Доступність посилання

ТОП новини

Путін, Трамп, Іран та Україна. Чого очікувати Києву?


Тодішній міністр закордонних справ України Павло Клімкін (ліворуч) і державний секретар США Майк Помпео під час спілкування із журналістами. Вашингтон, 16 листопада 2018 року

Серед очільників дипломатичних відомств, із якими розмовляв державний секретар Сполучених Штатів Майк Помпео після ліквідації іранського генерала Касема Сулеймані, виявився і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. У офіційній заяві Державного департаменту щодо цієї розмови наголошено, що США прагнуть до деескалації в ситуації з Іраном. Однак навряд чи таке пояснення задовільнить московського співрозмовника американського держсекретаря.

Міністерство оборони Росії вже оприлюднило компліментарний некролог Сулеймані, в якому загиблого керівника спецзагону «Аль-Кудс» називають авторитетним і грамотним військовим керівником, що організував опір «Ісламській державі» та «Аль-Каїді» в Сирії та Іраку. Загибель генерала російські військові називають подією, яка призведе до різкої ескалації ситуації на Близькому Сході та негативно вплине на світову систему безпеки. І навряд чи ця позиція відомства Сергія Шойгу докорінно відрізняється від позиції відомства Сергія Лаврова.

Якщо Путін зараз підтримає США, це просто зруйнує його образ керівника «альтернативної наддержави»


І Сполученим Штатам, і Росії завжди доводиться визначатись, коли загострюється ситуація на Близькому Сході. Дональд Трамп може сподіватися домовитися із Володимиром Путіним, однак у протистоянні із Тегераном російський президент йому – не союзник. Адже весь зовнішньополітичний авторитет Путіна базується на тому, що він є одним із лідерів – хай і міфічним – антиамериканської неформальної коаліції країн, що прагнуть до «багатополярного світу». І саме такий імідж Путіна підтримує офіційна пропаганда в самій Росії. Якщо Путін зараз підтримає не Іран, а Сполучені Штати, якщо навіть спробує зайняти нейтральну позицію, це просто зруйнує його образ керівника «альтернативної наддержави».

Можлива ескалація російсько-українського конфлікту

Для України небезпека полягає в тому, що ескалація близькосхідної кризи посуне українські проблеми далеко на периферію світової політики – незважаючи навіть на значення України в американській передвиборчій кампанії. Варто нагадати, що в день, коли державний секретар Помпео розмовляв про вбивство генерала Сулеймані із керівниками дипломатичних відомств з усього світу, він мав, взагалі-то, перебувати з анонсованим заздалегідь візитом в українській столиці. Однак приїзд очільника держдепартаменту був відкладений якраз у зв’язку з подіями в Іраку. А тепер взагалі не дуже зрозуміло, чи знайдеться у «близькосхідному» порядку денному держсекретаря місце для Києва.

Ескалація близькосхідної кризи посуне українські проблеми далеко на периферію світової політики


Однак найбільша небезпека навіть не в цьому. Путін, очевидно, не може захистити Іран та його генералів від гніву президента Трампа. Але він може інше – продемонструвати, що Трамп не може захистити від нього Україну.

Таким чином, ескалація російсько-українського конфлікту може стати прямим й бажаним для Кремля наслідком ескалації на Близькому Сході після знищення генерала Сулеймані.

Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода

XS
SM
MD
LG