Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Коментарі російського президента Володимира Путіна у зв'язку з трагедією на Близькому Сході сповнені погано приховуваної зловтіхи. Путін практично не згадує про безневинні жертви терористичного нападу. Він, схоже, задоволений тим, що може говорити про «провал» американської зовнішньої політики, що став свідком – а, можливо, учасником? – чергової страшної ескалації.
Це прагнення жити кризами, схоже, є однією з найважливіших рис політичної натури російського президента – що важко усвідомити західним політикам, від яких виборець завжди вимагає спокою та врегулювання будь-яких кризових ситуацій. Але Путін, гадаю, не просто не має виборців у Росії, де він міцно контролює політичне поле, перетворене ним на випалену пустелю. Він, схоже, досі впевнений, що і в інших країнах може впливати на політичні процеси – якщо не силою та економічним тиском, то за допомогою спецслужб, хакерів і пропаганди.
Коли в 2014 році він окупував Крим, багато хто вважав за краще вірити, що це чи не заключна глава його тиску на Україну
Тому в оцінці намірів Путіна західні політики часто припускаються прикрих помилок. Коли в 2014 році він окупував Крим, багато хто вважав за краще вірити, що це чи не заключна глава його тиску на Україну, що, отримавши контроль над «сакральною територією», російський президент точно не захоче подальшого розростання конфлікту і погіршення відносин із Заходом. Коли почалася неоголошена війна на Донбасі, нас запевняли, що Путін зацікавлений у мирному врегулюванні та навіть у «відновленні територіальної цілісності України» – без Криму, зрозуміло, – для цього потрібно лише погодитися з «особливим статусом» окупованих територій.
Коли навесні минулого року зазнав фіаско путінський бліцкриг, я теж неодноразово чув, що російський президент зацікавлений у мирних переговорах, не може він воювати вічно!
Путін давно вже впевнений у своїй «історичній ролі» «збирача земель» і переможця цивілізованого світу
Тепер, коли і в Україні, і на Заході неохоче доходять думки, що російський президент не просто зацікавлений у багаторічній війні на виснаження, але захоплений цією війною, з'являється нова ідея: не може ж він бути зацікавлений у розростанні конфлікту, в його глобалізації. І це, певен, – чергова помилка.
Путін давно вже впевнений у своїй «історичній ролі» «збирача земель» і переможця цивілізованого світу. Ця впевненість, гадаю, становить суть його політичного світогляду і, схоже, дозволяє отримувати від війни та загибелі людей справжню насолоду. В епоху торжества політичної кон'юнктури і пристосуванства не так часто зустрічаєшся просто з людьми з будь-якими поглядами. А фанатики зустрічаються виключно рідко.
500 днів масштабної війни у фото: історія, яку пам'ятатимуть
У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, російські війська обстріляли також Чугуїв на Харківщині.
Фото 53-річної вчительки Олени Курило, яка пережила той обстріл, опублікували світові ЗМІ, а вуличні художники зробили з нього мурали.
«Я ніколи не думала, що таке може статися», – сказала Олена про напад Росії
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Наш фоторепортер Сергій Нужненко написав того дня: «Ситуація у Бучі контрольована. Місцями ще тривають бої – ворог не полишає спроб підійти до Києва, проте кожен наступний напад все швидше відбивається українськими захисниками».
Дещо пізніше у березні 2022 року російським військам вдалося окупувати частину Київської області.
До річниці звільнення Київщини «Укрпошта» презентувала в Ірпені марку, на якій дві світлини воєнкора Радіо Свобода Сергія Нужненка. Одна з них якраз ось ця спаленої техніки в Бучі
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
На фото момент звільнення Чернігівської області з-під російської окупації
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Від початку масштабного вторгнення РФ в Україну, 24 лютого 2022 року, Маріуполь Донецької області зазнав найбільших руйнувань. За даними ООН, під час російської облоги були пошкоджені або знищені до 90 відсотків житлових будинків міста. Маріуполь впродовж трьох місяців був повністю оточений російськими військами. Упродовж блокади міста Росією, за різними даними, загинули тисячі мирних жителів. Українська влада каже про понад 25 000 загиблих. Армія РФ зрештою окупувала Маріуполь у травні 2022 року
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Крейсер «Москва» брав участь в операції біля острова Зміїний на Одещині, саме цього крейсера стосувалися слова, що стали мемом, «Русский военный корабль, иди на ***»
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Президент України Володимир Зеленський записав відеозвернення до українців у 500-й день повномасштабної війни з Росією на острові Зміїному, звільненому від російських військ рік тому
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
За версією російських слідчих, на мосту підірвали вантажний автомобіль, що призвело до обвалення двох прольотів автомобільної дороги та сильної пожежі на залізничній частині мосту. Загинули четверо людей. Президент Росії Володимир Путін, посилаючись на розслідування Слідчого комітету РФ, назвав вибух на
Керченському мості «терактом» і звинуватив у ньому українські спецслужби.
Керченський міст – стратегічно важливий як для постачання окупованого Криму загалом, так і для транспортування на півострів живої сили, техніки та озброєнь для бойових дій в Україні. Українська влада прямо причетність до вибуху не підтверджувала
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
11 листопада 2022 року українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона. Армія РФ пересунулася на лівий берег Херсонщини і продовжує звідти обстрілювати цивільне населення
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Київ визнає, що його сили заплатили високу ціну людських життів, захищаючи «фортецю Бахмут», місто, де перед війною проживало близько 70 000 людей. Жорстоке протистояння називають найкривавішою битвою піхоти з часів Другої світової війни.
Розвідка Великої Британії й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляють про те, що ЗСУ в районі Бахмута останнім часом досягли значних і стабільних успіхів
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
На світанку 6 червня стало відомо про руйнування греблі Каховської ГЕС, що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
На початку червня 2023 року з’явилися повідомлення про перехід українських військ у наступ. Українська сторона офіційно не повідомляла про перехід у наступ. У Міноборони України раніше зазначали, що про контрнаступ не оголошуватимуть публічно.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що наступ – «це не голлівудський фільм», оскільки «на карту поставлено життя людей»
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Внаслідок цієї російської атаки 10 людей загинули, 45 – поранені, серед яких троє дітей. Орієнтовно 60 сімей втратили помешкання.
Ракетну атаку вночі 6 липня міський голова Львова назвав «найбільшою атакою на цивільну інфраструктуру міста від початку повномасштабного вторгнення». Росія випустила десять крилатих ракет «Калібр» з акваторії Чорного моря, сім з них були збиті ППО.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Але російський президент, думаю, один із таких фанатиків, причому, з ядерною бомбою, що робить його політичну філософію ще небезпечнішою. При цьому він один із фанатиків, які не приховують від світу своїх небезпечних поглядів та намірів.
Путін уже не раз доводив, що за його агресивними промовами можуть наслідувати аналогічні дії
Просто світ, який відвик від такої відвертої декларації зла, Путіну, як правило, не вірить і вважає, що російський президент лише лякає своїми агресивними намірами. Як сказали б західні політики та дипломати: створює умови для сильнішої позиції на переговорах.
Але Путін уже не раз доводив, що за його агресивними промовами можуть наслідувати аналогічні дії. Тому я радив би ставитися серйозно і до нього самого, і до його слів, і до його справ. Злорадність Путіна з приводу того, що відбувається на Близькому Сході, нагадує: ця людина не просто радіє війнам і кризам, вона, певен, провокує війни та кризи. І ціна, яку платять за її зловтіху звичайні люди, схоже, Путіна взагалі не цікавить.
Його цікавить війна.
Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
-
Віталій Портников
Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.