Доступність посилання

ТОП новини

Україна планує деокупацію: що готує кримчанам законопроєкт про перехідний період?


Законопроєкт України про основи державної політики перехідного періоду повинен стати основоположним для реінтеграції Криму та ОРДЛО після деокупації
Законопроєкт України про основи державної політики перехідного періоду повинен стати основоположним для реінтеграції Криму та ОРДЛО після деокупації

На сайті Верховної Ради України опублікували текст законопроєкту про основи державної політики перехідного періоду. Саме цей документ має стати одним з основоположних для реінтеграції тимчасово окупованих територій України Криму та окремих районів Донецької й Луганської областей.

У цілому законопроєкт присвячений тому, як саме повертатимуться під контроль України окуповані території. Документ визначає Росію як «державу-агресора» й «державу-окупанта» і покликаний серед іншого врегулювати питання власності, компенсацій, а також притягнення до відповідальності осіб, які співпрацювали з окупаційними адміністраціями. Законопроєкт спочатку підготувало Міністерство у справах тимчасово окупованих територій, потім у нього внесли безліч правок, і в підсумку з майже 100 сторінок початкового варіанта в ньому залишилося 25 сторінок. Свої корективи також може внести Верховна Рада при розгляді.

Про те, що це за документ і кому в Криму загрожує переслідування за українськими законами, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Радниця міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Юна Потьомкіна розповіла Крим.Реалії про основні цілі законопроєкту.

Такий закон мав з'явитися ще у 2014 році, але ми маємо те, що маємо
Юна Потьомкіна

– За сім років уперше з'явився проєкт нормативно-правового акта, який регулює державну політику перехідного періоду і, що найголовніше, уніфікує підхід до тимчасово окупованих територій ‒ до Сходу України й до Криму. Раніші нормативні акти створили колізії як у термінології, так і в підходах. По-хорошому, закон, який уніфікує, мав з'явитися ще у 2014 році, але ми маємо те, що маємо. Зараз це базовий вектор, від якого ми зможемо відштовхуватися й рухатися далі. Один із наших основних викликів ‒ це невизначеність нашого майбутнього, але в тому, щоб сидіти й чекати моменту деокупації, ми бачимо величезну кількість ризиків. Потрібно вже сьогодні робити дії, які б ніяк не залежали від подальших подій. Цей законопроєкт регулює зокрема й аспекти життя громадян України, які з'явилися ще вчора.

Юна Потьомкіна уточнює, що йдеться, зокрема, про оформлення народження дітей, шлюбів, розлучень, а також про освіту для жителів тимчасово окупованих територій.

Цим законом не визначається процедура притягнення до відповідальності, чи то амністія чи люстрація. Документ лише визначає червоні лінії та деякі критерії
Юна Потьомкіна

– Украй важливо дати нашим людям зрозуміти, що чекає дитину, яка народиться в Криму: як їй стати громадянином України, як вчинити з документами? Ми запроваджуємо принципи й закладаємо нові можливості, які розкриватимемо в наступних законопроєктах, але це важливо вже зараз, незалежно від подальших подій. Для нас усі громадяни України однакові ‒ і в Криму, і на Сході України. Саме цим законом не визначається процедура притягнення до відповідальності, чи то амністія чи люстрація. Документ лише визначає червоні лінії та деякі критерії. Ті, хто працював у складі окупаційної влади, хто заподіяв шкоду або застосовував тортури до громадян України, не можуть розраховувати на амністію. Однак світовий досвід показує, що такі дії не можуть бути загальними для всіх.

Юна Потьомкіна наголошує, що кримчани ‒ громадяни України, які забезпечували життєдіяльність півострова під час окупації або продовжували працювати, як і до 2014 року, не підлягають притягненню до будь-якої відповідальності, з точки зору української влади.

У серпні 2020 року прокурор Автономної Республіки Крим Ігор Поночовний в ефірі Радіо Крим.Реалії запевнив, що, всупереч твердженням деяких російських ЗМІ, українська влада за допомогою законів про перехідне правосуддя не має наміру притягати до відповідальності поголівно всіх кримчан після деокупації:

Ігор Поночовний
Ігор Поночовний

«До тієї або іншої відповідальності притягатимуть тільки тих осіб, чиї дії спричинили саму окупацію, порушення прав і свобод інших кримчан, хто скоїв військові злочини або злочини проти людяності. Це не означає, що все керівництво, скажімо, середньої та вищої ланки окупаційної влади ми переслідуватимемо, а нижчої ‒ взагалі ні. Тут треба з'ясовувати кожну ситуацію окремо. Перехідне правосуддя передбачає запровадження окремих категорій громадян, які можуть бути звільнені від відповідальності, або ж вона буде пом'якшена. Зараз у нас є безліч кримінальних справ щодо суддів, які беруть участь у політиці російської держави з переслідування проукраїнського населення в Криму, щодо прокурорів у цих процесах, щодо слідчих, поліцейських, співробітників центру з протидії екстремізму».

За словами Ігоря Поночовного, з точки зору українського правосуддя, правопорушення скоїли також чиновники органів окупаційної влади, які причетні до присвоєння української державної та приватної власності.

Юна Потьомкіна стверджує, що нинішній законопроєкт про перехідний період був істотно перероблений після консультацій із правозахисними організаціями, міжнародними структурами та самими жителями тимчасово окупованих територій.

Утім, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA Олена Луньова критично відгукується про документ і вказує на низку невизначеностей у ньому.

Олена Луньова, менеджер з адвокації Центру прав людини ZMINA
Олена Луньова, менеджер з адвокації Центру прав людини ZMINA

– Насправді його текст структурно не особливо відрізняється від попередньої, червневої версії. Ніякого відкритого обговорення не проводилося, при цьому далеко не всі пропозиції нашої організації та інших враховані, і ми сподіваємося на широку дискусію в парламенті, щоб ще трохи змінити законопроєкт. Наші зауваження, зокрема, стосувалися того, що цей документ в питаннях відповідальності, наприклад, посилається на ще не написані й не подані законопроєкти.

Не зовсім зрозуміло, кого слід вважати жертвами збройного конфлікту ‒ немає визначення, а це буде дуже дискусійне й важливе питання
Олена Луньова

Тобто відбувається юридична невизначеність: не зовсім зрозуміло, як ці норми працюватимуть. І таких норм там чимало. Зокрема, не зовсім зрозуміло, кого слід вважати жертвами збройного конфлікту ‒ немає визначення, а це буде дуже дискусійне й важливе питання. Що таке перехідні адміністрації? Багатьох визначень не вистачає.

Своєю чергою, український юрист-міжнародник, експредставник президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін бачить у цьому законопроєкті прогрес, хоча і визнає, що законодавцям ще є над чим попрацювати.

Борис Бабін, експредставник президента України в Автономній Республіці Крим
Борис Бабін, експредставник президента України в Автономній Республіці Крим

– Цей законопроєкт є за що критикувати, але не слід забувати, що це вже друга спроба. Перший варіант був розкритикований у пух і прах, і небезпідставно. Зараз я можу сказати, що в нинішній редакції цей документ з імовірністю у 99,9% ухвалений не буде, тобто ще підуть суттєві доопрацювання. Так, у блоці про перехідне правосуддя, який сам собою збалансований, нічого не говориться про загальнокримінальну злочинність, а вона поширеніша, ніж політична чи пов'язана з окупацією. Головне, що мені не подобається ‒ посилальні норми на важливих позиціях: мовляв, це буде врегульовано пізніше. Але навіщо регулювати окремо, якщо мета в цьому випадку амбітна ‒ ухвалити спільний законопроєкт про реінтеграцію та деокупацію? Там має бути все, інакше роботу не можна вважати зробленою.

Окрім того, за оцінкою Бориса Бабіна, скасування низки попередніх нормативних актів, що передбачається цим законопроєктом, може нашкодити міжнародним позовам України проти Росії, якщо документ ухвалять у нинішньому вигляді.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG