Верховний суд Криму 10 вересня відхилив апеляційну скаргу адвоката Ольги Дінзе на відмову іншого суду в умовно-дочасному звільненні Володимира Балуха. Сам активіст брав участь у засіданні через відеозв'язок із СІЗО.
Адвокат Ольга Дінзе розповіла, що російський Верховний суд Криму також допустив порушення під час розгляду апеляції:
«Засідання минуло дуже напружено. Мій підзахисний не хотів брати участь, тому його дуже довго виводили з камери. Він пояснив, що не хоче брати участь у цьому фарсі. Захист виступив зі своїми доводами, як я вважаю, абсолютно обґрунтованими, оскільки Залізничний суд явно затягував розгляд клопотання про умовно-дочасне звільнення. Були вжиті всі заходи для того, щоб дочекатися набуття чинності новим вироком і, відповідно, припинити провадження за клопотанням захисту. Балух також висловив свої доводи щодо постанови Залізничного суду, виступом прокурора він був обурений. Після цього мого підзахисного видалили, тобто відеозв'язок була припинений. Далі суд став необґрунтовано посилатися на негативну характеристику особистості Балуха зі слідчого ізолятора, хоча наша апеляція стосувалася винятково дій Залізничного суду. Таким чином Верховний суд відмовив у задоволенні скарги».
На думку захисту, Залізничний суд навмисне затягував рішення про умовно-дочасне звільнення Володимира Балуха в одній кримінальній справі, щоб дочекатися осуду активіста в іншій кримінальній справі та взагалі зняти питання про звільнення. Перша справа стосувалася звинувачень у зберіганні зброї, друга ‒ побиття начальника Роздольненського ізолятора тимчасового тримання. В обох випадках Володимир Балух свою провину заперечує й наполягає, що його переслідують із політичних мотивів. Усього проти активіста, який відкрито вивісив український прапор над своїм будинком, у різний час відкрили одну адміністративну та три кримінальні справи.
Представник Українського культурного центру в Сімферополі Олена Попова вважає, що головний мотив переслідування Володимира Балуха ‒ боротьба з інакомисленням.
Справа Володимира Балуха ‒ це, перш за все, боротьба з інакомисленнямОлена Попова
– На жаль, справою в Криму цікавиться невелике коло людей. Вчора на засіданні було всього три людини. Мені здається, що справа Володимира Балуха ‒ це, перш за все, боротьба з інакомисленням, але додатково зіграло те, що він відстоював права кримського українця. Загалом же можна сказати, що самоідентифікація людини як українця не дуже подобається російській владі, тому що це пов'язує півострів із материком, а тут це не вітається.
Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зазначає, що з урахуванням російського нововведення, коли рік у СІЗО тепер враховують за півтора року в колонії, Володимир Балух міг би зовсім скоро вийти на свободу.
Через сфабриковану справу про напад на начальника ІТТ йому світить ще кілька років колоніїОльга Скрипник
– Після вироку про побиття начальника Роздольненського ізолятора Олександра Ткаченка можна теж буде подати на умовно-дочасне звільнення. Він формально набуде чинності, коли відбудеться апеляція. Уже відомо, що 24 вересня у Володимира Балуха в Сімферополі відбудеться розгляд скарги на останній вирок, в якому все об'єднали й дали п'ять років позбавлення волі. Якби цієї нової справи Ткаченка не було, то за новими правилами, що де-факто діють у Криму, за російським законодавством Володимир уже свій дворічний термін відбув би у справі про так звані патрони. Восени він би вже вийшов на свободу, але через сфабриковану справу про напад на начальника ІТТ йому світить ще кілька років колонії загального режиму. Є шанс, що Верховний суд зменшить термін, як бувало в інших політичних справах, але шансів мало.
Ольга Скрипник підкреслює, що теоретично та при винесенні остаточного вироку за підсумками останньої апеляції судді Верховного суду мають врахувати правку «рік за півтора».
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, колишній кримський політв'язень Ахтем Чийгоз міркує про перспективу звільнення Володимира Балуха та інших українських політв'язнів за особистим рішенням президента Володимира Путіна.
‒ Щодо нашої категорії політв'язнів у нього (Путіна ‒ КР) особисті шизофренічні дії. Я мав можливість спілкуватися з різними категоріями ГРУшників, ФСБшників із Москви. Вони відверто говорили, що Путін не хоче навіть розглядати, тобто розраховувати на що-небудь із його боку, на якісь акти гуманності не доводилося. Тому тут тільки тиск, тільки його особистий примус. На жаль, дуже складно чекати звільнення наших політв'язнів найближчим часом.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
