Доступність посилання

ТОП новини

Війна України та Росії у «Вікіпедії»: хто за цим стоїть


15-го січня Вікіпедії виповнюється 20 років

«В Україні» чи «на Україні»? У російської та української «Вікіпедії» відповідь на це запитання різна. В російській пишуть виключно «на». І змінити це не можна. На запитання «Чий Крим?» відповідь теж різниться. В українській або англомовній «Вікіпедії» півострів – «анексований», у той час як у російській – «приєднаний».

Втім, більшість українців читають саме російськомовну «Вікіпедію», попри те, що вона подекуди відтворює іншу реальність.

Хто пише «Вікіпедію»? Від чого залежить її наповнення? Та як держави намагаються впливати на її зміст?

15 січня «Вікіпедії» виповнюється 20 років. В Україні та у світі це​ один з найпопулярніших сайтів.

Українськомовна версія вільної енциклопедії має понад мільйон статей і посідає за розміром 17-те місце серед більш ніж 300 мовних розділів.

Це найбільша українськомовна енциклопедія за весь час існування української мови і держави
Назар Токар

«Це найбільша українськомовна енциклопедія за весь час існування української мови і держави. Якщо її роздрукувати, вийде близько 480 томів», – наголошує в інтерв’ю Радіо Свобода один з адміністраторів української «Вікіпедії» Назар Токар.

З кожним роком українську «Вікіпедію» читає все більше й більше українців. За останній рік її сторінки переглянули понад 1,2 мільярда разів. І тим не менше – більшість українців все ще читають російськомовну версію, де інформація може значно відрізнятися, особливо коли мова йде про історію чи війну.

«На жаль, в Україні все ще поширений не лише інтерес до російської мови, але й до російського контенту», – говорить в коментарі Радіо Свобода Антон Процюк, адміністратор української «Вікіпедії», менеджер проєктів «Вікімедіа Україна».

На жаль, в Україні все ще поширений не лише інтерес до російської мови, але й до російського контенту
Антон Процюк

Візьмемо, наприклад, російськомовну статтю про угруповання «ДНР». Там ви побачите «народних ополченців», «повстанців» і «добровольців». І ніяких згадок, наприклад, про російські війська. Цьому є пояснення.

«Для української «Вікіпедії» авторитетними джерелами є українські ЗМІ, бажано українськомовні… Якщо ми говоримо про російську «Вікіпедію», там уже грає роль використання саме російських ЗМІ», – пояснює Токар.

«Наприклад, у вірменській «Вікіпедії»: зрозуміло, що вони писатимуть її з вірменських джерел щодо подій про Нагірний Карабах; в Азербайджані писатимуть з азербайджанських джерел. Відповідно, це будуть різні тексти, протилежні», – каже в інтерв'ю Радіо Свобода виконавчий директор російського НП «Вікімедіа РУ» Станіслав Козловський.

«Війни редагувань» і вандалізм

На сторінках «Вікіпедії» інколи відбуваються так звані «війни редагувань». Вони «виникають, коли учасники або групи учасників починають регулярно скасовувати редагування, зроблені протилежною стороною на одній або декількох сторінках суміжної тематики», – пояснює українськомовна «Вікіпедія».

Час від часу можна навіть стати свідком випадків вандалізму.

Наприклад, в статті про авіакатастрофи за 2014 рік спочатку хтось написав, що малайзійський «Боїнг» був збитий «терористами самопроголошеної ДНР». Потім – що його збили «українські військові». Пізніше і те, і те прибрали.

Хтось може сказати, що це не дивна ситуація, враховуючи, що «Вікіпедію» може наповнювати хто завгодно. Так і є, але насправді це не означає, що кожен пише, що йому заманеться.

Хто стежить за порядком?

За дотриманням правил в українській «Вікіпедії» стежать близько 500 «патрульних» і ще близько 50 адміністраторів. Це групи досвідчених користувачів, які мають розширені технічні можливості щодо модерації контенту.

Адміністратори, наприклад, можуть навіть заблокувати особливо активних порушників.

«Патрульні» та адміністратори, як і всі інші дописувачі, є волонтерами. Грошей за роботу із редагування «Вікіпедії» вони не отримують.

Спірні питання

Спірні питання, які час від часу виникають у процесі написання статей, зазвичай повинні обговорюватись спільнотою «Вікіпедії».

Скажімо, Гоголь – російський письменник чи український? Знайти консенсус в українській «Вікіпедії» не могли понад 10 років.

«Рішення щодо трактування правил «Вікіпедії» та щодо її статей, наприклад, вилучення чи перейменування статті, ухвалює спільнота. Зазвичай рішення ухвалюються в результаті обговорення або голосуванням серед активних членів спільноти, і будь-хто може до нього доєднатися», – повідомляє сайт ГО «Вікімедіа Україна».

Хто керує «Вікіпедією»?

Вільною енциклопедією формально ніхто не керує, за нею стоїть спільнота волонтерів-дописувачів. Будь-яка людина теоретично може активно редагувати пости і з часом стати «патрульним» чи дописувачем.

Сайт «Вікіпедії» технічно підтримує американська некомерційна організація «Фонд Вікімедіа». Вона, серед іншого, володіє серверами й працює над популяризацією різних проєктів «Вікіпедії». Офісу «Вікіпедія» також не має.

«Вікімедіа Україна» існує з 2009 року. Вона має статус регіонального відділення «Фонду Вікімедіа» в Україні.

При цьому слід розуміти, що «Фонд Вікімедіа» ніяк не впливає на сам зміст енциклопедії. Адміністратори або «патрульні» не є штатними співробітниками компанії.

WikiGap 2019 у Києві, Могилянська школа журналістики
WikiGap 2019 у Києві, Могилянська школа журналістики

Чи впливають на «Вікіпедію» держави?

Час від часу на зміст «Вікіпедії» по-різному намагаються впливати як окремі політики, так і цілі держави.

МЗС України, наприклад, у співпраці з ГО «Вікімедіа Україна» запустило кампанію наповнення «Вікіпедії» «неупередженою інформацією» про Україну. Серед цілей – боротьба із російською дезінформацією.

«Спільні ініціативи будуть направлені на протидію дезінформації про Україну та поширення інформації про Україну різними мовами у «Вікіпедії», – пояснюють на сайті МЗС.

Російське державне ЗМІ Russia Today присвятило цьому співробітництву серію статей, де йшлося, зокрема, про те, що співпраця з державою порушує правила «Вікіпедії» і взагалі, що українську «Вікіпедію» «захопили націоналісти».

Чи це дійсно так?

«Звичайно, співробітництво з державою є делікатною темою для «вікімедійного» руху, тому тут важливо обрати правильний формат співпраці, – говорить Антон Процюк. – Але ми, я думаю, обрали правильний формат, який відповідає правилам «Вікіпедії». Тому що організатори цих проєктів, як «Вікімедіа Україна», так і Міністерство закордонних справ України, не мають якогось контролю над контентом тих статей, які створюються».

У Росії, пояснюють експерти, влада й сама не проти підкоригувати зміст «Вікіпедії».

Були історії, коли члени російської «Вікіпедії» виявляли мережі замовних акаунтів, які намагалися просувати ідеї якогось конкретного російського органу влади чи конкретного російського політика, згадує Процюк.

«Я точно можу сказати, що ці спроби є, але […] я б не сказав, що цим спробам вдається дуже сильно впливати на зміст російської «Вікіпедії», – додає він.

Російські «тролі»

Російські «тролі» діють не тільки у соцмережах, вони також намагаються впливати на зміст статей у «Вікіпедії», пояснює Назар Токар.

«Це люди, які працюють за гроші, пропагуючи потрібну Кремлю точку зору… Це не є винятком. Із неофіційних джерел відомо, що подібні офіси діють в інших країнах», – додає він.

У США, наприклад, ЗМІ настільки часто виявляли спроби відредагувати сторінки з біографіями конгресменів, що про це у «Вікіпедії» навіть існує окрема стаття. У Вірменії влада якось організувала акцію «один вірменин – одна стаття», щоб підвищити кількість статей вірменською.

У «Вікімедіа РУ» запевняють: з боку органів державної влади дійсно трапляються спроби відредагувати якісь статті, проте цей вплив є вкрай незначним.

«Безумовно, є спроби редагувати тексти у «Вікіпедії», і відстеження цих спроб йде постійно з боку влади. Доволі регулярно ми бачимо – якісь правки йдуть, але в цілому [не можна] сказати, що там щось таке страшне», – говорить Козловський.

Буває, виправляють якісь назви або пунктуаційні помилки, наголошує він.

Колись у Росії намагалися створити так званий «Віртуальний фронт», який мав зробити «Вікіпедію» більш патріотичною. А Путін взагалі пропонував її замінити на нову «Велику російську енциклопедію» в електронному вигляді, яка, казав президент Росії, «буде достовірною».

Чи можна довіряти «Вікіпедії»?

В світлі специфіки роботи «Вікіпедії» постає питання, чи можна їй довіряти?

«В якихось більш спірних, більш чутливих темах, наприклад, які стосуються української історії, не варто читати російську «Вікіпедію»… Але загалом російська «Вікіпедія» також є валідним (обґрунтованим, надійним, адекватним – ред.) розділом «Вікіпедії», – говорить Процюк.

Порівнювати зміст статей у різних мовних версіях «Вікіпедії» для отримання максимально об'єктивної інформації радить читачам Станіслав Козловський.

При виявленні будь-яких суперечливих моментів кожен користувач має змогу написати про це спільноті. У такому випадку, додає він, інші користувачі зможуть спробувати зрозуміти, чому виникла різниця у викладі фактів.

«У кожній статті, багато хто цього просто не помічає, у нас є посилання «повідомити про помилку». Кожна сторінка має ще й свою сторінку обговорення. І якщо читач помітив, що щось не так [...], завжди можна повідомити про це», – сказав Козловський.

Отже, як і до будь-якого джерела, до «Вікіпедії» варто ставитися критично. І тим не менш, вплив «Вікіпедії» на сучасний світ важко переоцінити.

XS
SM
MD
LG