Лідери НАТО зібралися у Лондоні на дводенний саміт, присвячений святкуванням 70-річчя організації. Але святковий настрій, схоже, мають не всі. Які внутрішні розбіжності затьмарили підготовку до події та чого від неї можна очікувати?
3 грудня лідери НАТО зібралися у Лондоні на честь ювілейного заходу з нагоди 70-річчя Північноатлантичного союзу. Саміт триватиме два дні. Та, як деякі оглядачі вже встигли помітити, святковий настрій можуть мати не всі.
Річ у тім, що підготовку до зустрічі затьмарили деякі розбіжності у поглядах на такі питання, як політичне майбутнє альянсу та бюджет, а також суперечка між Францією та Туреччиною.
«Найуспішніший альянс в історії»
Попри низку суперечок всередині організації, її генеральний секретар Єнс Столтенберґ наголосив, що НАТО є «одним із найуспішніших альянсів в історії».
В інтерв’ю американському телеканалові CNN напередодні саміту він сказав, що союзники «мали здатність змінюватися знову і знову, коли змінюється світ».
Трамп та майбутнє бюджету
Президент США Дональд Трамп раніше вимагав, щоб держави НАТО підвищили свої витрати на оборону. Високопосадовці НАТО очікують, що нова програма витрат йому сподобається.
Країни НАТО узгодили нову формулу розрахунку грошових внесків у загальний бюджет альянсу. Наприкінці листопада генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ на спільній пресконференції з президентом Франції Емманюелем Макроном сказав, що США у майбутньому скоротять свою частку, а Німеччина збільшить.
Трамп, у свою чергу, дорогою на саміт, вихвалявся тим, що він переконав європейців витрачати більше грошей на альянс. У своєму Twitter він написав: «Відтоді, як я став президентом, кількість членів НАТО, які виконують свої обов’язки, зросла у понад двічі».
Трамп також захистив роль НАТО і через кілька годин після приїзду до британської столиці наголосив, що альянс «служить великій цілі».
Політичне майбутнє
Предметом суперечок стали заяви президента Франції Емманюеля Макрона британському виданню The Economist, що «ми зараз маємо справу зі «мозковою смертю» НАТО». Він також додав, що Європа стоїть на «краю прірви», і вона «більше не зможе контролювати свою долю», якщо не почне думати стратегічно як геополітична держава.
Макрон також поскаржився на зниження прихильності альянсу з боку США, мовляв Вашингтон навіть не проконсультувався з союзниками, перш ніж вивести свої сили з північної Сирії в жовтні.
Висловлювання Макрона щодо альянсу не сподобалися деяким іншим державам-членам НАТО.
Канцлерка Німеччини Анґела Меркель відкинула такі заяви її французького колеги. «Емманюель Макрон обрав різкі слова, це не мій погляд на співпрацю в НАТО. Трансатлантичне партнерство є для нас незамінним», – сказала Меркель.
Турецький президент Реджеп Ердоган, незадоволений критикою його колег по альянсу щодо турецької операції в північній Сирії проти курдів, порадив Макрону перевірити «мозкову смерть самого себе» і пообіцяв, що скаже це Макрону особисто.
28 листопада Макрон сказав, що не шкодує про свої слова й розцінює їх як спосіб привернути увагу до проблем альянсу.
На спільній пресконференції напередодні саміту Трамп сказав, що слова Макрона про «мозкову смерть» були «дуже образливими» та «дуже бридкими».
«Це дуже різка заява, тому, коли ви робите заяву на кшталт цієї, це дуже, дуже бридка заява фактично 28 країнам, включно з ними самими», – сказав Трамп журналістам.
Він вважає, що нікому НАТО не потрібне так, як Франції.
«Це дуже небезпечна заява для них», – заявив Трамп.
Водночас із подією у Лондоні президент Росії Володимир Путін критично висловився щодо розширення НАТО. Путін заявив, що розвиток альянсу загрожує національній безпеці Росії.
Погрози Туреччини
Ще один виклик стосується розбіжностей щодо співпраці всередині альянсу. Напередодні саміту Ердоган заявив, що Туреччина протистоятиме плану НАТО на захист держав Балтії доти, поки альянс не підтримає її у визнанні бійців загонів сирійських курдів терористичною організацією. США вважають їх своїми союзниками, і Анкарі це не подобається.
«Якщо наші друзі в НАТО не визнають терористичними організаціями тих, кого ми вважаємо терористичними організаціями, …ми протистоятимемо будь-якому кроку, який там робитимуть», – цитує Ердогана агентство Reuters.
Коли Столтенберґа запитали, чи це питання може бути вирішеним до кінця лондонського саміту, той відповів, що не обіцятиме цього, але додав, що над цим питанням працюють.
В інтерв’ю раніше 3 грудня Столтенберґ заявляв, що НАТО дадуть відповідь на будь-яку атаку на Польщу або держави Балтії.
«Через присутність сил НАТО в Польщі та в країнах Балтії ми посилаємо Росії дуже сильний сигнал: якщо станеться напад на Польщу чи країни Балтії, весь альянс відгукнеться», – сказав він ЗМІ.
Раніше цього року приводом для напруження між Анкарою і Вашингтоном стало рішення Туреччини купувати російські комплекси протиповітряної оборони С-400.
Україна на саміті
Україна теж бере участь у подіях, пов’язаних із самітом. У Лондоні перебуватиме міністр Вадим Пристайко з робочим візитом для двосторонніх зустрічей із міністрами країн-членів і партнерами НАТО, а також участі у супровідній конференції «NATO Engages». Пристайко також спілкуватиметься з провідними британськими ЗМІ, повідомили в МЗС України.
Минулого тижня Столтенберґ заявляв, що не лише на цій конференції, а й на самій зустрічі лідерів НАТО обговорюватимуть тему України. На пресконференції напередодні саміту він сказав, що ситуація в Україні і виконання мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині Донбасу стануть приводом для обговорення в НАТО.
Окрім того, він також запевнив, що НАТО й далі підтримуватиме Україну також і в пошуках стійкого політичного вирішення кризи на сході, і в реформуванні її Збройних сил.
«Працюючи з НАТО тепер уже майже 30 років, ми тримаємо курс на членство. Я особисто сподіваюся стояти поруч із президентом України, який підписуватиме Вашингтонський договір одного дня. Тому ми сьогодні в Лондоні на зустрічі лідерів НАТО», – написав Пристайко у Twitter 3 грудня.
Яких рішень очікувати?
Оглядачі наголошують: особливої плодовитості від зустрічі очікувати не треба. Запланована сесія тривалістю в три години включає підписання раніше вже узгодженої низки рішень, повідомляє агентство AFP.
Ніякої офіційної підсумкової заяви, за словами дипломатів, теж не планується. Буде лише коротка декларація щодо «історичного успіху НАТО».
Договір про заснування НАТО був підписаний 1949 року 4 квітня, але за весь нинішній рік повноцінного саміту так і не було, тож теперішня зустріч лідерів буде першою цього року, а відтак і ювілейною.
