Доступність посилання

ТОП новини

Війна чи дипломатія: як вирішити конфлікт навколо Нагірного Карабаху


Міжнародне спільнота закликає сторони конфлікту до припинення вогню та діалогу. Однак у можливості дипломатичного вирішення конфлікту на даному етапі впевнені не всі

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що конфлікт у Нагірному Карабасі не має дипломатичного розв’язання. Радіо Свобода дізналося, що про це думають експерти.

21 жовтня вірменський лідер Нікол Пашинян закликав мерів організувати добровільні загони, а населення «взяти зброю в руки». На його думку, конфлікт у Нагірному Карабасі не має дипломатичного розв’язання.

Така заява з’явилася на тлі переговорів про розв’язання вірменсько-азербайджанського конфлікту, і поставила під сумнів потенційне дипломатичне врегулювання конфлікту за посередництва інших великих держав.

Помічник президента Азербайджану Хікмет Гаджієв заявив, що слова Пашиняна свідчать про небажання Єревана врегулювати конфлікт шляхом переговорів.

Питання у тім, чому Пашинян озвучив свої думки саме зараз?

Риторика Пашиняна: оцінки експертів

Заява Пашиняна про неможливість дипломатичного вирішення конфлікту на цьому етапі, на думку експертів, може бути обумовлена кількома причинами.

«Думаю, це просто частина публічної політичної риторики, яка спрямована на внутрішню аудиторію», – припускає експерт Українського інституту майбутнього Ілія Куса і наголошує: вірменський лідер намагається зробити цю риторику більш «жорсткою».

Ілія Куса
Ілія Куса

На думку фахівця, річ у тім, що деякі попередні заяви Пашиняна про потенційний компроміс з Азербайджаном викликали невдоволення частини вірменського політикуму. Тож це спроба вірменського лідера показати, що він не говорить про компроміс будь-якою ціною, і Вірменія не здаватиме своїх позицій.

Але це не єдина можлива причина такої поведінки Пашиняна на тлі міжнародних закликів до припинення військових дій з боку обидвох сторін.

«Я думаю, що такими заявами Пашинян хоче привернути увагу світу і всієї вірменської діаспори, що це вже не якийсь там локальний конфлікт, – пояснює в коментарі Радіо Свобода керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, – а що це вже може перейти у велику війну між Азербайджаном і Вірменією, яка може запалити весь Кавказ».

Олександр Мусієнко
Олександр Мусієнко

У цьому сенсі Пашинян розраховує на якусь міжнародну підтримку та реакцію, яка змусить Азербайджан сісти за стіл перемовин, припускає фахівець.

На думку деяких оглядачів, конфлікт наразі затягується із перевагою для азербайджанської сторони.

Пашинян також внутрішньополітично може прагнути легітимізувати себе як лідера, який готовий до опору, припускає Мусієнко.

«Коли він робить різку заяву, що немає дипломатичного вирішення, насправді це такий заклик до світу, мовляв, давайте щось зробіть, щоб це дипломатичне вирішення все ж з’явилося», – підсумовує Мусієнко.

Як вирішити конфлікт?

Міжнародна спільнота наполегливо закликає сторони конфлікту до діалогу та припинення вогню. Чимало оглядачів переконані: цю складну війну зброєю вирішити неможливо – це вестиме до більшого насильства.

«Шлях до миру для цього регіону лежить у дипломатії. Діалог, а не сутички, дає єдину реальну можливість досягти стійкого врегулювання. Я бачив докази цього на власні очі, виступаючи в якості співголови США у Мінській групі ОБСЄ», – пише в статті для катарського ресурсу Al Jazeera ексдипломат США, чинний професор дипломатії та вирішення конфліктів в Університеті Кентуккі Кері Каванаф.

«У цьому конфлікті всі сторони мають сміливих солдатів, стійке та патріотичне населення та достатню кількість сучасного озброєння, які призведуть до величезних руйнувань та людських страждань. Дійсно, з кожної сторони встановлений такий рівень військової сили, який гарантує, що військова зброя може призвести лише до біди, а не перемоги», – пише він.

Для досягнення миру в результаті переговорів, на його думку, між вірменами та азербайджанцями необхідні три окремі компоненти, досягти яких є викликом:

  • готовність лідерів працювати спільно для досягнення компромісу;
  • міжнародна підтримка в розробці врегулювання та його остаточному здійсненні;
  • підготовка місцевого населення.

Однак у можливості дипломатичного вирішення на даному етапі впевнені не всі.

«Я не бачу жодним чином, як можна дипломатично врегулювати конфлікт окрім, звісно, збереження статусу-кво», – говорить в коментарі Радіо Свобода Куса.

«Міжнародне право на боці Азербайджану і вирішити конфлікт без силового втручання просто неможливо», – казав напередодні військовий експерт Олег Жданов в коментарі Радіо Свобода.

На думку Мусієнка, методи вирішення конфлікту залежатимуть, зокрема, від рішучості Азербайджанської сторони – від того, наскільки вони безпосередньо готові будуть наступати на міста Карабаху, і наскільки вони будуть готові захопити всю територію.

«Якщо вони підуть серйозною наступальною повномасштабною кампанією на Карабах і потенційно навіть відвоюють у вірменської сторони, після цього можна буде сказати, що конфлікт вирішений воєнним способом, оскільки Азербайджан вирішив для себе ті цілі, які він декларує – відновлення територіальної цілісності».

Та на перспективу, думає Мусієнко, Азербайджан теж захоче перемовин, а зараз вони шукають для себе якомога кращі умови.

Вірменські солдати стріляють під час бойових дій з азербайджанською армією в Нагірному Карабасі, 20 жовтня 2020 року
Вірменські солдати стріляють під час бойових дій з азербайджанською армією в Нагірному Карабасі, 20 жовтня 2020 року

Заява Пашиняна про неможливість дипломатичного врегулювання пролунала на тлі переговорів про розв’язання вірменсько-азербайджанського конфлікту, які тривають. Президент Вірменії Армен Саркісян вирушив із візитом до Брюсселя для зустрічі з представниками НАТО і Євросоюзу.

Міністри закордонних справ Азербайджану і Вірменії були на переговорах у Москві. Там вони окремо зустрілися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і обговорили умови припинення вогню в Нагірному Карабасі.

Світові лідери закликають сторони конфлікту до припинення вогню. Але Баку і Єреван 21 жовтня повідомили про продовження обстрілів. Етнічні вірмени, які контролюють більшу частину Нагірного Карабаху, заявили, що з кінця вересня в боях загинули понад 800 вірменських військових. Азербайджан свої втрати не розкриває.

Увечері 17 жовтня голови МЗС Вірменії, Азербайджану і Росії провели тристоронні телефонні переговори, в ході яких наголосили на важливості дотримання режиму припинення вогню. Після цього Баку і Єреван оголосили нову дату перемир’я – опівніч 18 жовтня. У сепаратистському Нагірному Карабасі повідомили, що готові дотримуватися нових домовленостей.

Однак через кілька годин після оголошених термінів перемир’я сторони взаємно звинуватили одна одну в нових обстрілах.

Збройний конфлікт у Нагірному Карабасі різко загострився в кінці вересня. 10 жовтня сторони за посередництва Москви домовилися про перемир’я, проте незабаром після його вступу в силу заявили про обстріли.

Нинішнє загострення конфлікту вважається найгіршим з часів припинення вогню 1994 року.

XS
SM
MD
LG