Доступність посилання

ТОП новини

«Відмовився від обмежень, залишивши владу»: активісти ‒ про кар'єрний кульбіт Володимира Константинова


Володимир Константинов, колаж

Російський парламент Криму ухвалив постанову, згідно з якою кримський спікер Володимир Константинов здійснюватиме свої повноваження на безоплатній основі. Сам Константинов повідомив, що «давно прагнув такого рішення».

Як зазначили у пресслужбі спікера, «кримське законодавство передбачає таку можливість» і запевнили, що «перехід на безоплатний режим роботи ніяк не позначиться на його діяльності як керівника парламенту».

Володимир Константинов нагадав, що «він прийшов у політику з бізнесу вже фінансово заможною людиною, а для того, щоб працювати на благо кримчан, високі посади й зарплати не потрібні».

Володимир Константинов
Володимир Константинов

На думку лідера кримських комуністів Сергія Богатиренка, спікер таким чином звільнив себе від низки обмежень держслужбовця.

Виникає запитання: чому посада голови за Константиновим залишилася, а відповідальність як держслужбовця випарувалася?
Сергій Богатиренко

«23 липня на заочній сесії депутати проголосували за припинення діяльності Константинова на професійній основі (як держслужбовця), але залишили за ним посаду голови Державної ради Криму, право дорадчого голосу на засіданнях президії, і при цьому всю відповідальність переклали на його першого заступника. Депутати від «Единой России» легко й просто, без обговорення з депутатами та фракціями, перекроїли регламент, основний документ, за яким працює Держрада Криму. Фракція КПРФ голосувала проти цього підозрілого й кулуарного рішення. Єдинороси звільнили свого керівника від цілого списку обмежень і заборон, під які потрапляють держслужбовці. «Друга людина» у Криму тепер може відкрито займатися бізнесом, отримати громадянство іншої країни, використовувати переваги посадового становища для передвиборчої агітації, використовувати посадові повноваження в інтересах політичних партій, створювати в державних органах структури політичних партій і багато іншого. Виникає запитання: чому посада голови за Константиновим залишилася, а відповідальність як держслужбовця випарувалася?» ‒ поділився своєю думкою в соцмережі про рішення Константинова головний кримський комуніст.

Сергій Богатиренко, голова фракції КПРФ у кримському парламенті
Сергій Богатиренко, голова фракції КПРФ у кримському парламенті

Цю ситуацію вважає неправильною і кримський політик, член партії «Справедливая Россия ‒ За Правду», Степан Кіскін.

Чиновник, який відмовився від зарплати, стає незалежним, некерованим, значить, і непередбачуваним для самої держави
Степан Кіскін

«Вважаю таке рішення спікера Володимира Константинова, а потім і парламенту Криму ненормальним і навіть шкідливим для держави. Чиновник будь-якого рангу покликаний сумлінно служити державі й отримувати від неї гідну зарплату. Це є для чиновника фінансовим важелем із боку держави. Чиновник, який відмовився від зарплати, стає незалежним, некерованим, значить, і непередбачуваним для самої держави. Це суперечить її структурі управління загалом, завдаючи їй невиправної дисциплінарної та іміджевої шкоди. Виникають запитання: завдяки чому існує цей чиновник, чи немає у нього прибутків на стороні, конфлікту інтересів, що є прямим порушенням закону. Висновок: чиновник зобов'язаний жити на зарплату! Якщо у нього є інший прибуток чи бізнес ‒ він не має працювати чиновником», ‒ зазначив у коментарі Крим.Реалії політик.

Степан Кіскін, член партії «Справедливая Россия – За Правду»
Степан Кіскін, член партії «Справедливая Россия – За Правду»

Кримський економічний експерт Олександр Басов вважає, що в очах кримчан відмова спікера від зарплати може викликати схвалення, але на тлі множинних провалів очолюваної ним у Криму партії влади це не дасть очікуваного ефекту.

Ефект буде незначний, оскільки кримчани підуть голосувати на тлі стрімкого здорожчання продуктів, одягу, товарів повсякденного вжитку
Олександр Басов

«Те, що Володимир Константинов – людина не бідна, знають усі. Нинішній крок Константинова, скасувати самому собі зарплату, але зберегти посаду спікера, я оцінюю як популістський, розрахований на якийсь позитивний ефект в очах електорату напередодні вересневих виборів до Держдуми Росії. Вважаю, що ефект буде незначний, оскільки кримчани підуть голосувати на тлі стрімкого здорожчання продуктів, одягу, товарів повсякденного вжитку, пального, тарифів у ЖКГ. Згадають кримчани й те, як одноголосно партія «Единая Россия» підтримала пенсійне пограбування. Не забули, я думаю, кримчани й того, як ця ж керівна партія кинула напризволяще населення в період пандемії коронавірусу. Давайте також нагадаємо про обіцянки-гарантії кримчанам, які роздає Верховна Рада АРК напередодні «референдуму 16 березня 2014 року». Замість недоторканності власності ми отримали націоналізацію. Замість безпеки ведення бізнесу ‒ ґніт фіскальних і контрольних органів, який спричинив розорення тисяч підприємців. Замість соціальних гарантій ‒ безробіття та жебрацькі виплати. Замість якісної освіти ‒ неконкурентні дипломи, не визнані ніде у світі. Замість якісної та безкоштовної медицини ‒ зростання смертності в небачених досі масштабах. Сьогодні величезний дефіцит лікарів і медсестер. У республіці 2500 незаповнених вакансій лікарів, перш за все онкологів, пульмонологів, ендокринологів, терапевтів, хірургів... 4000 вакансій середнього медперсоналу ніким заповнити. Чому? Тому що за ці жебрацькі оклади люди не готові працювати. Підсумок ‒ стрімке розширення Абдалу (Кладовище у Сімферополі ‒ КР) і процвітання похоронного бізнесу. Коли я побачив, як стрімко розростається міське кладовище, мені здалося, що це не так званий «природний» спад кримчан, а «бойові дії», ‒ розповів Крим.Реалії експерт.

Олександр Басов, кримський економічний експерт
Олександр Басов, кримський економічний експерт

За словами кримської активістки Світлани Дремлюгіної, вона також бачить у рішенні Константинова передвиборчий популістський хід.

«Гарний жест під час передвиборчої кампанії. От би усі єдинороси дружно відмовилися від своїх величезних зарплат і привілеїв і служили батьківщині безкорисливо, ухвалювали рішення не на користь великого бізнесу, а в інтересах народу. Але поки це з галузі фантастики», ‒ зазначила в коментарі Крим.Реалії активістка.

Кримська активістка, ексдепутатка Верховної Ради АРК Марія Піддубна в коментарі Крим.Реалії зазначила, що загалом кримчани чекають кращої роботи від кримського парламенту.

Депутатами не можуть бути люди, якось пов'язані з будь-яким бізнесом. А якщо вони не пов'язані з бізнесом, то на що живуть?
Марія Піддубна

«Ніяких наслідків цього кроку Константинова не бачу. Не бачу зв'язку між роботою держслужбовця до й після. А в цілому, вважаю, що депутатами не можуть бути люди, якось пов'язані з будь-яким бізнесом. А якщо вони не пов'язані з бізнесом, то на що живуть? Я, звісно, не про звичайних депутатів, які приїжджають на сесії, щоб просто проголосувати. А про тих, хто очолює комітети, наприклад. Досі немає чіткої відповіді на запитання громадян про проєкт кримського закону «Про реновації». Люди ставлять запитання про неприпустимість фактичної доплати з боку громадян за отримання нового житла замість будинку, який зноситься. Однак відповідний комітет Держради, де працюють депутати-обранці народу, так і не видав у відповіді власної депутатської думки, а послався на думку виконавчого органу ‒ міністерства. Тобто депутати не розуміють, що не міністерство закони створює? У чому тоді сенс в існуванні такого депутатського органу?» ‒ зазначила активістка.

Це яскравий приклад путінської моделі держави ‒ так зване «чесне партнерство» держави й приватного бізнесу
Олексій Назімов

Кримський журналіст Олексій Назімов вбачає в цій ситуації перекоси системи держуправління, які Росія принесла в Крим.

«Мене особисто такий кар'єрний кульбіт Константинова особливо не дивує. Це яскравий приклад путінської моделі держави ‒ так зване «чесне партнерство» держави й приватного бізнесу. А по-простому ‒ коли чиновник тепер може законно, як говорив один герой із відомої кінокомедії, «плутати свою особисту шерсть із державною». І при цьому все по-чесному!» ‒ сказав Крим.Реалії журналіст.

Олексій Назімов, кримський журналіст
Олексій Назімов, кримський журналіст

На думку активістки громадського руху «Вільний Крим»Еміне Ібраїмової, ситуація з кримським спікером створює певний прецедент, яким можуть захотіти скористатися й інші високопоставлені чиновники.

Створений прецедент, і завтра ми вже не здивуємося, якщо глава Криму або голова кримського уряду так само зроблять
Еміне Ібраїмова

«Насправді кримський спікер давно переводить свою зарплату на благодійні цілі. Тому рішення про складання з себе повноважень держслужбовця ‒ це не стільки піар-хід перед виборами, скільки можливість тепер ні в чому себе не обмежувати, залишивши при цьому всю повноту влади. Тоді запитання: навіщо взагалі всі ці закони про держслужбовців, про протидію корупції, якщо можна ось так? Тобто створений прецедент, і завтра ми вже не здивуємося, якщо глава Криму або голова кримського уряду так само зроблять... І що це буде? Не дарма експерти кажуть, що система державного управління в Росії все більше перетворюється на різновид бізнесу, тому ми раз у раз чуємо, як у чергового держслужбовця знаходять величезні суми грошей. Ось тільки на цьому тлі звичайні люди живуть усе гірше», ‒ поділилася своєю думкою з Крим.Реалії активістка.

Еміне Ібраїмова, кримська активістка
Еміне Ібраїмова, кримська активістка

За інформацією Володимира Константинова, з 2010 року його заробітна плата як голови кримського парламенту перераховувалася на рахунок Республіканської дитячої клінічної лікарні.

У сусідній Росії є практика роботи спікерів місцевих рад на громадських засадах. Є приклади, коли активісти ініціюють скасування виплати заробітної плати місцевим спікерам. Наприклад, влітку цього року активісти оголосили, що домагаються позбавлення виплати зарплати голові Шадринської міської думи, щоб заощадити бюджетні гроші. Пропозиція надіслана голові міста Шадринськ Курганської області Антону Мокану. Активісти пропонують голові міськдуми працювати на громадських засадах, як це робить спікер районної думи. А бюджетні гроші, на їхню думку, краще витратити на ремонти дитсадків або підтримку соціальної сфери міста.

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

XS
SM
MD
LG