Доступність посилання

ТОП новини

Паспорти розбрату і вигнання консулів: чого далі очікувати у відносинах Києва і Будапешта


Міністр закордонних справ України Павло Клімкін (ліворуч) із керівником МЗС Угорщини Петером Сійярто, 22 червня 2018 року

Офіційні Київ та Будапешт «обмінялися» висланими консулами і висловили обурення ситуацією, що склалася через скандал із угорськими паспортами у Берегові. Частина аналітиків висловила сподівання, що це якщо не завершить, то хоча б «поставить на паузу» ескалацію конфлікту, інша частина натомість передбачає подальше загострення кризи, аж поки Україна остаточно не визначиться зі своїм ставленням до подвійного громадянства.

Про вислання угорського консула із Берегова та оголошення його персоною нон-ґрата українське Міністерство закордонних справ заявило 4 жовтня, а коли стало відомо про угорський аналогічний жест, міністр Петро Клімкін висловив обурення.

«Реакція Угорщини є абсолютно і фундаментально неадекватною. Ми не порушуємо міжнародного права, угорських законів, і взагалі діємо як належить дипломатам», – написав він у соцмережах, пообіцявши влаштувати цю людину у Представництві МЗС в Ужгороді.

Ситуація, що склалася, не є типовою для міжнародних відносин – зазвичай висилання дипломатів відбуваються без розголосу, зауважує заступник директора центру «Нова Європа» Сергій Солодкий.

У сучасний період висилка стосувалася тільки російських дипломатів. Востаннє публічно це відбувалося у рамках реакції всього світу на отруєння Скрипалів у Британії
Сергій Солодкий

«В українській історії – небагато прикладів, коли українська сторона повідомляла про висилку дипломатичних співробітників інших країн. Здається, востаннє такий приклад, якщо говорити про країни-члени НАТО, стосувався Чехії. Це було за президентства Януковича. А в сучасний період, як відомо, висилка стосувалася тільки російських дипломатів. Востаннє публічно це відбувалося у рамках реакції всього світу на отруєння Скрипалів у Великій Британії», – каже він.

Насправді і цього разу ситуація є публічною наполовину – жодна зі сторін офіційно не оприлюднювала імен, кого саме висилають. Інформаційне агентство «Інтерфакс» повідомило з посиланням на речницю МЗС Мар’яну Бецу, що з українського боку йдеться про першого секретаря посольства України в Угорщині. У свою чергу, «Європейська правда» написала, що, за їхніми даними, із Берегова вислали одного з консульських співробітників Дьордя Ваша (офіційного підтвердження з Будапешта цього також немає).

Сергій Солодкий
Сергій Солодкий

За словами Солодкого, технічно на зміну одного консула має приїхати інший, робота консульств від цього не має призупинятися. Однак загалом конфронтація між Угорщиною та Україною нагніталася вже давно, і жодна зі сторін не демонструє готовності відступати, зазначає експерт.

«На жаль, в обох країнах є достатньо гарячих голів, які лише підливають олії у це багаття, які лише сприяють такій напрузі. Як ми пам’ятаємо, реакція на закон про освіту (український – ред.) збіглася у часі з передвиборчою кампанією в Угорщині, а нинішній виток конфлікту України та Угорщини випадає на передвиборчу кампанію в Україні. Знайдеться багато охочих в обох країнах «грати» на цій темі», – каже він.

«Міжгалактична українсько-угорська війна» відкладається – Яременко

Тим часом, голова правління фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко висловив переконання, що «перша міжгалактична українсько-угорська війна відкладається».

Думку, що висланням консулів країни можуть просто «спустити пару», раніше у коментарі Радіо Свобода висловлював політолог Дмитро Тужанський.

В Угорщині, тим часом, такий оптимізм не розділяють. У середовищі угорських політиків та експертів зараз панує думка про те, що попри дипломатичні розбіжності і кризові ситуації, які не раз виникали попередніми роками в офіційного Будапешта з Сербією та Словаччиною, критична межа погіршення стосунків Угорщини з Україною є найзагрозливішою за весь період дипломатичних відносин із сусідами у демократичну добу цієї країни.

Зокрема, Іштван Сентівані, експерт із питань зовнішньої політики, звертає увагу на те, що після ухвалення Верховною Радою України закону про освіту минулого року події розвивалися за спіраллю взаємних дорікань, претензій, вимог і навіть ультиматумів.

Водночас, на його переконання, освітньо-мовне питання нацменшин України, у тому числі й угорської, не виступило б так рельєфно на дипломатичному порядку денному між двома країнами, якби не було воєнної агресії Росії проти України. Він нагадав у цьому зв’язку, що один із приводів до ескалації конфлікту між Будапештом і Києвом був підпал офісу Товариства угорської культури на Закарпатті в Ужгороді особами, які мають стосунки з угрупованнями «ЛНР» і «ДНР».

«Треба сказати відверто, що, з одного боку, в інтересах Росії є гальмування євроатлантичного поступу України і співробітництва з ЄС і НАТО. З іншого боку, українських росіян закон про освіту зачіпає найбільше», – наголосив аналітик.

Щодо скандалу з роздачею угорських паспортів у Берегові і видворення через це консулів Сентівані зауважив, що українське законодавство не передбачає кримінальної відповідальності українських підданих у випадку їхнього подвійного громадянства. Тож угорська сторона, на його думку, витлумачила цей момент для себе як такий, що потребує більшої правової конкретизації.

США як посередник

У четвер угорські медіа повідомили, що тамтешній очільник МЗС Петер Сійярто оголосив про намір звернутися до американського посла в Угорщині Девіда Корнштейна. Про це повідомив часопис HVG.

А вже у п’ятницю із цього ж джерела стало відомо про лист посольства США в Будапешті на адресу угорського уряду. У ньому буцімто йдеться про те, що Вашингтон опирається ситуації, за якої Угорщина блокує євроатлантичні ініціативи України.

«Для держави, що потерпає від російської агресії, дуже важливо, щоб ми всіма можливими засобами допомагали у її відбитті, у відновленні суверенітету, стабілізації країни і розбудові працюючих демократичних інституцій», – цитує видання Кей Бейлі Гатчісон, постійного представника США в НАТО.

Звернення угорських дипломатів можна розглядати як своєрідний крок «на випередження», але сподіватися, що США чи НАТО однозначно стануть на чийсь бік у цьому конфлікті та будуть тиснути на ту чи іншу державу, не доводиться, вважає заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков. Україні також не варто дуже на це сподіватись, наголошує він.

Микола Бєлєсков
Микола Бєлєсков

«Вони можуть виступити як посередник, можливо – стати якимось майданчиком. Але я б не сподівався, що Сполучені Штати виступлять у ролі того, хто надавить на Угорщину, і та сприйме закон про освіту, припинить видавати паспорти. Так, вони висловлюють підтримку (Україні – ред.), але там позиція така, що вони, я так розумію, не бачать у цьому загрози, у позиції Угорщини», – каже Бєлєсков.

Тим часом, щодо українсько-угорської кризи у відносинах встигла висловитись і Росія. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 3 жовтня на спільній прес-конференції з Сійярто у Москві заявив про «загальну занепокоєність у зв’язку з лінією українізації освіти та утиски прав національних меншин, перш за все мовних прав».

XS
SM
MD
LG