гурзуфа до Фороса шляхом перекидання води з природних джерел з північної частини гір у південну. Семикілометровий тунель, збудований фахівцями «Харківметробуду», місцеві прозвали «ялтинським метро».
Зараз об'єкт ‒ в аварійному стані. Вода тунелем самоплином надходить із Загірського та Щасливенського водосховищ і не доходить до більшості споживачів.
Плани з реконструкції водогону за участі Європейського банку розвитку та реконструкції українська влада Криму обговорювала у 2013 році. Але після російської анексії півострова у 2014 році транш на ці цілі виділений не був.
Відтоді реконструювати водогін обіцяє російська влада за кошти Федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму. Але ось уже сьомий рік роботи переносяться.
Проблема набуває нового звучання на тлі кримського вододефіциту, через який жителі Ялти та як мінімум семи південнобережних селищ декілька місяців отримують воду за графіком.
Наразі до ялтинського тунелю вже прибула будівельна техніка й робітники. Але кримські чиновники повідомили, що роботи знову переносяться, оскільки «підрядник зірвав термін проведення держекспертизи».
«Нічого не можна було зробити»
За словами міністра будівництва та архітектури російського уряду Криму Михайла Храмова, будівництво тунельного водогону в Ялті мало розпочатися ще торік.
На початку квітня кримський блогер Ігор Корсаков побував у селі Щасливе Бахчисарайського району, де розташований північний портал тунельного водогону. Він зняв на відео територію поруч із тунелем: споруджений будівельний майданчик, стоїтьс будівельна техніка, завезені будматеріали.
Але через декілька днів, 6 квітня, Михайло Храмов оголосив: «зірваний термін отримання позитивного висновку державної експертизи» за проєктом.
Генеральний директор «Інвестиційно-будівельного управління Криму» (замовник проєкту) Олексій Титов запевняє, що це сталося з причин, не залежних ні від нього, ні від підрядника.
У цьому випадку ні підрядник, ні ми не могли вплинути на це. Нічого не можна було зробити, на жальОлексій Титов
«Щодо цього об'єкта проведена абсолютно вся документація, зауваження всі відпрацьовані. Залишилося тільки отримати позитивний висновок екологічної експертизи. Його мали отримати 31 березня (2021 року ‒ КР). Але через те що не отримали позитивного висновку екологічної експертизи, був виданий негативний висновок державної експертизи. У цьому випадку ні підрядник, ні ми не могли вплинути на це. Нічого не можна було зробити, на жаль», ‒ сказав він на нараді з реалізації інфраструктурних проєктів на півострові, що відбулася в російському уряді Криму 6 квітня.
Олексій Титов пообіцяв, що документи на отримання державної експертизи повторно подадуть у травні. «Тому просимо перенести контроль (за реалізацією проєкту ‒ КР) на 15 липня», ‒ сказав він.
Заяви про вимушене перенесення термінів реконструкції ялтинського водогону звучать не вперше. Раніше терміни реалізації проєкту неодноразово переносили, тому він затягнувся на сім років.
Сім років планів...
Про плани реконструювати тунельний водогін у Ялті підконтрольна Росії місцева влада розповідала ще у 2014 році. У 2015 році майбутньої реконструкції не було навіть на папері. На розробку проєкту «для забезпечення безперебійним водопостачанням південного узбережжя» виділялися кошти ФЦП.
Згодом чиновники повідомляли, що проєктною документацією передбачено будівництво дублювальної нитки водогону через ялтинський гірський масив паралельно з аварійним водогоном.
«Перекидання надходження води на проєктований тунель дасть можливість виконати реконструкцію чинного ялтинського тунелю. Основне призначення проєктованого тунельного водогону ‒ транспортування води з водосховища «Щасливе-2» на очисні споруди з подальшою подачею води питної якості в Ялту», ‒ пояснює ялтинська влада.
Влітку 2017 року перебіг реалізації проєкту інспектував заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров, який приїжджав до Ялти.
«Сергію Назарову був показаний проєкт реконструкції тунельного водогону, учасники зустрічі обговорили низку поточних питань і технічних моментів, які можуть виникнути в процесі виконання проєктно-пошукових та будівельно-монтажних робіт на водогоні», ‒ повідомляли у пресслужбі Міністерства ЖХГ російського уряду Криму.
... І новий відлік
Ще через рік, влітку 2018 року, був оголошений тендер на реконструкцію тунельного водогону в Ялті вартістю понад 8,5 мільярда рублів. Але підрядника довгий час не могли визначити. Спочатку через відсутність охочих брати участь у конкурсі, а потім через порушення його умов учасниками. У підсумку переможця торгів визначили в липні 2019 року.
Ним стало ТОВ «Ремонт і будівництво мереж» із російського Санкт-Петербурга. За інформацією Федеральної податкової служби Росії, фірма була зареєстрована у квітні 2019 року, тобто отримала великий контракт на виконання проєкту ФЦП через три місяці після своєї реєстрації.
Підприємство спеціалізується на будівництві інженерних комунікацій для водопостачання та водовідведення, а також газопостачання.
Крим.Реалії намагалися зв'язатися з компанією, щоб дізнатися, чому їй не вдалося отримати екологічну експертизу проєкту реконструкції водогону в Ялті, але там не змогли оперативно надати інформацію й рекомендували звернутися з інформзапитом. Після отримання відповіді редакція опублікує повідомлення компанії.
У тендерній документації спочатку датою введення в експлуатацію майбутнього водогону в Ялті значився 2022 рік.
Тим часом на початку квітня Михайло Храмов оголосив нову дату введення в експлуатацію майбутнього об'єкта ‒ 2025 рік.
Крим, посуха та її наслідки. Хроніка водної кризи в фотографіях (фотогалерея)
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
