Доступність посилання

ТОП новини

Кораблі НАТО зачастили у Чорне море. Як працює тактика стримування та чого боїться Росія


Есмінець ВМС США типу Arleigh Burke та корабель управління і контролю класу Blue Ridge USS Mount Whitney під час американо-українських морських навчань у Чорному морі
Есмінець ВМС США типу Arleigh Burke та корабель управління і контролю класу Blue Ridge USS Mount Whitney під час американо-українських морських навчань у Чорному морі

У 2021 році кількість заходів кораблів нечорноморських країн НАТО в Чорне море була найбільшою, починаючи з 2014 року. Чому військові кораблі Альянсу дедалі частіше пропливають біля берегів Криму і чого у зв'язку з цим побоюється Росія, читайте у матеріалі Крим.Реалії.

Ракетний фрегат ВМС Франції D654 Auvergne, який 13 грудня зайшов у Чорне море, став 31 військовим кораблем нечорноморських країн НАТО, що побували у водах Чорного моря з початку 2021 року.

Ця подія викликала вже традиційну реакцію Росії: Національний центр управління обороною цієї країни оприлюднив заяву про те, що сили Чорноморського флоту Росії контролюють дії французького фрегата.

Корабель Військово-морських сил Франції Auvergne у порту Одеси, 24 грудня 2021 року
Корабель Військово-морських сил Франції Auvergne у порту Одеси, 24 грудня 2021 року

Поки в Кремлі реагують на кожен захід кораблів країн НАТО в Чорне море, експерти у сфері морської безпеки звертають увагу на те, що у 2021 році не лише почастішали візити, а й значно збільшилася кількість днів, які фрегати Альянсу провели у Чорному морі.

Керівник моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та головний редактор порталу BlackSeaNews Андрій Клименко в інтерв'ю Крим.Реалії зазначив, що з урахуванням загострення риторики Росії щодо України подібні заходи цілком зрозумілі.

Керівник моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко
Керівник моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко
Це оперативне реагування на нагнітання з Росії щодо України

– Наскільки нам відомо, останні п'ять заходів кораблів нечорноморських країн НАТО в Чорне море – чотири американські та французькі – не були заплановані. Це оперативне реагування на нагнітання з Росії щодо України, яке ми спостерігаємо останнім часом. Дуже добре, що знайшлися і кораблі, і фінансові ресурси, бо це недешеве задоволення.

У той час як міжнародні розслідувачі продовжують фіксувати факти переміщення російської військової техніки до українських кордонів, а президент Росії Володимир Путін робить заяви про неприпустимість можливого вступу України до НАТО, аналітики не відкидають ймовірності активізації військових дій Росії на початку 2022 року.

Президент Росії Володимир Путін
Президент Росії Володимир Путін

Андрій Клименко наголошує: присутність кораблів країн-учасниць НАТО у Чорному морі безпосередньо впливає на дії та плани Росії щодо України.

Коли у Чорному морі перебуває потужний сучасний ракетний корабель НАТО, ризики атаки з моря різко зменшуються

– Я закликаю читачів розуміти, що коли у Чорному морі перебуває потужний сучасний ракетний корабель США, Британії, Франції, інших держав-членів НАТО, ризики військової атаки (Росії – КР) з моря різко зменшуються. Ракетний есмінець США типу USS Arleigh Burke несе близько ста крилатих ракет, це більше, ніж весь ракетний залп Чорноморського флоту Росії. Наявність такого корабля у Чорному морі – це фізична операція стримування, тому росіяни так бісяться, коли такі кораблі заходять.

За словами експерта, у Росії нервово реагують на заходи військових кораблів НАТО в Чорне море ще й тому, що у Кремлі розуміють: у разі навмисної чи випадкової ескалації ставки будуть надто високі.

– Розумієте, можна випадково влучити в американський есмінець, і це буде напад на країну НАТО. Такий напад абсолютно чітко вважається актом агресії проти країни та включає механізм, що відповідає документам НАТО про оборону й участь інших країн.

Військові навчання Чорноморського флоту Росії у Чорному морі
Військові навчання Чорноморського флоту Росії у Чорному морі

Експерти моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» зазначають, що ризик активізації дій російських військ збільшується в період різдвяних і новорічних свят. За словами Андрія Клименка, саме тому важливим є захід ракетного фрегата ВМС Франції D654 Auvergne у Чорне море, і не виключено, що він пробуде там до перших чисел січня.

Загалом у 2021 році військові кораблі нечорноморських країн НАТО перебували у Чорному морі 226 календарних днів. Це набагато більше, ніж у 2016, 2017 та 2018 роках. Проте й ці показники можна покращити, вважають українські експерти.

Американський есмінець класу Arleigh Burk у Чорному морі під час спільних військових навчань України та США
Американський есмінець класу Arleigh Burk у Чорному морі під час спільних військових навчань України та США
Необхідно перекривати постійною присутністю всі 365 календарних днів. Щоб це зробити, треба створити «чорноморську флотилію НАТО»

– Необхідно перекривати постійною присутністю всі 365 календарних днів. Щоб це зробити, треба створити, як ми її умовно називаємо, «чорноморську флотилію НАТО» і базувати її в Констанці на ротаційній основі. Тому що зараз одна морська група НАТО займається Середземним і Чорним морями, друга – Балтикою, оскільки Росія демонструє загрозу в Балтійському та Північному морях. А Шостий флот США працює від Скандинавії до Південної Африки.

На думку українського експерта, доцільним є створення флотилії НАТО в Чорному морі за участі військових кораблів Болгарії, Румунії, Туреччини, України та Грузії. На додаток до неї в Чорному морі також можлива присутність по ротації, відповідно до Конвенції Монтре, військових кораблів США, Франції та інших нечорноморських країн-членів Альянсу.

Постійна присутність кораблів НАТО у Чорному морі, а також морське патрулювання судноплавних маршрутів була б «хорошим стримуванням війни на Чорному морі», зазначив Андрій Клименко.

Поки Росія вимагає від США гарантій нерозширення НАТО на схід, російські військові перекривають дедалі більші ділянки Чорного моря, пояснюючи це необхідністю проведення навчань. Однак такі дії не сприяють свободі судноплавства, а в деяких випадках ставлять під сумнів безпеку мореплавання, як це було у випадку із захопленням Росією українських військових катерів у Керченській протоці в 2018 році.

Тим часом у грудні Чорноморський флот Росії звітував про проведення у 2021 році близько 250 різних навчань, у тому числі з бойовими стрільбами, десантуванням і знищенням кораблів умовного супротивника.

За інформацією російських військових, загалом кораблі Чорноморського флоту пройшли близько 450 тисяч морських миль, що у півтора раза більше від показників за аналогічний період минулого року.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Мілітаризація Криму

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.

У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.

У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.

Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».

У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.

Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.

  • 16x9 Image

    Олена Юрченко

    Кримська журналістка, радіоведуча. Жила і працювала в Керчі, залишила Крим після російської анексії півострова в 2014 році. Редакторка Крим.Реалії з 2014 року. Ведуча авторської програми «Міські історії» на Радіо Крим.Реалії. Авторка серії публікацій про Крим і міжнародну реакцію на анексію півострова. Учасниця програми медіа-партнерства UMPP з радіокомпанією KSGF (Спрінгфілд, Міссурі, США). Викладачка кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка. Співавторка посібника з інформування та комунікації «Інформаційна азбука для неурядових організацій».

XS
SM
MD
LG