До Ради ООН з прав людини обрали 15 нових країн на трирічний термін 2021-2023. Серед них Україна, Росія, Китай, Куба, Пакистан, Франція, Велика Британія, Узбекистан.
Державний департамент США розкритикував обрання до Ради Китаю, Росії та Куби, а також Венесуели (у 2019 році), адже «Генасамблея вкотре обрала країни з ганебною історією щодо прав людини».
«У 2018 році президент Дональд Трам вивів США із Ради ООН з прав людини через її постійну антиізраїльську упередженість і правила членства, що дозволяють обирати до Ради країни, які є найгіршими порушниками прав людини. [...] Ці вибори лише підтверджують рішення США вийти (з Ради – ред.) і використовувати інші майданчики й можливості захищати й просувати загальні права людини [...] Сполучені Штати – це сила за добро у світі, і так буде завжди».
Представниця США в ООН Келлі Крафт також наголосила: «З Китаєм, Росією, Кубою та Венесуелою, Рада стає посміховиськом замість своєї першочергової мети», і це укотре підтверджує рішення президента «вийти із глибоко корумпованої» Ради, – повідомляє Fox News.
МЗС України прокоментувало новину заявою, що переобрання України до Ради «підтвердило авторитет» «держави у головному правозахисному органі ООН». Україна входила до цієї Ради також у 2018-2020, 2009-2011 і 2006-2008 роках.
«Не може не викликати занепокоєння продовження потрапляння до складу Ради, у тому числі у результаті останніх виборів, держав, які здійснюють свідому політику придушення прав власних громадян, а деякі проводять неоімперську агресивну політику проти сусідніх держав та репресії місцевого населення на окупованих територіях», – підкреслило українське МЗС.
«На постійній основі порушуватимемо перед Радою проблематику російської агресії, привертатимемо увагу до злочинів і грубих порушень прав людини, які чинить РФ як держава-окупант, працюватимемо над більш активним залученням РПЛ, її спеціальних процедур, УВКПЛ, договірних органів у галузі прав людини для припинення порушень прав людини та полегшення долі незаконно ув’язнених Росією українських громадян. І надалі докладатимемо зусиль для наповнення Кримської платформи правозахисним компонентом».
До Ради ООН з прав людини входять 47 країн. Щороку Генеральна Асамблея шляхом таємного голосування обирає нову групу держав на трирічний термін, місця віддають за регіонами: 13 – африканським країнам, 13 – азійсько-тихоокеанській групі, 6 – Східній Європі, 8 – Латинській Америці, 7 – Західній Європі. Для обрання країні треба набрати принаймні 97 голосів.
Чимало уваги медіа під час голосування привернуло те, що Генасамблея не підтримала кандидатуру Саудівської Аравії. Як повідомляє Reuters, у більшості із цих регіональних груп не було інших кандидатів, ніж ті країни, яких обрали, і лише в азійсько-тихоокеанській групі п'ять країн змагались за чотири місця. Зрештою, місця отримали Китай, Непал, Пакистан та Узбекистан, а от Саудівська Аравія програла цим країнам.
«Програш Саудівської Аравії за місце у Раді ООН із прав людини служить нагадуванням, що нам потрібно більше суперництва на голосуваннях в ООН. Якби були додаткові кандидати, Китай, Куба та Росія також могли б програти», – наголосив директор правозахисної організації Human Rights Watch з питань ООН Луї Шарбонно.
Завданням Ради ООН з прав людини є підтримка і захист усіх прав людини у світі. У зв'язку з цим міжнародні правозахисні організації наголошували на неприпустимості обрання до Ради країн, де порушують права людини.
Цього разу правозахисники з Human Rights Watch і Amnesty International застерігали від обрання до Ради Росії, Китаю, Узбекистану, Пакистану, Куби і Саудівської Аравії, нагадує DW. Вони наголосили, що ці країни прагнуть підірвати всю міжнародну систему захисту прав людини.
