Доступність посилання

ТОП новини

Військовий аеродром у Новофедорівці: що про нього відомо


Російський літак Су-30 на військовому аеродромі в Новофедорівці під Саками під час авіасвята, липень 2015 року

За останню добу військовий аеродром у Новофедорівці під Саками став широко відомим у всьому світі. Серія вибухів боєприпасів і палива, а також знищення як мінімум дев'яти літаків завдали великих збитків російській армії.

Створений для Качинського училища льотчиків

Аеродром поряд із невеликим селом, яке мало тоді назву Ново-Федорівка, збудовали на початку 1930-х років для Качинського військового училища льотчиків, розташованого на Північній стороні Севастополя. Саме село утворилося не раніше 1922 року, населений пункт був зовсім невеликим – лише 28 дворів і трохи більше сотні жителів.

У Качі був свій аеродром, і чому радянське керівництво вирішило побудувати ще один, також ґрунтовий, зараз встановити важко. Від Качі до Ново-Федорівки навпростець – 35 кілометрів, а дорогою – трохи більше 50-ти. Перед Другою світовою на аеродромі базувалися бомбардувальники ДБ-3Ф 21-го далекобомбардувального полку.

Полк із 26 червня 1941 року почав завдавати бомбових ударів по нафтопромислах Плоєшті та порту Констанца. У жовтні 1941-го аеродром був зайнятий німецькими військами. Німці побудували кілометрову ЗПС із шестигранних бетонних плит, тут базувалися чотири авіакрили Люфтваффе, що мають у складі літаки Не-111, Ме-109, Ju-87.

У лютому 1945 року на аеродром приземлялися і звідти відлітали глави держав-союзників антигітлерівської коаліції Вінстон Черчилль і Франклін Рузвельт, а також члени делегацій, обслуговуючий персонал, ескадрилья американських літаків-винищувачів з льотно-підйомним складом – загалом близько 300 осіб.

Станом на 1 липня 1945 року на аеродромі Саки базувалися: 2-а гвардійська мінно-торпедна дивізія (управління), 4-а винищувальна авіаційна дивізія (управління), 3 гвардійський далекобомбардувальний авіаційний полк, 11-й гвардійський полк.

Авіасвято на військовому аеродромі в Новофедорівці, липень 2015 року
Авіасвято на військовому аеродромі в Новофедорівці, липень 2015 року

Закритий гарнізон

Після закінчення війни селище Ново-Федорівка втратило своє ім'я, на його місці було створено військовий авіаційний гарнізон «Саки-4». З 1951 на аеродромі почали переучування льотчиків на нові типи літаків.

На 1 січня 1957 року на аеродромі Саки базувалися: управління 2-ї гвардійської мінно-торпедної авіаційної дивізії; 13-й гвардійський мінно-торпедний авіаційний полк; 942-й мінно-торпедний авіаційний полк; 4-а окрема буксирувальна АЕ; 30-й окремий далекорозвідувальний авіаційний червонопрапорний Севастопольський полк (30-й ОДРАП ВПС ЧФ, в/ч 56126); управління 97-ї винищувальної авіаційної дивізії; 16-й винищувальний авіаційний полк; 148-й гвардійський винищувальний авіаційний полк.

У період із 1959 до 1960 року в СРСР було проведено так зване «хрущовське» скорочення збройних сил, їх кількість зменшили з п'яти мільйонів до одного мільйона військовослужбовців. Реорганізація торкнулася й аеродрому Саки, залишився лише 30-й ОДРАП. На озброєнні полку були літаки Іл-28Р, потім Ту-16Р та Ту-22Р.

У 1976 році на аеродромі було сформовано 299-й інструкторсько-дослідний корабельний авіаційний полк (в/ч 10535) на літаках Як-38 та МіГ-21, з підпорядкуванням начальнику 33-го центру бойової підготовки та переучування ВМФ ЗС СРСР. Також було збудовано майданчик для відпрацювання вертикального зльоту та посадки.

Коли у Радянському Союзі в 1970-і роки вирішили «наздогнати і перегнати Америку» в будівництві авіаносців, постало питання про тренування пілотів палубної авіації. Для цих цілей на аеродромі під Саками було збудовано наземний випробувальний тренувальний комплекс (авіаційний) (НИТКА) – повний наземний аналог палуби авіаносця. 1982 року було введено в експлуатацію тренажерний комплекс палубної авіації 23-го випробувального полігону.

Комплекс НИТКА в Новофедорівці
Комплекс НИТКА в Новофедорівці

Спрямована у бік моря злітно-посадкова смуга має довжину 290 метрів. ЗПС обладнана стартовим трампліном Т-2 з кутом відриву 14 градусів. Загальна вага металоконструкцій комплексу разом із трампліном становить близько 12000 тонн. НИТКА вважається найбільшим тренажером цього типу у світі. Обслуговування комплексу та підтримання його в робочому стані здійснює близько 180 військових фахівців.

У 1987 році у складі 33-го центру створюють 39-е управління корабельної авіації, на яке замикають 100-й КІАП, 299-й КШАП та 23-й випробувальний полігон (НИТКА) з частинами забезпечення на аеродромі Саки. Наступного, 1988 року, 39-те управління КА розгорнуто 1063-й центр бойової підготовки корабельної авіації (1063-й ЦБПКА). До нього увійшли 100-й, 299-й авіаційні полки та 23-й полігон. Через нестачу місця на аеродромі в 1989 році 30-й ОДРАП був перебазований з аеродрому Саки на аеродром Октябрське.

Оренда комплексу та анексія Криму

Після розвалу СРСР аеродром з усією інфраструктурою та комплексом НИТКА в результаті розподілу Чорноморського флоту дістався Україні. А гарнізон Саки-4 знову став населеним пунктом. Відповідно до постанови Верховної Ради АРК від 12 грудня 1992 року, на території авіаційного гарнізону «Саки-4» утворено селище міського типу Новофедорівка у складі Оріхівської сільради Сакського району. У листопаді 1995 року утворено окрему Новофедорівську селищну раду.

Село Новофедорівка, 2015 рік
Село Новофедорівка, 2015 рік

А оскільки військова доктрина України не передбачає ведення активних військових дій на океанському ТВД і Збройні сили України не вимагають авіаносців, то й підготовка льотчиків літаків палубної авіації для українських ВПС була зайвою. Тому певний час тренажерний комплекс НИТКА за призначенням не використовувався.

Однак така необхідність була у Росії, яка один крейсер-авіаносець таки мала. Він мав у процесі будівництва та служби кілька імен: «Советский Союз», «Рига», «Леонид Брежнев», «Тбилиси», а наразі – «Адмирал Флота Советского Союза Кузнецов».

7 лютого 1997 року уряди України та Російської Федерації підписали угоду про використання полігону злітно-посадкових систем «НИТКА».

Відтоді до 2008 року на українському полігоні щороку проходили тренування льотчики 279-го корабельного винищувального авіаційного полку Північного флоту Росії (аеродром базування Північноморськ-3) літаками Су-27К, Су-27УБ та Су-25УТГ. Тренування тривалістю 1,5-2 місяці зазвичай відбувалися у літній період.

Після агресії Росії проти Грузії в серпні 2008 року співробітництво України та Росії з підготовки російських льотчиків було припинено.

Наступні польоти з «НИТКИ» відбулися лише у 2010 році, за президента Віктора Януковича.

20 серпня 2012 року міністр оборони України Дмитро Саламатін та міністр оборони Російської Федерації Анатолій Сердюков підписали протокол про внесення змін до Угоди між урядом України та урядом Російської Федерації щодо використання полігону злітно-посадкових систем НИТКА.

Офіційний представник міноборони Росії 7 січня 2014 року заявив, що з 2014-го переучування льотчиків 279-го корабельного винищувального авіаційного полку Північного флоту Росії на літаки МіГ-29К здійснюватиметься на аналогічному комплексі Центру бойового застосування та переучування льотного складу авіації ВМФ.

До весни 2014 року в Новофедорівці базувалася військова частина 10-ї бригади морської авіації Збройних сил України. Саме ця бригада під час захоплення Криму російськими військовими чи не єдина спромоглася непомітно перемістити свою авіаційну техніку на материкову частину України.

Українські солдати вийшли з бази ВПС України в Новофедорівці після штурму проросійськими бойовиками, 22 березня 2014 року
Українські солдати вийшли з бази ВПС України в Новофедорівці після штурму проросійськими бойовиками, 22 березня 2014 року

У лютому-березні 2014 року аеродром і комплекс НИТКА в Саках були захоплені Росією під час окупації українського півострова. Комплекс у Єйську досі так і не введений в експлуатацію.

Російські льотчики щорічно тренувалися на комплексі НИТКА, останнє навчання відбувалося у період з 9 жовтня до 15 листопада 2021 року.

Бойові літаки морської авіації Чорноморського флоту та Північного флоту ВМФ Росії на аеродромі Новофедорівки під час авіасвята, липень 2015 року
Бойові літаки морської авіації Чорноморського флоту та Північного флоту ВМФ Росії на аеродромі Новофедорівки під час авіасвята, липень 2015 року

Після анексії Криму Росія продовжила використовувати аеродром у Новофедорівці за військовим призначенням. З 2014 року там базується 43-й винищувальний авіаційний полк Військово-повітряних сил Росії, на озброєнні якого стоять бомбардувальники Су-24 та винищувачі Су-30.

Авіабаза та літаки на військовому аеродромі в Новофедорівці перед вибухами 9 серпня 2022 року. Супутниковий знімок Planet Labs PBC
Авіабаза та літаки на військовому аеродромі в Новофедорівці перед вибухами 9 серпня 2022 року. Супутниковий знімок Planet Labs PBC

Літаки з цього аеродрому використовувалися під час повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну, зокрема для атаки на південні області.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Андрій Покровський

    Кримський блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки), житель Севастополя. Співпрацює з Крим.Реалії з 2015 року. Пише про ситуацію в Севастополі, політичне життя в місті, економіці та охороні здоров'я, а також про особливості життя містян в умовах російської анексії півострова.

XS
SM
MD
LG