Доступність посилання

ТОП новини

Найманці ПВК «Вагнера» в Сирії та на Донбасі: оприлюднено нові дані про загиблих


Найманці ПВК «Вагнера» в Сирії

Служба безпеки України опублікувала днями особисті дані ще дев'яти осіб, які, за її інформацією, воювали в Сирії в складі ПВК «Вагнера» і загинули 7 лютого в бою під містом Дейр-ез-Зор при спробі наступу на позиції «сирійських демократичних сил» і американських військових радників, які їм допомагали. Раніше, 26 липня, СБУ на спеціальному брифінгу оприлюднила дані про 41 загиблого в цьому зіткненні. Загалом, як стверджують представники української спецслужби, того дня під Дейр-ез-Зором загинули понад 80 найманців із Росії та інших країн.

Більшість із них раніше воювали на сході України на боці бойовиків угруповань «ДНР» і «ЛНР», які Україна вважає терористичними. Загальна кількість учасників бою з боку ПВК «Вагнера», яку вдалося підтвердити СБУ, – 206 осіб. Незалежні експерти схильні оцінювати опубліковані дані як достовірні, незважаючи на брак прямих доказів у відкритому доступі й спростування з боку родичів деяких загиблих.

Цифри, опубліковані СБУ, приблизно відповідають даним американського командування про бій 7 лютого. 16 лютого генерал-лейтенант Джеффрі Гарріґіан (голова Центрального командування ВПС США, що відповідає, зокрема, за операції в Сирії, Іраку та Афганістані) підтвердив названу раніше ним же цифру щодо 100 загиблих «вагнерівців». За словами Гарріґіана, «сирійським демократичним силам» допомагала міжнародна коаліція, від якої в бою брали участь винищувачі F-15E, ударні безпілотники MQ-9, штурмовики AC-130 і вертольоти AH-64 Apache.

Профілі більшості людей зі списку давно видалені, проте представники української спецслужби стверджують, що збережені копії доказів із відкритих джерел є в їхньому розпорядженні (деякі скріншоти з профілів загиблих «вагнерівців» були показані на брифінгу СБУ 26 липня).

Як кажуть представники СБУ, всі дані будуть поступово надавати журналістам для публікації. 5 вересня, наступного дня після публікації нових 9 імен та прізвищ загиблих під Дейр-ез-Зором бійців ПВК «Вагнера», перша така публікація з’явилася на молдовському інформаційно-політичному порталі AVA. Вона присвячена 30-річному уродженцю молдовського села Флорешти Владиславу Апостолу, який має подвійне громадянство, російське і молдовське.

Найманці ПВК «Вагнера» в Сирії, Владислав Апостол – крайній зліва
Найманці ПВК «Вагнера» в Сирії, Владислав Апостол – крайній зліва

Владислав Апостол, як видно зі світлин на сторінці його матері Людмили в соціальній мережі «Однокласники» (зараз сторінка відкрита тільки для друзів), воював не лише в Сирії, але і в Чечні, а також на сході України. Про смерть сина Людмила Апостол, яка відкрито називала його «найманцем», дізналася лише 15 травня. Втім, підтвердити, що Владислав Апостол загинув саме 7 лютого в бою під Дейр-ез-Зором, журналістам не вдалося: його знайомі в соцмережах про дату смерті нічого не писали, а в розмові з Радіо Свобода Людмила Апостол відмовилася повідомляти подробиці про обставини смерті Владислава (хоча і визнала, що він був її сином і воював у Сирії).

«Я не знаю нічого ні про СБУ, ні про Україну, я взагалі поза політикою. Хто, де, як загинув – мені це зовсім не цікаво», – сказала Людмила Апостол у голосових повідомленнях, надісланих в «Однокласниках» кореспондентові Радіо Свобода.

На відміну від брифінгу 26 липня, 5 вересня СБУ не стала публікувати у відкритому доступі скріншоти зі сторінок загиблих «вагнерівців» у соцмережах, обмежившись фотографіями їхніх облич. Радіо Свобода вдалося знайти про деяких із них інформацію у відкритих джерелах, а також поговорити з родичем одного із загиблих. Він стверджує, що чоловік, дані якого опублікувала Служба безпеки України, ніколи не був у Сирії, а загинув у результаті нещасного випадку в Саудівській Аравії, де працював інженером на буровій установці.

Володимиру Вікторовичу Вертинському в лютому 2018-го було 64 роки – він досі найстарший фігурант «списку СБУ». Якщо вірити даним спецслужби, народився і жив у Курганській області. Останнє місце проживання – село Петропавлівське Катайського району. Як з’ясувало Радіо Свобода, він був членом «ініціативної групи казацтва» села, 2014 роre був обраний депутатом Петропавлівської сільської думи.

Керівник апарату глави СБУ Ігор Гуськов в інтерв’ю Радіо Свобода наполягає на стовідсотковій достовірності списку загиблих e бою під Дейр-ез-Зором.

Радіо Свобода: Як СБУ вдалося отримати дані про громадян Росії, України та інших країн, що воювали як найманці в Сирії і загинули в бою під Дейр-ез-Зором? Як вам вдалося, зокрема, встановити, що їхня смерть пов'язана з цим боєм?

Ігор Гуськов: На це запитання, на жаль, я вам не відповім. Ви ж розумієте, що всі розвідки і контррозвідки дуже свято бережуть свої таємниці. Єдине, що можу сказати, що за чотири роки ми пройшли хорошу школу тієї агресії, яка йде проти нас, і навчилися гідно працювати. Ми використовуємо оперативні дані, працюємо у відкритому просторі.

– Тобто ви на 100 відсотків упевнені в тому, що всі ці люди воювали в Сирії як найманці?

– Наша впевненість навіть більша, ніж сто відсотків. Під час брифінгу Служби безпеки, який був місяць тому, ми сказали кількість – нам вдалося ідентифікувати понад 200 осіб. Щодо 41 людини в нас були на той момент докази, які отримані з соціальних мереж: фотографії цих людей у відповідному сирійському пейзажі, або на українському Донбасі, або їхні родичі самі розповідали про те, як ці люди загинули, як усе це приховували, як їх змушували мовчати. Тобто відповідні докази надаються під кожне прізвище.

Щодо всіх загиблих у нас є докази, які ми можемо пред’явити журналістам, про те, що ці люди не просто воювали, а загинули або померли від ран у результаті бою з 7 на 8 лютого цього року в Сирії. Коли ми отримали цю інформацію в лютому, ми не поспішали її видавати, бо розуміли, що вона «зависне в повітрі», що нам потрібно надати ті докази, які будуть сприйняті незалежними журналістами, які хочуть розібратися в цій ситуації.

Ми також звернули увагу, що передача тіл загиблих родичів у березні-квітні була фактично зупинена, і тільки після виборів президента труни знову почали потихеньку привозити, даючи людям можливість поховати своїх близьких. Після того, як ми побачили, що нас намагаються переконати, що хтось із них загинув на Донбасі, хтось загинув в Сирії, але в травні або червні, ми надали докази, в тому числі, листування в соціальних мережах, де родичі кажуть, що це неправда, що вони загинули в лютому, але тіла привезли наприкінці березня, в квітні, деякі навіть на початку травня.

На мій погляд, достатньо щодо кожного з прізвищ, зазначених у списку СБУ, зайти на сайт «Миротворець», знайти це прізвище і подивитися всі посилання і всі скріншоти, які є там, щоб скласти незалежну думку (всі фігуранти «списку СБУ» дійсно є на «Миротворці», проте далеко не по всіх з них на сайті є подібні докази, більш того, у багатьох випадках єдиним доказом на «Миротворці» є посилання на новину про загиблих у бою під Дейр-ез-Зором на сайті самого СБУ – КР). На сьогоднішній день ми констатуємо, що понад 80 відсотків із тих, хто воював або воює на цей момент у Сирії в складі так званої ПВК «Вагнера», це люди, які пройшли Донбас.

На сьогоднішній день ми ідентифікували 206 осіб, ми знаємо прізвища, імена, по-батькові, персональні дані, знаємо, що ці люди перебували там, брали участь [у цьому бою] в тій чи іншій мірі. На сьогоднішній день ми чітко встановили, що загинуло більш ніж 80 із них, і ми будемо монотонно, потихеньку, частинами оприлюднювати конкретні дані. Ми не танцюємо на головах загиблих, розумієте, ми хочемо донести правду.

– Хто з фігурантів цього списку, на Ваш погляд, заслуговує на особливу увагу?

– З точки зору показовості, це історія чоловіка, який має подвійне громадянство Росії і Молдови. Він брав участь у бойових діях на Північному Кавказі, на жаль, убивав у нас тут, на Донбасі, і загинув у Сирії. Показовим є те, що мама так і називає його: «найманець». Вони не будували «русский мир», не збирали полуницю в Сирії, вони воювали за гроші.

Радіо Свобода запитало Руслана Левієва з незалежної групи розслідувачів Conflict Intelligence Team про участь бійців ПВК «Вагнера» в тій або іншій ролі в діях у Центральноафриканській Республіці (ЦАР). Серед бійців ПВК «Вагнера» в Сирії трапляються військові пенсіонери, люди, яким 50, 60 років. Чи означає це, що кадровий склад ПВК «Вагнера» для ЦАР зазнав серйозних змін?

Ми поки не зустрічали конкретних імен людей із групи «Вагнера», які зараз служать у Центральноафриканській Республіці. Я підозрюю, що для Африки відібрали професійніший склад, найімовірніше, з тих, хто вже брав участь у боях у Сирії, тому що в них уже є реальний бойовий досвід. У Сирії тактика дещо інша, там, як ми бачимо із заяв родичів загиблих бійців, їх, в основному, використовують як «гарматне м’ясо», а не як якийсь суперелітний загін спецназу. Тому ніякої супер-підготовки, особливого вміння, супер-здоров’я, мабуть, не було потрібно. Брали всіх, у тому числі і таких ось пенсіонерів. Поки, як ми бачили на деяких світлинах найманців в Африці, там в основному молодші хлопці, які більш підходять під визначення «спецназу», – вважає Руслан Левієв.

Незабаром отримати якусь інформацію про росіян, які воюють у Сирії або займаються гарантуванням безпеки в Африці, очевидно, стане ще складніше. Третього вересня президент Росії Володимир Путін підписав указ про внесення до списку, що становить державну таємницю, даних «про тих співробітників зовнішньої розвідки Російської Федерації, які не входять до кадрового складу, але залучені до виконання розвідувальних завдань». Не виключено, що під це визначення, яке не зустрічалося раніше в російських законодавчих актах, потраплять і «вагнерівці»: дані незалежних розслідувань не раз свідчили про те, що управління цією групою здійснює Головне управління Генштабу Міноборони Росії (колишнє Головне розвідувальне управління, ГРУ) – зокрема, перед відправкою до Сирії бійці ПВК «Вагнера» проходять навчання на базі поруч із селищем Молькіно в Краснодарському краї, на одній території з 10-ю окремою бригадою спеціального призначення ГРУ.

Повна версія публікації –​ на сайті Радио Свобода.

XS
SM
MD
LG