Доступність посилання

ТОП новини

Путін хотів «добити» Україну, але його план провалився


Під час акції у столиці Іспанії на підтримку України в другу річницю масштабного вторгнення Росії на українські території. Мадрид, 24 лютого 2024 року
Під час акції у столиці Іспанії на підтримку України в другу річницю масштабного вторгнення Росії на українські території. Мадрид, 24 лютого 2024 року

Видання The Wall Street Journal оприлюднило російські пропозиції (проєкт підготовленого документу) на перемовинах, які відбувались між двома делегаціями у 2022 році після масштабного вторгнення Росії в Україну. Журналісти видання наголошують, що в разі згоди із такими вимогами Україна перетворилася б на «кастровану державу», яка б позбувалася можливості себе захищати й сподіватися на відновлення територіальної цілісності.

Водночас у Кремлі були готові погодитися із самим фактом існування України – і це після того, як президент Росії Володимир Путін у своєму зверненні в ніч із 23 на 24 лютого 2022 року фактично «відмовив» Україні у такому праві й обіцяв забезпечити «волевиявлення народів України».

Що ж змінилося тоді у позиції російського президента?

Відповідь на це питання є досить простою – фіаско бліцкригу. Російський президент усвідомив, що план взяття Києва за три дні провалився, не вдалося створити в українській столиці маріонетковий уряд й забезпечити його згоду на окупацію значної території країни. Російські війська позбулися можливості контролювати захоплені території від півночі до сходу й півдня країни. У цій ситуації найкращим виходом було б призупинення воєнних дій – але так, щоб залишити за собою можливість окупації України у недалекому майбутньому.

Була програма перетворення України на васальну державу

Тому російські «мирні пропозиції» включали не тільки фактичне визнання російського статусу Криму й підтвердження невизначеності ситуації з Донецькою і Луганською областями. Вони передбачали ще й фактичну демілітаризацію ЗСУ, заборону на отримання іноземної техніки та вступу до оборонних союзів. За великим рахунком, це була програма перетворення України на васальну державу.

Це стара тактика російських правителів. Якщо ворожу державу не вдається завоювати, її потрібно роззброїти й перетворити на формального якщо не приятеля, так доброго сусіда.

Плакат із зображенням російського президента Володимира Путіна й Адольфа Гітлера на акції біля посольства РФ в Угорщині у другі роковини масштабного вторгнення Росії до України. Будапешт, 24 лютого 2024 року
Плакат із зображенням російського президента Володимира Путіна й Адольфа Гітлера на акції біля посольства РФ в Угорщині у другі роковини масштабного вторгнення Росії до України. Будапешт, 24 лютого 2024 року

Путін не зміг повторити «спецоперацію» Івана Грозного

Згадаймо, що одним з головних монументів в ансамблі Червоної площі в Москві й досі залишається собор Василія Блаженного, побудований на честь захоплення царем Іваном Грозним Казанського ханства. Цар атакував державу, яка довгий час перебувала в особливих стосунках із Москвою й була знесилена як своєю роллю протекторату, так і внутрішньою боротьбою між прихильниками Москви і захисниками суверенітету.

У 2022 році Путін хотів скористатися шоком перших тижнів війни

І це тільки один з багатьох прикладів застосування «тактики протекторату» в російській історії. Так що Путін, можна сказати, нічого не вигадує, а йде шляхом попередників.

У 2022 році російський президент хотів скористатися шоком перших тижнів війни й навʼязати Україні такі умови «миру», які б створили комфортні умови для її подальшого завоювання. Без сильної армії, без союзників, в умовах конфронтації між тими, хто захищав би можливість компромісу з Москвою, й тими, хто обстоював би необхідність врятувати суверенітет, Україна стала б легкою здобиччю й повторила б долю Казані. Однак повторити «спецоперацію» Івана Грозного Путіну не вдалося.

Що, однак, не означає відмову від цих планів, як слушно зауважують американські колеги. Плани Путіна не змінилися й коли він говорить про перемовини, він – принаймні поки що – має на увазі все ті ж свої умови, все ту ж ідею перетворення України на беззахисний протекторат, мешканці якого мають довіряти його «чесному слову». Й про це варто памʼятати, коли ми обговорюємо саму можливість процесу мирного врегулювання між Росією та Україною.

Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

     

XS
SM
MD
LG