Доступність посилання

ТОП новини

«Західна зброя допомагатиме переходити в контрнаступ і звільняти Крим». США відкрили ленд-ліз для України


Ілюстраційний колаж

Президент Сполучених Штатів Америки Джозеф Байден підписав 9 травня закон про ленд-ліз для захисту демократії в Україні. Акт Конгресу США, схвалений ще наприкінці квітня Палатою представників, після підпису президента цієї країни знову запустить механізми, якими у роки Другої світової війни США надавали союзникам військово-технічну, гуманітарну та іншу допомогу в боротьбі проти нацистського режиму.

Про підписання закону стало відомо після 22 години за Києвом. «Ми підтримуємо Україну. Ці кроки є витратними, але ховатися від агресії ще дорожче. Така програма минулого разу була під час Другої світової війни. Наразі Європа вимагає ще більше нашої допомоги», – сказав Байден під час підписання закону.

Військовий експерт Павло Лакійчук попереджає, що миттєвого перелому на лінії фронту після підписання закону може не статися, але загалом ленд-ліз зіграє одну з ключових ролей у результаті цієї війни. «Ще один момент – США ухвалили дуже знаковий акт, це сигнал для інших партнерів і тих, хто хоче таким партнером для США стати. Вони бачитимуть цю позицію та коригуватимуть свою на користь України», – каже експерт.

Павло Лакійчук
Павло Лакійчук

Павло Лакійчук звертає увагу на те, що і до ухвалення закону про ленд-ліз США значно посилили військово-технічну та фінансову підтримку України. Тепер же зростуть не лише обсяги, а й швидкість постачання. «Під час війни дуже важлива оперативність реакції. Якщо у мирний час це (постачання озброєння – ред.) можна розтягнути на місяці та роки, то у воєнний час такі темпи не підійдуть. Після підписання закону бюрократичні процедури будуть скорочені в рази, скоротиться час їх виконання від ухвалення рішення до безпосереднього постачання продукції. Я сподіваюся, що це ми побачимо буквально», – каже Павло Лакійчук.

Підписання закону про ленд-ліз саме по собі новиною не стало, цю подію журналістам анонсувала прессекретарка Білого дому Джейн Псакі ще 6 травня. Але історичний масштаб того, що відбувається, та обраний для цього день 9 травня, який у СРСР і на пострадянському просторі відзначався як День перемоги у «Великій вітчизняній війні», виводять підписання нового закону про ленд-ліз у низку ключових подій війни Росії проти України і навіть за їх межами. Кримський політолог Євгенія Горюнова називає ленд-ліз для України відчутним ударом для ідеології режиму Володимира Путіна, яка багато в чому спирається на культ перемоги у Другій світовій війні, одночасно намагаючись нівелювати внесок у перемогу інших учасників антигітлерівської коаліції.

Євгенія Горюнова
Євгенія Горюнова

«Джо Байден – політик «старого гарту», він дуже добре знав Радянський Союз і знає Росію. І розуміє, що там надають великого значення символізму. Тому не випадково обрали саме 9 травня, і не випадково це закон про ленд-ліз. Адже якщо Радянський Союз не заперечував у результаті внесок союзників у перемогу, то зараз Росія взагалі цих союзників не має. Вони ж самі виграли, в їхній перемозі вже немає навіть ні українців, ні грузинів – нікого немає, тільки Росія виграла цю війну. І зараз США Росії продемонструють, що це саме вона сьогодні обрала неправильний напрямок своєї політики і за це вона буде покарана», – каже Євгенія Горюнова.

Аналоги є. Історичні

У роки Другої світової війни після визволення Криму один із коридорів постачання ленд-лізу проходив через порти Севастополя та Керчі. У січні 2020 року на виставці у Центральному музеї Тавриди показали зразки цих постачань, у тому числі автомати Томпсона. «Це маловивчена сторінка історії Великої Вітчизняної війни. Постачання йшли через порти Севастополя та Керчі, у наших фондах зразки озброєння є. Ми хочемо ще раз нагадати, що війна проти нацизму велася країнами коаліції, а це СРСР, Велика Британія та США, які спільно дали відсіч армадам завойовників, і основи повоєнного світу були закладені саме в Криму, в Ялті на конференції Йосипа Сталіна, Франкліна Рузвельта та Вінстона Черчилля», – пояснював тоді телеканалу «Крым24» підконтрольний Росії керівник музею Сергій Мальгін.

У 2022 році підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) у своєму телеграм-каналі погрожує, що поставлена за ленд-лізом Україні зброя буде захоплена російською армією, що поверне, за його заявою, ленд-лізу «початковий історичний сенс».

Українські військові використовують пускову установку з американськими ракетами Javelin
Українські військові використовують пускову установку з американськими ракетами Javelin
Західна зброя, досконала зброя допомагатиме Україні і далі звільняти території, тобто переходити в контрнаступ і далі звільняти Крим
Євгенія Горюнова

Політолог Євгенія Горюнова пояснює такі заяви страхом глави російського уряду Криму перед тим, що російська армія не витримає зіткнення зі Збройними силами України, посиленими постачанням країн-членів НАТО.

«‎Природною реакцією може бути тільки така бравада, до якої вже всі звикли і в Криму, і в Росії. Насправді російська армія вже зазнала по низці фронтів поразки на території України. Усім уже зрозуміло, що жодного завоювання України за 72 години, два тижні, три тижні не сталося і вже не станеться. Західна зброя, досконала зброя допомагатиме Україні і далі звільняти території, тобто переходити в контрнаступ і далі звільняти Крим», – каже Горюнова.

Американські військові позашляховики Humvee
Американські військові позашляховики Humvee

Американські військові позашляховики Humvee

Говорячи про аналогії подій 2022 року з наданням США допомоги Радянському Союзу в роки Другої світової, керівник російського історичного дослідницького проєкту «Безсмертний барак» Андрій Шалаєв звертає увагу на те, що перший закон про ленд-ліз з'явився в березні 1941 року, коли Друга світова війна вже була розв'язана, але Німеччина ще не напала на СРСР. «Закон із забезпечення захисту Сполучених Штатів» передбачав допомогу будь-якій країні, чия обороноздатність безпосередньо впливала на забезпечення захисту США та їхніх інтересів. У цей час СРСР і Німеччина ділили між собою Європу і розглядалися, скоріше, як спільники, ніж вороги.

«Все змінило 22 червня 1941 року. Вже за дві доби після нападу Німеччини на СРСР Франклін Рузвельт заявив, що США нададуть усіляку допомогу. Майже рік пішов на переговори, і в червні 1942 було підписано Угоду про взаємну допомогу. Звичайно, поставки почалися задовго до цього, їх оформили заднім числом. Варто зазначити, що тоді Велика Британія випередила США і ще у вересні 1941 року заявила, що постачатиме в СРСР вантажі за ленд-лізом», – каже Шалаєв.

Боротьба з історією ленд-лізу почалася не в сучасній Росії. Відразу після початку американських поставок, коли Йосип Сталін просив Вінстона Черчилля надсилати щомісяця 400 літаків і 500 танків і «щиро дякував» союзникам за допомогу в особистих листах, у НКВС з'явився новий профіль роботи. «З осені 1941 року в Особливих нарадах НКВС з'явилися нові визначення у вироках за 58 статтею, наприклад, ВАТ – «вихваляння американської техніки», за це світило 10 років таборів», – розповідає Андрій Шалаєв.

У березні 1943 року посол США на пресконференції у Москві жорстко розкритикував керівництво СРСР, яке приховувало від народів Радянського Союзу інформацію про цю допомогу. У листопаді цього року на Тегеранській конференції Сталін виголосив тост, де високо оцінив допомогу західних союзників, але радянським громадянам цю промову показали не відразу, і не повністю.

Закон про ленд-ліз від 2022 року цілком викликає асоціативну реакцію. Але тепер постає питання – у кого і з чим
Андрій Шалаєв

Після війни радянську версію внеску допомоги з ленд-лізу в перемогу було сформульовано у книзі голови Держплану Миколи Вознесенського, який оцінив цей внесок у величину «близько 4%», і ця оцінка залишається популярною досі, хоча свідки тих подій оцінювали допомогу союзників набагато вище. «Відомі мені фронтовики (зараз уже, на жаль, ті, що пішли) завжди з теплотою і вдячністю відгукувалися про ті речі, які за ленд-лізом до них доходили: починаючи від продуктів харчування, закінчуючи детонаторами, порохом і ковдрами, останні залишалися на складах ще навіть під час моєї служби в армії», – каже Андрій Шалаєв.

«Історія показала, що ленд-ліз був важливою складовою перемоги. Всі ми знаємо, як трепетно керівництво Росії ставиться до знакових подій, дат, аналогій. Немає жодних сумнівів, що Закон про ленд-ліз від 2022 року цілком викликає асоціативну реакцію. Але тепер постає питання – у кого і з чим», – резюмує Шалаєв.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG