Доступність посилання

ТОП новини

Тунель під Ай-Петрі. Що об’єднує водовід у Ялті та «Північний потік»?


Колаж із графічним зображенням водоводу через гору Ай-Петрі

Найменший землетрус може залишити Ялту без питної води. Російська влада в Криму вирішила не експериментувати, пробиває паралельний тунель, який почала прокладати ще українська влада.

Перший ялтинський гідротунель спорудили ще в 1964 році. Радянській владі він коштував 22 мільйони рублів. Довжина тунелю – сім кілометрів, а залягає він на глибині до одного кілометра, прямо під горою Ай-Петрі. Будували ж водовід спеціалісти «Метробуду», методом буріння і та підриву гірських порід. Саме тому, на вході в тунель і прикріплена, впізнавана для метрополітену, буква «М».

Вхід до старого ялтинського водоводу
Вхід до старого ялтинського водоводу

Вода в колектор потрапляє зі Щасливинського водосховища. І це, по факту, чи не єдине джерело питної води в Ялті. Та нині він у аварійному стані і альтернативи йому не має.

«В старому тунелі, є місця де перепади висоти водоводу складають близько метра. Така величезна здвижка грунтів, щоб ви розуміли. Стан старого тунелю дуже поганий», – розповів у інтерв’ю Крим.Реалії міністр житлово-комунального господарства Криму (2010-2011) Микола Порицький.

Микола Порицький, міністр житлово-комунального господарства Криму (2010-2011)
Микола Порицький, міністр житлово-комунального господарства Криму (2010-2011)

Микола Порицький був міністром ЖКГ Криму і в 2011 році особисто інспектував Ялтинський тунельний водогін. Чоловік каже, що коли будували колектор – технології були не надто надійними. Тому тріщини з’явились уже за кілька років після будівництва. Через аварійність у 90-х почали будувати другий, запасний водогін. Та через нестачу фінансування, встигли пройти лише півтора кілометра.

Будівництво ялтинського водоводу (2010-2011)
Будівництво ялтинського водоводу (2010-2011)

Цього року підконтрольна Кремлю влада Криму отримала фінансування з Москви і почала добудовувати тунель, який не завершила українська влада.

«Нашим проєктом передбачено, що ми побудуємо 5,5 км нового тунелю та реконструюємо 1,5 км існуючого», – зазначив в одному з коментарів керівник проєкту служби замовника Микола Путилін.

Микола Путилін, керівник проєкту служби замовника
Микола Путилін, керівник проєкту служби замовника

На будівництво з держбюджету Росії, тобто з кишень російських платників податків, виділили 8,5 мільярдів рублів. Проєкт мають завершити до 2024 року. Конструкцію будують під нахилом, щоб вода самоплином йшла в Ялту. Працюють цілодобово у кілька змін.

Як заявляють будівельники, новий водовід може витримати землетрус амплітудою у дев’ять балів. Для цього використовують найсучасніші технології, зокрема й так звані «тюбінги». Проєктна можливість старого водогону – 50 тисяч кубометрів води на добу. Новий – удвічі більший і вдвічі потужніший. Через це будівельники зазнають деяких складнощів.

«Тюбінги» для будівництво нового водоводу до Ялти
«Тюбінги» для будівництво нового водоводу до Ялти

«У процесі проходки, нам доводиться часто міняти різці, які через складні ґрунти затуплюються. Тоді доводиться виходити в забій, тимчасово зупиняти проходку і міняти ріжучий інструмент», – зазначає заступник директора будівельної компанії Андрій Булигін.

Андрій Булигін, заступник директора будівельної компанії
Андрій Булигін, заступник директора будівельної компанії

Микола Порицький каже: технології, які використовують у будівництві – дійсно надійні. Однак не розуміє, навіщо аж так треба було збільшувати потужність колектора. Адже це суттєво впливає на вартість проєкту.

«Велика Ялта – це один із небагатьох районів Криму, якому при нормальному економному використанні води, вистачає Щасливинського водосховища. Вони могли б збільшити потужність старого тунелю там на 10 тисяч, на 20, старий, доречі старий водогін це дозволяв. Але я не бачу сенсу в тому, щоб збільшувати потужність аж так», – пояснив у коментарі Крим.Реалії міністр житлово-комунального господарства Криму (2010-2011) Микола Порицький.

Микола Порицький (четвертий зліва) на будівництві ялтинського водоводу (2010-2011)
Микола Порицький (четвертий зліва) на будівництві ялтинського водоводу (2010-2011)

На великій сумі менше побачать крадіжку, припускає активіст із Ялти Павло Степанченко. Надмірна потужність, непередбачені витрати й так зване «стаханівське» випередження термінів – це прийоми, які кримські чиновники часто використовують у своїх схемах.

«Коли виділяється астрономічна сума, а за мірками Криму 8,5 мільярда – це колосальна сума, то зрозуміло, що з неї відкусять ласий шматок пирога. І це однозначно. Коли мова йде про мільярди, то крадіжка якихось там 100 мільйонів – це крапля в морі і є шанс, що її не помітять. Можна, приміром, списати за якимось актом, на подорожчання матеріалів або ж посилатися на недолугого підрядника», – зазначив у розмові з Крим.Реалії активіст із Ялти Павло Степанченко

Павло Степанченко, активіст із Ялти
Павло Степанченко, активіст із Ялти

На відео 2011 року, зазначено, що до реалізації російсько-європейського проєкту «Північний потік» була залучена фірма «ПРиСС». Ця компанія прокладала підземні тунелі для газогону Грязовець-Виборг. Це було необхідно, щоб з'єднати північно-європейський газопровід із єдиною системою газопостачання Росії.

Компанією «ПРиСС», тоді керував Ігор Добрих. Ця людина значиться генеральним директор одразу в кількох фірмах із назвою «ПРиСС». Зокрема й тієї, що зараз будує різні проєкти в Криму.

«Це взагалі був перший досвід застосування мікротунелів в «Газпромі». І цей досвід був настільки успішним, що на другій гілці газопроводу, було вже чотири таких тунелі. Два з яких зробила компанія ПРиСС», – розповідав у інтерв’ю 2011 року генеральний директор компанії «ПРиСС» Ігор Добрих.

Ігор Добрих, директор компанії «ПРиСС»
Ігор Добрих, директор компанії «ПРиСС»

Компанія «ПРиСС» має доволі багату історію. Наприклад, будувала каналізаційні колектори в Санкт-Петербурзі та в Сочі перед Олімпіадою. Що ж до кримського підряду, то він дістався також «ПРиССу», от тільки форма власності інша – Товариство з обмеженою відповідальністю. І саме ця компанія будує ще один мегапроєкт у Криму. Це каналізаційний колектор у Сімферополі протяжністю 17,5 кілометрів і вартістю понад 11 мільярдів рублів. Гроші знайшли знову ж таки у федеральному бюджеті Росії.

Витяги із російських реєстрів по двом компаніям «ПРиСС» та Ігорю Добрих
Витяги із російських реєстрів по двом компаніям «ПРиСС» та Ігорю Добрих

Через розкрадання російських федеральних коштів у Криму під слідство вже потрапили міністр будівництва Михайло Храмов та віцепрем’єр Євген Кабанов. Їхні провадження стосуються будівництва водогону у Сімферопольському районі. Павло Степанченко переконаний, що будівництво Ялтинського водогону не буде виключенням і найближчим часом теж варто очікувати фінансового скандалу.

«Ось ми зараз з вами розмовляємо, а через рік-два, когось можуть затримати. Затримують і посадять, я не здивуюся цьому», – зазначив активіст із Ялти Павло Степанченко.

Будівництво нового водоводу до Ялти
Будівництво нового водоводу до Ялти

Які наслідки для компанії «ПРиСС» будуть через діяльність у Криму, поки не відомо. В Кримській прокуратурі щодо цього підприємства проваджень поки немає. У санкційних списках вона теж не значиться.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
  • 16x9 Image

    Ігор Токар

    Журналіст телепроєкту Крим.Реалії з 2018 року. Протягом 2019 року був журналістом та телеведучим програми «Ньюзрум» від Радіо Свобода. Роботу на національних телеканалах розпочинав регіональним стрінгером. Співпрацював із такими телеканалами: ICTV, 5 канал, Еспресо, 112, Телеканал новин 24. Співзасновник громадської організації та веб-ресурсу «Центр медіарозслідувань Прозоро». Автор документального фільму «Чміль». Закінчив Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, факультет філології та журналістики.

XS
SM
MD
LG