Доступність посилання

ТОП новини

Лукашенко шукає шпигунів. Уже виявив «розвідувальні центри» в Україні та Польщі


Плакат і люди, які йдуть на акцію протесту проти режиму Лукашенка. Мінськ, 6 вересня 2020 року

Олександр Лукашенко звинувачує у сприянні білоруським протестам американські розвідувальні центри, створені в Україні та Польщі. «США – вони під Варшавою центр створили, а зараз у Києві створили. Нехай я би сказав, але ми з росіянами, розвідка наша і російська попрацювали, побачили ці центри. Жодного поляка там немає. Це тільки територія. Там всі американці сидять – розумні, талановиті, здібні люди», – говорить Лукашенко і наголошує, що ці «розвідувальні центри» «розхитують ситуації на всій планеті».

Ніяких доказів своїм словам Лукашенко, звісно ж, не навів. Але навіщо йому докази? З першого дня після президентських виборів у Республіці Білорусь її президент пояснює протести своїх співвітчизників проти фальсифікації результатів голосування зовнішнім втручанням.

Під час акції протесту в Мінську, 26 жовтня 2020 року
Під час акції протесту в Мінську, 26 жовтня 2020 року

«Розташування» американських розвідувальних центрів – не випадкове

І вибір країн, у яких Лукашенко «розташував» американські розвідувальні центри, також не є випадковим. Польща – країна, яка є членом Європейського союзу і НАТО. І справа не тільки в тому, що влада і суспільство Польщі підтримують протестувальників і виступають проти зухвалих репресій білоруського керівництва. Але і в тому, що Захід зараз став колективним ворогом Олександра Лукашенка. І саме втручанням Заходу він пояснює всі свої проблеми. А Польща – символ Заходу, до того ж країна, в якої особливі приятельські стосунки зі Сполученими Штатами. Можна звинуватити не тільки Європейський союз.

А Україна – це взагалі традиційна пропагандистська мішень Лукашенка. У спокійній ситуації білоруський правитель любить поговорити про дружні стосунки між двома країнами. Але як тільки білоруси виходять на вулиці, їхній президент відразу починає лякати їх Майданом. На ідеї, що в Білорусі не має бути так, як в Україні, побудована вся білоруська провладна пропаганда. Ну от тепер ми маємо нову інформацію – там де був Майдан, обов’язково з’явиться американський розвідувальний центр. І, звісно, такий центр намагатиметься зробити все можливе, щоб Майдан влаштувати вже у самій Білорусі.

Під час акції протесту в Мінську, 26 жовтня 2020 року
Під час акції протесту в Мінську, 26 жовтня 2020 року

Пошук ворогів народу і шпигунів Заходу – улюблений радянський наратив

Тому це тільки на перший погляд Лукашенко просто вкидає інформацію, яка немає жодного підтвердження і може бути забутою через кілька днів. Головна мета білоруського президента – продемонструвати, що він продовжує боротися із дестабілізацію власної країни, що її організував «підступний Захід». Тоді його співвітчизники, які виходять на вулиці Мінська та інших білоруських міст, перетворюються на звичайних статистів у театрі цієї дестабілізації. На людей, яких білоруські міліціонери просто зобов’язані розігнати, щоб зірвати «облудні плани» американських розвідувальних центрів. А з такими людьми можна діяти без церемоній, будь-яке насильство виправдовується. Адже це не свої, а просто якісь вороги народу.

Так непомітно для власних жителів Білорусь опиняється у 1930-х роках, коли масові репресії сталінського режиму проти її громадян також пояснювалися засиллям американських й інших розвідувальних центрів та їхніх шпигунів у самій Білорусі та інших радянських республіках. Пошук ворогів народу і шпигунів Заходу – улюблений радянський наратив, і Лукашенкo залюбки вдається до нього заради збереження влади.

Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

     

XS
SM
MD
LG