Доступність посилання

ТОП новини

«Візит Лукашенка до Криму означитиме, що він здається Путіну» – український експерт


Президент Білорусі Олександр Лукашенко і президент Росії Володимир Путін, 30 листопада 2017 року

Речник президента Росії озвучив запрошення Лукашенка до Криму. Чи може Україна запобігти такій подорожі? Якщо така поїздка відбудеться і Білорусь визнає російську анексію Криму, якою буде реакція Києва? Чи застосує Україна економічні санкції проти Білорусі? Якщо визнання анексії відбудеться, чи зможуть нові, демократичні лідери Білорусі «відіграти» це визнання?

На ці запитання відповів український політолог, керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Фесенко:

  • Ми ніяк не можемо попередити приїзд Лукашенка до Криму.
  • Якщо він туди приїде, то це буде його проблема, а не України.
  • Це буде фактичним визнанням офіційним Мінськом анексії Криму.
Володимир Фесенко
Володимир Фесенко
  • Це означатиме більш глибоку та системну кризу у відносинах між Україною та Білоруссю.
  • До серпня 2020 року відносини між країнами були досить добросусідськими, але неоднозначними.
  • Лукашенко маневрував між Москвою та Києвом.
  • Якщо він полетить до Криму, це повністю зруйнує відносини між Білоруссю та Україною.
  • Візит Лукашенка до Криму означатиме, що він здається Путіну.
  • Наступним кроком буде повна капітуляція у переговорах щодо союзної держави.
  • Якщо він прийме позицію Росії щодо Криму, він здаватиметься і в усіх інших питаннях.
  • Він загнав сам себе у пастку.
  • Київ не піддаватиметься на шантаж Лукашенка.
  • У сфері економіки ми займаємо гнучку позицію, ми ж не зупинили торгівлю з Росією.
  • Ми зацікавлені в отриманні дизпалива та бітуму з Білорусі. Чому ми маємо зупиняти цей імпорт?
  • Санкції України здебільшого стосуються Лукашенка, а не економічних зв’язків.
  • У відповідь на поїздку Лукашенка до Криму, якщо вона відбудеться, Україна може встановити міцні зв’язки з білоруською опозицією, зокрема з Тихановською.
  • Ми теж маємо дипломатичні козирі.
  • Відмова від білоруського імпортного палива у відповідь на визнання Мінськом Криму – це політика за принципом «на зло мамі відморожу вуха».
  • Так само і для Лукашенка, якщо він обмежуватиме торгівлю з Україною, він негативно впливатиме на власних виробників.
  • Нас лякали, що запроваджені Лукашенком торговельні обмеження спричинять всеохопну кризу в Україні. Ніякої кризи не відбулося.
  • Лукашенко – не найкращий приклад для наслідування навіть у межах пострадянського простору.
  • Не думаю, що, скажімо, Нікол Пашинян визнає анексію Криму після Лукашенка.
  • Білоруському народу необхідно визначити своє майбутнє.
  • Тихановська – це символічна фігура, вона «місцеблюститель» опозиційного посту.
  • Невідомо, хто буде керівником Білорусі, якщо до влади прийде опозиція. Швидше за все, це буде якась коаліція.
  • Якщо навіть Лукашенко намагався витримувати еклектичний баланс у відносинах з Україною, то схожою буде і позиція його наступників.
  • Якщо Білорусь стане частиною повноцінної союзної держави, це, очевидно, означатиме визнання російської позиції щодо Криму.
  • Втім, чи такого майбутнього бажає народ Білорусі?
  • Червона лінія – це навіть не можливий візит Лукашенка у Крим.
  • Реальна червона лінія – це де-юре визнання анексії Криму.

Що було раніше

  • «Чи чекаємо ми на президента Білорусі в Криму? Звичайно, чекаємо», – заявив 3 липня Дмитро Пєсков, речник президента Росії Володимира Путіна в ефірі телеканалу «Росія 1».
  • «Крим буде радий прийняти Лукашенка, на півострові він почуватиметься як вдома», – заявив у той же день підконтрольний Росії глава окупованого Криму Сергій Аксенов.
  • Після зустрічі з Путіним в Сочі 1 червня Олександр Лукашенко наказав відновити повітряне сполучення між окупованим Росією Кримом та Білоруссю.
  • «У нас є власний санаторій в Криму, у Місхорі, куди люди завжди їздили, літали. Аби не загострювати відносини, ми їздили через Україну (через підконтрольну Україні територію – ред.) – хто потягом, хто автомобілем, хто літаком. Зараз небо закрили. Я Путіну сказав: «Ти подумай, як нам потрапляти у Крим. Ми ж не полетимо через Польщу, туди теж не пускають», – сказав Лукашенко.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

  • 16x9 Image

    Юрій Дракахруст

    Народився в 1960 році в Хабаровську (Росія). У 1964-му з батьками переїхав до Мінська. Закінчив механіко-математичний факультет Білоруського державного університету. У 1986 захистив кандидатську дисертацію з теорії алгебраїчних чисел. Працював в Інституті математики АН Білорусі (1982–1991), академічному Інституті економіки (1991–1994), в Незалежному інституті соціально-економічних і політичних досліджень (1992–2000). Виступав із статтями в білоруській пресі. У 1990–1991 роках – секретар управи Білоруського народного фронту «Відродження». На Радіо Свобода з 1991 року, з 1996-го – співробітник Білоруської служби в Празі. Ведучий аналітичної програми «Празький акцент» на Радіо Свобода. Автор книг «Акценти Свободи» (2009) і «Сім худих років» (2014 рік). Із 2015-го регулярно публікується на порталі TUT.BY. Лауреат премії Білоруської асоціації журналістів (1996).

XS
SM
MD
LG