У Криму відзначили День захисника Республіки Крим, встановлений на сесії російського парламенту Криму на честь проросійських учасників мітингу 26 лютого 2014 року. Водночас, відкриваючи сесію, спікер російського парламенту півострова Володимир Константинов дав зрозуміти, що це не вважає цю подію першорядною. На його думку, початок війни Путіна проти України перевершив усі «інші питання на її (політичній ситуації – КР) тлі». Ці слова, як пише парламентська газета, учасники свята «зустріли оплесками стоячи». Тому всю свою промову спікер присвятив «аналізу політичної обстановки».
З усього видно, що своїм першим завданням Константинов вважає придушення будь-яких протестних настроїв у Криму. Він опустився до лайки і став «виганяти» з Росії людей, які прославили її значно більшою мірою, ніж він сам: «Огидно і, я б сказав, злочинно виглядає на цьому тлі позиція деяких наших співгромадян, які намагаються засудити дії Росії, плакатися про курс долара та незручності в отриманні закордонних віз. У скільки людських життів вони оцінюють усі ці блага? За якого курсу долара ви готові погодитися на вбивство дітей Донбасу? Хтось засуджує Росію, не конкретну політику, а країну загалом. Комусь соромно бути росіянином? Кордони відкриті. Вирушайте в країну, де вам не гидко і не соромно. І нам стане легше дихати. А під'їдатися російським соцпакетом, отримувати державне фінансування, а то й державні нагороди, і гадити під дверима власного житла – що може бути підліше?»
У цей момент багато кримчан, мабуть, подумали: а що може бути підліше, ніж дорікати заслуженим людям чесно заробленим ними шматком хліба, тим більше, що ефемерне поняття «російський соцпакет» – це і фантазія і, мабуть, мрія самого спікера.
Володимир Константинов відкинув будь-яку критику агресивної російської політики, особливо накинувся на кримчан і заявив, що «неприйнятно, коли серед цих плакальників трапляються кримчани. Адже ці «страждальці» готові були здати нас з вами, всіх кримчан, на розправу «правосєкам», аби їх не відрізали від імпортної провізії. Дякувати Богу, ця публіка обчислюється одиницями. Абсолютна більшість наших співгромадян наплювали на хамон із пармезаном, усі ці санкції з пекла – цитаделі тих, хто їх запроваджує…»
Справжнє свято – це День кримського спротиву, а «День захисника Республіки Крим» – порожній фантом
Характерно, що всі ці 8 років будь-яке уславлення агресії як у Криму, так і в Росії не обходиться без сором'язливого фальшування подій. Наприклад, мітинг 26 лютого 2014 року в очах кримської влади виглядає так, що нібито «тисячі кримчан вийшли на площу перед парламентом і захистили його від захоплення націоналістів та радикалів, які намагалися перешкодити проведенню пленарного засідання, на яке було винесено доленосні для Криму питання щодо відставки уряду та проведення референдуму». Брехня в тому, що їхній мітинг щось захистив, оскільки він був повною поразкою проросійських сил, бо на вимогу проукраїнських учасників сесія була скасована і цього дня не ухвалила жодних рішень. Вони є гідні переможці. Відтак і справжнє свято – це День кримського спротиву, а «День захисника Республіки Крим» – порожній фантом. Втім, це не дивно, адже Росія досі відзначає 23 лютого, день, коли Червона армія 1918 року зазнала руйнівної поразки.
Поготів, що кримські чиновники поруч із неправдою та фальсифікаціями, як за Фрейдом, неохоче розкривають і справжні сили, якими був захоплений Крим у 2014 році. Так, кримський віцеспікер Юхим Фікс, покладаючи квіти до так званого «пам'ятника ввічливим людям», чомусь 26 лютого, нагадав, що 27 лютого розпочалася активна фаза спецоперації щодо повернення Криму в Росію. Він сказав: «Ми покладаємо квіти... на знак безмежної подяки до солдатів і командирів, які забезпечили безпеку мешканців півострова під час подій «Кримської весни». Підрозділи ГРУ, морської піхоти, десантників зіграли ключове значення…» Ну ось, після цього треба писати явку з повинною для міжнародного кримінального суду…
Повно фантазій і пропаганди, спрямованої на обман кримчан, із вуст Володимира Константинова та щодо нової війни Путіна проти України. Він називає це «тонкою хірургічною операцією», приховуючи, що від російських ракет і градів в Україні загинули вже 16 дітей, і лише за перші 4 дні війни вже загинули або поранені 5,5 тисячі російських солдатів (за даними Міноборони України, Росія не підтверджує ці цифри – КР). Настав час згадати давній вірш Роберта Рождєствєнского: «Мамо, а правда, що буде війна і я не встигну вирости?» («Мама, а правда, что будет война и я не успею вырасти?») Це слова маленької дівчинки. Але вони повною мірою стосуються і тих молодих російських солдатів, яких кинули в Україну на танках, навіть не подбавши про пальне для двигунів та їжу для екіпажу. Вони, можливо, навіть не знають, що таке хамон із пармезаном, але дійсно вже не встигнуть вирости. І кримська влада, судячи зі слів її чиновників, намагатиметься повною мірою розділити відповідальність за це зі своїми «лідерами».
Григорій Коваленко, журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
ДОВІДКА: О 5-й ранку 24 лютого президент Росії Володимир Путін оголосив про початок єнних дій на території України. Різні регіони України в четвер зазнають масованого обстрілу. Всі головні події сьогоднішнього дня читайте у «живому блозі» на Крим.Реалії, інформація постійно оновлюється.
