Моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції BlackSeaNews оприлюднила аналітичний огляд «Ризики для міжнародної безпеки в Азово-Чорноморському регіоні у листопаді – грудні 2021 року». Автори дослідження стверджують: Росія активно готується до воєнних дій, у тому числі – до диверсійних і десантних операцій на суші та на морі. Що відбувається в акваторії Чорного й Азовського морів, чому Україна потребує морського кордону та які санкції можуть бути болісними для Кремля, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Як Росія позбавляє Україну моря
На початку грудня Росія вкотре перекрила ділянки Чорного моря під приводом військових навчань. Аналітики «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції BlackSeaNews звернули увагу на те, що останнім часом ділянки моря, закриті Росією для судноплавства, розташовані дуже близько до берегів України, у тому числі до українських портів, родовищ природного газу на морському шельфі, а також до морських маршрутів до Грузії та протоки Босфор.
Особливу увагу дослідники приділяють ситуації в Азовському морі: на початку грудня Росія на підставі військово-морських навчань перекрила до 8 січня 2022 року три райони, що межують з українським берегом. Автори аналітичного огляду публікують мапу, де відмічені перекриті ділянки моря. Вони розташовані поруч з узбережжям Генічеського району Херсонської області, а також узбережжям Бердянська та Маріуполя, де розташовані великі українські порти.
Керівник моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та головний редактор порталу BlackSeaNews Андрій Клименко в інтерв'ю Крим.Реалії висловив думку, що таке перекриття морських районів несе загрозу швидкого одночасного блокування морських портів України у Чорному та Азовському морях. Також збільшилися ризики випадкових чи спровокованих інцидентів із застосуванням зброї, що можуть стати приводом для воєнного загострення в Азовському морі, а також висадки морського десанту на українське узбережжя Азовського моря.
Перекриваючи щоразу все нові райони Чорного та Азовського морів для своїх військових навчань, Росія створює ситуацію, в якій Україна стає умовно сухопутною державою з небезпечними ділянками на кордоні. Відповідаючи на запитання, які заходи вживає Україна, Андрій Клименко нагадав, що на початку грудня робоча група РНБО завершила роботу над проєктом Стратегії морської безпеки України (згідно із заявою РНБО, ухвалення цього документа сприятиме покращенню ситуації безпеки у Чорноморському регіоні – ред.).
Ми сподіваємося, що Стратегія морської безпеки буде ухвалена найближчим часомАндрій Клименко
– Вийшов дуже гарний документ, за яким підуть цікаві та дуже потрібні дії. Наразі фінальну версію документа розіслано членам РНБО, і ми сподіваємося, що Стратегія морської безпеки буде ухвалена найближчим часом. Настав час вирішувати дуже багато питань, але головне – нормувати різні дірки у морському законодавстві України.
«Нам потрібен кордон в Азовському морі»
Україні необхідний морський кордон в Азовському морі, зазначає Андрій Клименко. Більшість українських експертів сходяться на думці, що у цьому питанні треба виходити з інтересів оборони країни.
Державний кордон України в Азовському морі проходить лінією прибою. Це дуже серйозноАндрій Клименко
– Сьогодні ситуація з Азовським морем така: це спільні внутрішні води з Російською Федерацією. Будь-який корабель однієї та іншої країни може перебувати у будь-якій точці Азовського моря. А державний кордон України в Азовському морі проходить лінією прибою. Це дуже серйозно. Давайте уявимо ситуацію: підійшов десантний корабель Росії, став за десять метрів від берега, з нього стрибають десантники зі зброєю, а українські військові за законом не можуть стріляти в цей корабель. Вони можуть стріляти лише у десантника, який уже ступить на лінію прибою. І тому ми все голосніше говоримо про те, що нам потрібен кордон, 12-мильна зона в Азовському морі, яку можна і треба охороняти не лише на березі, а й у морі.
Це найдесантонебезпечніші ділянки. Коса в районі Кирилівки, коса в районі БердянськаАндрій Клименко
Експерт звертає увагу на райони Азовського моря, які перекрила Росія під приводом навчань. За даними моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень», у цих місцях українське узбережжя перебуває під загрозою висадки російського десанту.
– Це найдесантонебезпечніші ділянки. Коса в районі Кирилівки, коса в районі Бердянська, а фактично навпроти перекритої ділянки поблизу Маріуполя розщташована окупована Російською Федерацією територія. Звичайно, ця ситуація створює ризики.
Аналітики моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» застерігають: дії Росії можуть призвести до посилення блокади українських портів на Азовському морі, перешкоджання морським перевезенням у Чорному морі, а також фактичної блокади судноплавства, що стосуватиметься портів Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.
«Численні навчання диверсійних груп»
Окремий розділ аналітичного огляду моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» присвячений інциденту з українським кораблем «Донбас» в Азовському морі. Нагадаємо, увечері 9 грудня ФСБ Росії заявила, що «Донбас» прямує в Керченську протоку, «не виконує вимог змінити курс» та «створює загрозу безпеці мореплавання». Це повідомлення підхопили російські ЗМІ, про курс судна говорили на російських телеканалах та в ефірі радіостанцій.
Пресслужба операції Об'єднаних сил назвала ці повідомлення «фейковими» та заявила, що судно ВМС Збройних сил України «Донбас» не заходило в «чутливі зони» і виконувало завдання у своїх територіальних водах.
Автори дослідження звертають увагу на те, що поки увага ЗМІ була зосереджена на «Донбасі», увечері 9 грудня в Азовському морі було помічено російський ракетний катер «Шуя». Екіпаж «Шуї» вимагав від «Донбасу» змінити курс та погрожував застосувати зброю.
Наступного дня в Керченській протоці, на виході з Азовського моря, було виявлено російський десантний корабель «Новочеркаськ», який напередодні вийшов із Севастополя з військовою технікою та підрозділами морської піхоти на борту. У пресслужбі Чорноморського флоту заявляли, що судно вийшло на навчання на полігоні Опук у Криму, проте «випливло» воно з іншого боку Керченської протоки.
Аналітики моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» припускають, що насправді «Новочеркаськ» «зайшов в Азовське море і перебував там до середини дня 10 грудня. Цього часу цілком достатньо, щоб взяти участь у навчаннях біля українського узбережжя та познайомити екіпаж і десант з особливостями можливого «театру військових дій».
Андрій Клименко в інтерв'ю Крим.Реалії висловив думку, що інформаційна хвиля в російських медіа про інцидент з українським кораблем «Донбас» була покликана відвернути увагу від навчань, які Чорноморський флот Росії міг проводити в Азовському морі.
Він також звертає увагу на те, що військові частини Південного військового округу Росії восени отримали комплект важких механізованих мостів ТММ-3М2, призначених для переправи колісної та гусеничної військової техніки. А у листопаді-грудні на дев'яти полігонах у Південному військовому окрузі та анексованому Криму встановили автономні модульні польові табори АПЛ-500.
Ми бачимо численні навчання диверсійних групАндрій Клименко
– Ми бачимо, що вже третій місяць досить інтенсивно проводять навчання спецназу, повітряного та морського десанту. Новий акцент – на морських навчаннях, на нічних навчаннях, на десантуванні у нічний час – це технічно складні операції, але їх характер говорить сам за себе. Ми бачимо численні навчання диверсійних груп. Вони активно розпочали роботу з резервістами. А модульні польові табори дають можливість концентрації військ у потрібних місцях у холодну пору року. Ми вважаємо, що сьогодні сил Російської Федерації замало для великої атаки, але вистачить для локальних військових операцій на окремих ділянках.
«Азовські» санкції: «Це було б дуже боляче»
Події Росії в Азовському та Чорному морі створюють перешкоди для свободи судноплавства не лише для українських, а й для іноземних кораблів. Особливо якщо врахувати, що близько 95% суден у Чорному та Азовському морях належать іноземним судновласникам, каже Андрій Клименко. У цьому контексті важливою є міжнародна реакція на те, що відбувається.
Йдеться про зловживання, надмірне використання цього механізму, коли перекривається значна частина Азовського або Чорного моря.Андрій Клименко
– Потрібно привертати увагу третіх країн до того, що Росія зловживає деякими міжнародними морськими документами. Наприклад, коли військові перекривають для своїх навчань ділянки моря: вони зобов'язані попередити відповідні організації, які поширюють цю інформацію, щоб на кожному судні її врахували під час прокладання курсу. Це регламентується Конвенцією з безпеки мореплавання. Але йдеться про зловживання, надмірне використання цього механізму, коли перекривається значна частина Азовського або Чорного моря. Українська сторона порушує ці питання, але кількість зловживань збільшується.
Вплинути на поведінку Росії могли б відповідні санкції. «Азовський пакет» обмежувальних заходів був би болючим для економіки країни та військового сектора. Це побічно підтверджують події 2019 року, коли у світі розглядали можливість запровадження санкцій проти Росії через захоплення українських військових катерів у Керченській протоці. Тоді різко скоротився час очікування для кораблів у Керченській протоці, перед виходом з Азовського моря у Чорне.
Ми наполегливо пропонуємо запроваджувати санкції до російських портів в Азовському моріАндрій Клименко
Аналітики моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень пов'язують це з тим, що Росія сприйняла тоді азовські санкції як серйозну загрозу, і вважають, що зараз необхідно порушувати питання про запровадження обмежувальних заходів.
– Ми наполегливо пропонуємо запроваджувати санкції до російських портів в Азовському морі. З портів Темрюка, Ростова та Азова йде постійний трафік вантажів до окупованого Криму, тому вони цілком заслужили на санкції. Звичайно, це було б дуже жорстко: можна було б говорити про те, що порти в цивілізованих країнах не приймали б судна, що йдуть із Ростова, Темрюка та інших портів. Це було б дуже боляче, тому що з цих портів російські вантажі йдуть за кордон.
ДОВІДКА: Рада національної безпеки та оборони України повідомила 7 грудня, що робоча група завершила роботу над проєктом Стратегії морської безпеки України. За повідомленням РНБО, «одною з головних цілей Стратегії є перетворення України на активного морського гравця на міжнародній арені»
Серед головних загроз морській безпеці України у проєкті Стратегії, окрім «агресивної політики Росії в Чорноморському регіоні», зазначено недостатню ефективність суб'єктів забезпечення морської безпеки та відсутність належного рівня внутрішньодержавної координації.
Остаточний текст документа має бути надісланий президенту України та членам РНБО.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Росія накопичує війська біля кордонів України та в анексованому Криму
За інформацією Міноборони України, протягом другого півріччя 2021 року поблизу кордону України командування збройних сил Росії провело низку широкомасштабних командно-штабних навчань.
Президент України Володимир Зеленський повідомляв 10 листопада, що біля кордону з Україною перебувають близько 100 тисяч російських солдатів і що західні країни передають офіційному Києву інформацію про активні пересування російських військ поблизу українського кордону.
Франція та Німеччина 15 листопада застерегли Росію від заподіяння шкоди територіальній цілісності України – на тлі великої та незвичайної концентрації російських військ поблизу українських кордонів. Генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив 16 листопада, що альянс продовжує тісно співпрацювати з Україною та надавати їй політичну та практичну підтримку.
Російська влада, включаючи президента Володимира Путіна, заперечує агресивні наміри і сама звинувачує Захід в ескалації напруженості, вказуючи на проведення масштабних навчань у Чорному морі. Путін звинуватив у ескалації також Україну через використання нею проти бойовиків на Донбасі ударного безпілотника.
Видання Bloomberg раніше повідомило, що американська розвідка поділилася з європейськими союзниками розвідувальними даними, які свідчать про ймовірну підготовку Росії до масштабного вторгнення на неокуповану територію України за декількома напрямками.
У Кремлі розкритикували такі повідомлення західних ЗМІ.
Востаннє російська влада стягувала військовослужбовців до українського кордону на початку весни 2021 року. Київ і країни Заходу побачили в цьому загрозу безпеці України. Москва пояснювала перекидання військ навчаннями і вказувала, що те, що відбувається, не несе небезпеку для інших країн.
