Четверо загиблих, понад 150 постраждалих внаслідок вибуху ракети над пляжем в Учкуївці. Такі дані наводить російський губернатор Севастополя Михайло Развозжаєв у себе в Telegram-каналі. Це не перша атака, яка призвела до загибелі людей в анексованому Криму і не перший випадок, коли атакували курортний регіон. Мабуть, найрезонансніший випадок стався у Новофедорівці два роки тому, коли був атакований військовий аеродром. Тоді дим від вибуху було добре видно з пляжу. І тоді ж стала мемом фраза відпочивальниці, що потрапила на відео, «Мамцю, треба звалювати звідси».
Про причини загибелі людей, про те, хто відповідальний за це, в ефірі Радіо Крим.Реалії поговорили з військовим експертом, керівником програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павлом Лакійчуком та аналітиком «Крим SOS» Євгеном Ярошенком.
За інформацією Міністерства оборони РФ, по Севастополю було завдано удару п'ятьма американськими оперативно-тактичними ракетами ATACMS, спорядженими касетними бойовими частинами. За даними російських військових, чотири ракети було знищено, а п'ята «внаслідок дії засобів ППО на кінцевій ділянці відхилилася від траєкторії польоту з підривом бойової частини у повітрі над територією міста». У понеділок в Севастополі оголосили жалобу.
Незважаючи на фактичне визнання російського Міноборони, що частини ATACMS впали на пляж в Учкуївці внаслідок дій їхньої ППО, російські ЗМІ та чиновники поспішили звинуватити у загибелі людей ЗСУ, назвавши це терактом. Російський Слідком за цією статтею порушив кримінальну справу. Вибух у Севастополі в ефірі проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок» прокоментував речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук, заявивши, що «росіяни нехтують безпекою своїх громадян».
«Ми не завдаємо вогневого ураження по цивільних об'єктах, населенню. Але якщо такий інцидент мав місце, то нагадаю, що українська влада неодноразово попереджала, що перебувати поряд із військовими об'єктами РФ не варто. Якщо інформація вірна і серед загиблих є люди, які приїхали до українського Криму з так званої РФ, то насправді тут більше питання до них», – зазначив Плетенчук.
Мета терористичного акту – залякати людей, чим і займаються російські військові у Криму з 2014 року, прокоментував звинувачення ЗСУ в теракті військовий експерт, керівник програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.
«Якщо це називати терористичним актом, за правилами війни, то екіпаж, принаймні, зенітно-ракетного комплексу ТОР, який захищає повітряний простір над аеродромом «Бельбек», мав бути заарештований Слідчим комітетом Російської Федерації за несанкціоноване застосування зброї в напрямку цивільних осіб. Якщо цього не сталося, то вважати подібне терористичним актом, ну, як мінімум, нерозумно», – вважає Павло Лакійчук.
У мережі з'явилося фото з уламками ракети, які нібито впали у парку Учкуївки. Російські пабліки вказували, що це саме уламки ракети ATACMS.
Однак у Telegam-каналі «Крымский плацдарм», опублікувавши це фото, повідомили, що уламки були ідентифіковані як російська ракета ППО, запущена із зенітно-ракетного комплексу «ТОР-М2», що стоїть на озброєнні Росії. Там не вказали, ким вони були ідентифіковані.
Редакція Крим.Реалії не може це ні підтвердити, ні спростувати. На фото видно уламки корпусу і, судячи з усього, носову частину ракети.
Те, що вибухнуло над пляжем Учкуївки, може бути, як і ATACMS, так і зенітна ракета російської ППО, вважає військовий експерт. Виходячи з повідомлень російських чиновників, ймовірність того, що вибухнула російська ракета, більша. Ракета російського зенітного комплексу ТОР – це фактичний касетний боєприпас, начинений великою кількістю шрапнелів, пояснює військовий експерт.
«Що стосується ракет ATACMS, вони бувають кількох модифікацій, і фугасні, і осколково-фугасні, і призначені для ураження поглиблених командних пунктів противника, вузлів зв'язку, захищених цілей, і з суббоєприпасами, те, що ми називаємо касетними, для ураження площинних цілей. Але справа в тому, що ATACMS не має режиму самоліквідації в повітрі й не може вибухнути десь на півдорозі до цілі. А ось зенітна ракета має таку функцію, якщо вона не вражає ціль, то вона самоліквідується на якомусь етапі. Вибух над пляжем, ну дуже схожий на поведінку зенітної ракети», – зазначає Павло Лакійчук.
Офіційно українська сторона не коментувала мету цієї атаки, але з великою ймовірністю ATACMS летіли на російські військові аеродроми, вважає експерт.
«Ну, 99% – це аеродром «Бельбек», ще 1% – на аеродром «Кача». Загалом обидва ці військові об'єкти розташовані в безпосередній близькості від пляжів Учкуївка-Любимівка», – каже Павло Лакійчук.
За даними Telegam-каналу «ЧП Севастополь», на пляжі в Учкуївці встановили таблички з написом «Купатися заборонено. Небезпечна зона». Там шукали вибухонебезпечні предмети. Раніше поруч із цим пляжем OSINT-дослідники геолокували російську ППО, яка, можливо, і відбивала ракетну атаку. Крим.Реалії неодноразово публікували інформацію про те, що на пляжах західного узбережжя встановлюють і «зуби дракона», і вогневі точки. Це не означає, що в інших районах півострова безпечніше, попереджає військовий експерт.
Улюблене місце відпочинку севастопольців, мис Фіолент – місце базування дивізіону протиповітряної оборони С-300, і там є ризик позаштатного сходження ракети, каже Лакійчук. Пляжі в Козачій та Севастопольській бухтах розташовані впритул до полігону 810-ї бригади морської піхоти ЧФ РФ.
«Бували випадки, коли російські стрілки лупили трошки не в той бік, м'яко кажучи, куди не треба. Вбивств не було, але уламками людей сікло», – розповідає військовий експерт.
Законні цілі ЗСУ – військові аеродроми, морські бази, місця дислокації 810-ї бригади – розташовані поряд із житловими спорудами, і це потрібно враховувати, попереджає Лакійчук.
«Рано чи пізно по 810-ій бригаді прилетить. Стільки вони тут в Україні наробили бід, що їхній пункт постійної дислокації, ціль, якщо не номер один, то точно номер два… Аеродром «Кача» на березі моря, практично теж, пляж і по Качі теж прилетить. Може, не в першу чергу порівняно з Бельбеком, який є аеродромом тих бомбардувальників і винищувачів, які завдають ударів по Одесі, Миколаєву, Херсону, південних містах. А аеродром Качинський – це більше транспортна авіація та протичовнова авіація. Це ті вертольоти, які ганяються за нашими морськими дронами», – зазначив Павло Лакійчук.
Аби уберегтися від наслідків можливих атак, Павло Лакійчук радить вивчати інтерактивну мапу російських військових об'єктів проєкту Крим.Реалії.
«На цій мапі, принаймні, в Криму, понад 400 об'єктів військових позначено і позначено місця, куди прилітає. Тобто будь-який кримчанин може подивитися і сказати, так, я живу на проспекті Перемоги, а тут дивізіон С-300. Треба кудись переїжджати в інше місце», – каже Павло Лакійчук.
Українська влада, зокрема президент України Володимир Зеленський неодноразово закликали кримчан берегти себе і триматися подалі від російських військових об'єктів на півострові. І як виявилося, пляжі також можуть бути небезпечними. Серед чотирьох загиблих – двоє дітей. На даний момент відомо, що це троє мешканців Севастополя та дев'ятирічна дочка заступника мера російського Магадана Олега Авер'янова.
Ще у вересні 2023 року підконтрольна Росії влада Севастополя повідомляла, що впровадили в місті три види повідомлень про повітряну тривогу. Це запуск сирени та оголошення в гучномовець, повідомлення в Telegam-каналі російського губернатора Розвозжаєва й оголошення по радіо і телебаченню. Але, як зазначають очевидці, під час ракетної атаки 23 червня сигнал повітряної тривоги не звучав. Аналітик правозахисної організації «Крим SOS» Євген Ярошенко називає три причини, чому так сталося.
«Перше – це те, що надто швидкою була ціль. Якщо це балістична ракета ATACMS, могли просто не встигнути увімкнути оповіщення. Проте сумнівно в цій ситуації. Друге – технічна несправність. Десь у оператора могла не спрацювати кнопка, динамік зависнути і таке інше, через що звуковий сигнал не було спрацьовано. І третє – це службова недбалість тих, хто безпосередньо керує. За даними із соцмереж, в інших місцях був сигнал повітряної тривоги. До того ж ті мешканці, які почули з інших джерел про повітряну небезпеку, вони встигли сховатися. Однак у зоні пляжу такого сигналу не було», – розповів Євген Ярошенко.
Міжнародне гуманітарне право зобов'язує обидві сторони військового конфлікту захищати цивільне населення, каже Ярошенко. Один із них – своєчасно попереджати людей про атаку, яка може статися, окрім тих випадків, коли це неможливо, зазначає правозахисник.
«Є зобов'язання, як у російської сторони, зокрема, не розміщувати військові об'єкти в густонаселених районах і попереджати цивільне населення про небезпеки, так і в Україні утримуватися від атак, які можуть призвести до надмірної шкоди цивільному населенню. Просто обсяг цих зобов'язань трошки різний», – каже Євген Ярошенко.
Трагедія в Учкуївці має ще один наслідок. Як повідомило російське видання «Московский комсомолец», з посиланням на керівницю Асоціації туроператорів Росії (АТОР) Маю Ломідзе, продаж турів до Криму після атаки на Севастополь впав на 20% порівняно з минулим понеділком. Також, за її прогнозом, найближчим часом буде анульовано близько 5% турів у цьому напрямку.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту : https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net . Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .
