Доступність посилання

ТОП новини

У режимі НС: що обговорювали в Києві делегати Курултаю кримськотатарського народу


Конференція делегатів Курултаю кримськотатарського народу. Київ, 12 листопада 2018 року

Вперше делегати Курултаю кримськотатарського народу зібралися за межами Криму ‒ в Києві, 12 листопада. Це була не сесія національного представницького повноважного органу, а його конференція: зібратися повноцінно він не може через анексією півострова. Втім, до порядку денного внесли низку важливих для кримських татар питань.

Делегати спочатку запланували обговорити ситуацію в Криму та особливості національного самоврядування в умовах анексії півострова. До того ж, необхідно було виконати постанови другої позачергової сесії Курултаю кримськотатарського народу шостого скликання «Про реалізацію кримськотатарським народом права на самовизначення на своїй історичній території ‒ в Криму», що відбулася в Бахчисараї 29 березня 2014 року.

Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял розповів про склад конференції.

Десь делегатів 20 сьогодні з різних причин змушені жити на материку, а інші приїхали з Криму
Наріман Джелял

«Десь одна третина делегатів тут присутніх, навіть більше, напевно, за третину, але тут дуже багато активістів національного руху. Це люди, які сьогодні ведуть активну боротьбу, захищаючи інтереси кримськотатарського народу, політичних в'язнів, цілісність України. Вони ходять на суди, збирають кошти на підтримку сімей політв'язнів. Десь делегатів 20 сьогодні з різних причин змушені жити на материку, а інші приїхали з Криму».

Наріман Джелял
Наріман Джелял

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зазначає, що конференції вдалося визначитися з основним питанням ‒ щодо повноважень делегатів Курултаю.

Повноваження делегатів шостого скликання продовжуються до того часу, поки не відновляться умови для проведення цих виборів
Рефат Чубаров

‒ Ми ухвалили три документи, і вони всі ‒ заяви. Зрозуміло, що конференція Курултаю не може ухвалити рішення, на які уповноважений цей орган. Одна з наших заяв стосувалася терміну повноважень Курултаю та обраних ним органів ‒ Меджлісу, Центральної виборчої комісії та Ревізійної комісії. Йдеться про те, що відповідно до нашого регламенту повноваження делегатів складаються на першій сесії новообраного Курултаю. Оскільки провести вільні вибори в окупованому Криму просто неможливо, то конференція делегатів оголосила, що у зв'язку з цим повноваження делегатів шостого скликання продовжуються до того часу, поки не відновляться умови для проведення цих виборів. Меджлісу доручено в термін до 15 січня 2019 року розробити зміни до регламенту, які б визначали порядок його діяльності в умовах заборони.

Рефат Чубаров
Рефат Чубаров

Рефат Чубаров підкреслює, що органам самоврядування кримськотатарського народу потрібно знайти можливість ухвалювати рішення, з одного боку, не в форматі сесії, з іншого боку, з урахуванням інтересів усіх делегатів.

‒ До того ж, ми ухвалили заяву щодо повноважень окремих делегатів Курултаю, їх 20 осіб, які своїми діями та вчинками порушили принципи, закладені в основу роботи Курултаю, не виконали його рішення та рішення Меджлісу, а також порушили законодавство України в частині забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території. Виключити ми цих людей не можемо, це робить Курултай, але його конференція вчора оголосила, що вони самі вивели себе зі складу делегатів. Фактично ми закріпили те, що вже є.

Джемілєв, Чубаров, Чийгоз і Умеров: як у Києві пройшов VI Курултай (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:26 0:00
Завантажити на комп'ютер

Голова Ревізійної комісії Курултаю кримськотатарського народу Алі Озенбаш переконаний, що розробити надзвичайний порядок роботи представницького органу кримських татар можна було й раніше.

У будь-якого парламенту має існувати норма про надзвичайний стан, про надзвичайну ситуацію. У нас її немає
Алі Озенбаш

‒ Конференція апріорі не може бути з делегатів однієї й тієї ж організації. Скажімо так, це було засідання, але не сесія. Для неї не вистачало кворуму. Потрібно віддати належне мужності тих, хто приїхав із Криму. Моє бачення полягає в тому, що в будь-якого парламенту має існувати норма про надзвичайний стан, про надзвичайну ситуацію. У нас її немає ‒ коли писали регламент, ніхто про це не думав. Але раз окупація сталася, необхідно було відразу ж після її початку таку норму ухвалювати. Це міг зробити Меджліс: навіть якщо розглядати на сесії Курултаю, все одно презентувати має він. Проте до сьогодні ці положення не розглянуті, не ухвалені. І все ж голова оголосив про надзвичайну ситуацію 26 квітня 2016 року, що всю владу він бере на себе. Владу він узяв, але відповідальність, як я розумію, не дуже.

Алі Озенбаш
Алі Озенбаш

Прес-секретар Представництва Євросоюзу в Україні Давид Стулік розповів Радіо Крим.Реалії, що в Європі уважно стежать за становищем кримських татар на анексованому півострові.

Ми стежимо за порушеннями прав людини, зокрема прав національних меншин, і маємо постійні контакти з Меджлісом
Давид Стулік

‒ Оскільки це українська подія, ми, звичайно, за такими зустрічами стежимо й доповідаємо про них у Брюссель. Цікаве саме питання кримських татар та їхнє становище в Криму, який ми розглядаємо як анексовану Росією територію, тобто де-юре як частину України. Ми стежимо за порушеннями прав людини, зокрема прав національних меншин, і маємо постійні контакти з Меджлісом і його представниками в Києві. Постійно моніторимо, постійно вбираємо цю інформацію. Є конкретні люди не тільки в Представництві, але й в інших посольствах, які відповідають безпосередньо за кримське питання.

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос розмірковує, як заборонений російською владою Меджліс може вийти з ситуації та захистити права кримських татар на півострові.

Ігор Семиволос
Ігор Семиволос

Варіант широкого профспілкового руху кримських татар на захист своїх прав має бути розглянутий
Ігор Семиволос

‒ Підтримки завжди бракує, її завжди хочеться більше. Але мені здається, що зараз найбільш сприятливий період, коли український політичний клас і велика частина українського суспільства налаштовані позитивно до кримських татар і готові дуже уважно слухати й сприймати їхні вимоги, умови, інтереси. У Меджлісу не так багато простору для маневру, враховуючи, що він заборонений окупаційною владою, а щодо його активістів тривають репресії. Будь-яка спроба активізації відразу привертає увагу спецслужб тощо. Але є методи, зокрема й профспілкова діяльність, яка дозволяє максимально широко використовувати можливості й при цьому не викликати прямої негативної реакції з боку окупанта. Мені здається, що варіант широкого профспілкового руху кримських татар на захист своїх прав має бути розглянутий.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG