Доступність посилання

ТОП новини

У Росії не виходить поглинути Білорусь. Це не влаштовує Путіна, але в інтересах України


Під час акції проти інтеграції Білорусі й Росії. Мінськ, 20 грудня 2019 року

Президент Білорусі Олександр Лукашенко стверджував, що намічені на 7 лютого переговори з російським президентом Володимиром Путіним – це «момент істини» в інтеграційних та енергетичних питаннях. Зустріч російського і білоруського лідерів тривала вісім годин, учасники переговорів встигли навіть зіграти в хокей. Але ніякого «моменту істини» ми не побачили. Путін і Лукашенко не домовилися взагалі ні про що – ані про поглиблення інтеграції, ані про вирішення питань ціни на російські енергоносії.

Зліва направо: президент Білорусі Олександр Лукашенко і президент Росії Володимир Путін. Сочі, 7 лютого 2020 року
Зліва направо: президент Білорусі Олександр Лукашенко і президент Росії Володимир Путін. Сочі, 7 лютого 2020 року

Президент Білорусі покинув Росію без будь-яких заяв, не став розмовляти з журналістами і президент Росії. А заступник глави адміністрації Путіна Дмитро Козак, який тепер займається не тільки українським, а й білоруським напрямком в оточенні російського президента, зміг сказати лише, що консультації триватимуть.

Втім, зовсім незрозуміло, про що тепер розмовляти Путіну і Лукашенку, про що домовлятися урядам двох країн. Формула, яка запропонована Росією, абсолютно прозора і не сильно відрізняється від пропозицій, які Путін робить керівникам інших колишніх радянських республік – допомога (або в українському випадку припинення війни) в обмін на відмову від суверенітету. Лукашенко про це і чути не бажає – а Путін не хоче продовжувати поставки нафти за цінами, які влаштовують білоруського президента.

Несподіваний для Москви крок

Нова зустріч тільки підтвердила, що на Лукашенка продовжуватимуть чинити тиск. А він буде робити будь-які кроки, щоб відбитися і зберегти свою владу. Найбільш несподіваний і подразливий для Москви крок – це запрошення, яке було відправлено державному секретарю США Майку Помпео.

Керівник держдепартаменту Сполучених Штатів не так давно відвідав Мінськ і заявив про підтримку білоруського суверенітету і готовність розвивати економічні відносини. Навіть у Кремлі було ясно, що після зустрічі з Помпео Лукашенко навряд чи приїде підписувати капітуляцію. Тому те, що для Лукашенка було «моментом істини», для Путіна виявилося нудним ритуалом. Навіть в грі в хокей було більше змісту, ніж у президентських переговорах.

Зліва направо: президент Білорусі Олександр Лукашенко і держсекретар США Майк Помпео. Мінськ, 1 лютого 2020 року
Зліва направо: президент Білорусі Олександр Лукашенко і держсекретар США Майк Помпео. Мінськ, 1 лютого 2020 року

Путіну не вдалося оживити союзну державу Росії і Білорусі

У російських медіа вже визнають, що модель примусу до любові виявилася непродуктивною. Путіну не вдалося оживити союзну державу Росії і Білорусі. При цьому соціологи в самій Білорусі зафіксували серйозний спад традиційних для цієї країни проросійських настроїв.

Якщо ще наприкінці 2017 року 64 відсотка білорусів вважало, що Білорусі буде краще в союзі з Росією, ніж в ЄС (прихильників ЄС було всього 20 відсотків), так сьогодні прихильників союзу з Росією 40 відсотків, а прихильників ЄС – вже 32.

Під час акції проти інтеграції Білорусі й Росії. Мінськ, 20 грудня 2019 року
Під час акції проти інтеграції Білорусі й Росії. Мінськ, 20 грудня 2019 року

Причому кількість прихильників союзу з Росією зменшилася на 15 відсотків всього за 5 місяців. І це – не тільки результат зсуву в суспільних настроях, а й результат того, що білоруські медіа перестали запевняти своїх глядачів у тому, що в Росії набагато краще, ніж в сусідніх країнах Європи. Виявилося, що навіть невелике зниження рівня дезінформації призводить до значних змін у суспільстві.

А це означає, що провал російсько-білоруської інтеграції може призвести не тільки до того, що Білорусь зараз збережеться як держава, а й до того, що в майбутньому вона зможе стати демократичною європейською країною і прагнути до інтеграції в ЄС так, як до цього прагне Україна. Очевидно, що це не в путінських інтересах. Однак в українських.

Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода

XS
SM
MD
LG