Доступність посилання

ТОП новини

Московські розрахунки: п’ять речей, які треба знати про звіт розвідки США про втручання Росії в вибори


Прихильники президента США Дональда Трампа під час протесту проти результатів виборів, коли стало відомо, що переміг кандидат демократів Джо Байден, Вашингтон, 14 листопада 2020 року

Наприкінці січня 2020 року, коли передвиборча президентська кампанія у США тільки починала набирати обертів, на американському телебаченні вийшов документальний фільм. Він, як каже спільнота спецслужб США, мав на меті підвищити шанси на переобрання Дональда Трампа і знеславити одного з його найсильніших суперників, колишнього віцепрезидента Джо Байдена.

Ні назва фільму, ні телемережа, яка випустила його в ефір, у новому звіті Управління директора національної розвідки не названі.

Але назване джерело інформації.

«Довірені особи Росії зустрічалися з особами зі США, пов’язаними з адміністрацією Трампа, надавали їм матеріали, …встановили контакт із поважаними медіаособами й допомогли виробити документальний фільм, який вийшов в ефір на одній із американських телемереж наприкінці січня 2020 року», – мовиться у звіті.

«Російська держава і її довірені дійові особи, які всі слугують інтересам Кремля, працювали над тим, щоб вплинути на суспільні настрої у США» протягом кампанії, мовиться далі у звіті.

Ці висновки, оприлюднені 16 березня, поставили крапку в питанні, що поставало протягом усієї кампанії 2020 року, в результаті якої Дональд Трамп урешті зазнав поразки, а Джо Байден переміг: до якої міри іноземні країни намагалися втрутитися в американські виборі й вплинути на їхній результат і наскільки їм це вдалося?

Розсекречений звіт у 15 сторінок став найповнішою досі оцінкою спецслужб США з цього питання. І хоча, мовиться в ньому, Китай, Іран та інші країни теж намагалися вплинути на результат виборів, саме намагання Росії були найпомітніші і, можливо, вивчалися найбільш ретельно.

Росія відразу ж відкинула ці висновки.

Ось п’ять важливих деталей звіту

Що ж то був за документальний фільм?

У звіті мало що сказано про сам фільм. Але ті подробиці, які названі, збігаються з фактами про фільм, який вийшов на телеканалі One America News Network. Цей канал із переважно консервативним ухилом був створений вісім років тому і донедавна був відносно мало популярний серед глядачів.

Протягом часів адміністрації Трампа цей канал виступав як палкий прихильник багатьох заходів тієї адміністрації, і сам Трамп часто віддавав перевагу цьому каналові, а не іншим американським телемережам консервативного спрямування, таким, як Fox.

21 січня 2020 року цей канал випустив в ефір годинний відеофільм із назвою «Український трюк» (The Ukraine Hoax), ведучим у якому виступив апаратник Республіканської партії на ім’я Майкл Капуто.

Він – давній активіст республіканців, який допомагав Трампові ще в кампанії 2016 року. Задовго до того він багато років пропрацював у Росії – спершу він був працівником Агентства міжнародного розвитку США, а потім заснував власну піар-компанію. 2000 року підконтрольна російській державі компанія «Газпром медіа» найняла його для спроби поліпшити у США образ Володимира Путіна (який якраз того року вперше став президентом Росії).

2020 року Капуто був призначений речником урядового відомства США з питань охорони здоров’я і соціального забезпечення, але після того, як стало відомо, що він закликав прихильників Трампа готуватися до збройного повстання в вересні, він пішов із тієї посади.

Із самим Капуто наразі не вдалося зв’язатися, щоб попросити про коментар.

Фільм же, серед іншого, намагався підірвати підґрунтя першого імпічменту Трампа, викликаного його телефонною розмовою з президентом України Володимиром Зеленським у липні 2019 року. Трамп у тій розмові натякав, що пов’язує подальшу військову допомогу Україні від США з тим, щоб Зеленський розслідував дії Джо Байдена і його сина Гантера Байдена.

У фільмі, випущеному в ефір лише за два тижні до того, як Сенат виправдав Трампа за звинуваченнями першого імпічменту, виступив, серед інших, Андрій Теліженко, колишній посадовець нижчого рівня в посольстві України в Вашингтоні. Він також наближений до особистого юриста Трампа Руді Джуліані і 2019 року супроводжував останнього в поїздці до Києва. А ще він брав участь у поширенні спростованої теорії, нібито саме Україна, а не Росія втручалася в президентські вибори у США 2016 року, на яких переміг Трамп.

Андрій Теліженко (л) і Руді Джуліані (п) під час перебування в Києві
Андрій Теліженко (л) і Руді Джуліані (п) під час перебування в Києві

У жовтні 2020 року Державний департамент США скасував чинність візи Теліженка.

Сам Теліженко у спілкуванні в твітері заявив Радіо Свобода: «Я ніколи не казав, що Росія не втручалася в вибори у США 2016 року, бо вона це робила, і не тільки на виборах у США, бо Кремль регулярно втручається в вибори і в політику в Україні».

«Кремль втручається в моїй країні, і сьогодні в нас триває семирічна війна між Україною і Росією, тож я просив би надалі не вдаватися до брудних політичних трюків щодо мене в цій справі», – написав він.

А на запитання про скасування візи він сказав, що єдине повідомлення про це, яке він отримав, полягало в тому, що «вони запровадили проти мене санкції без пояснень, хибно пов’язавши мене з Деркачем», – маючи на увазі українського депутата Андрія Деркача.

Телеканал One America News Network на цей час не відповів на прохання про коментар, надіслане електронною поштою до його пресофісу.

Імені Теліженка немає в новому звіті американських спецслужб.

Але в ньому є ім’я Деркача.

«Видатна роль»

Згадка про Деркача в цьому звіті – не перша, коли його називали у висновках спецслужб і правоохоронних структур США. У вересні 2020 року Міністерство фінансів США наклало на Деркача фінансові санкції, заявивши, що він «був активним агентом Росії протягом більш ніж десятиліття, підтримуючи тісні зв’язки з російськими спецслужбами».

Андрій Деркач на пресконференції в Києві, жовтень 2019 року
Андрій Деркач на пресконференції в Києві, жовтень 2019 року

Звіт 16 березня повторює таку оцінку і йде далі: в ньому мовиться, що діями Деркача, найімовірніше, безпосередньо керував Кремль, а можливо, й особисто Путін. «За нашою оцінкою, Путін мав вплив на діяльність Андрія Деркача, – мовиться у звіті. – Деркач має зв’язки з російськими посадовцями і з російськими спецслужбами».

Путін «знав про операції впливу, включно з тими, які провадив Деркач, і, можливо, керував ними», мовиться в документі.

Деркач свого часу закінчив Вищу школу КДБ імені Дзержинського в Москві (нині це Академія ФСБ Росії), де він вчився в 1990–1993 роках. Його батько був офіцером КДБ в радянські часи – так само, як і Путін, – а потім, наприкінці 1990-х – на початку 2000-х, очолював Службу безпеки України.

Із 1998 року Андрій Деркач є депутатом Верховної Ради України. Нині він позафракційний, у попередніх скликаннях бував пов’язаний із проросійською Партією регіонів.

Він також тісно співпрацював із Джуліані, який багато разів приїжджав до України в намаганні зібрати інформацію на Байдена і, за даними посадовців США, підірвати висновки американських спецслужб, що саме Росія втрутилася в вибори 2016 року, зокрема в намаганні знеславити тодішню суперницю Трампа Гілларі Клінтон.

Андрій Деркач (п) і Руді Джуліані (л) під час зустрічі в Києві
Андрій Деркач (п) і Руді Джуліані (л) під час зустрічі в Києві

Новий звіт спецслужб повторює раніше зроблені висновки: однією з цілей Росії тоді було переконати політиків США, ніби саме Україна, а не Росія втручалася в 2016-му.

Наприкінці 2019 року Джуліані приїхав до України і зустрівся з Деркачем. Обидва також разом виступили в фільмі на телеканалі One America News Network, де вони продовжували просувати свої твердження щодо України і родини Байденів.

А у травні 2020-го Деркач чотири рази оприлюднював записи телефонних розмов у намаганні підірвати Байдена і пов’язати його з корупцією в Україні.

Із Деркачем наразі не вдалося зв’язатися, щоб попросити про коментар.

Костянтин Килимник

Іще одна людина, названа на ім’я в звіті 16 березня, – Костянтин Килимник, громадянин України і Росії, який одного часу працював у Москві в Міжнародному республіканському інституті – фінансованій США організації підтримки демократії.

Костянтин Килимник (л), Пол Манафорт (посередині в білій сорочці) й інші, фото 2006 року
Костянтин Килимник (л), Пол Манафорт (посередині в білій сорочці) й інші, фото 2006 року

Пізніше Килимник став працювати з давнім і досвідченим стратегом республіканців Полом Манафортом, якого найняла наприкінці 2000-х років українська Партія регіонів, щоб допомогти її лідерові Вікторові Януковичу обратися президентом України.

2016 року Манафорт очолив кампанію Трампа. Перебуваючи на цій посаді, він таємно зустрічався з Килимником і ділився з ним внутрішніми даними соціологічних опитувань цієї кампанії.

Костянтин Килимник
Костянтин Килимник

«Мережа пов’язаних із Україною осіб, серед яких був і агент російського впливу Костянтин Килимник, які були також пов’язані з Федеральною службою безпеки Росії, протягом усього виборчого циклу здійснювала кроки з метою зашкодити зв’язкам США з Україною, знеславити президента Байдена і його кандидатуру і сприяти перспективам на переобрання колишнього президента Трампа», – доходить висновку звіт 16 березня.

Уже після тих подій спеціальний прокурор Роберт Мюллер обвинуватив Манафорта в податковому й банківському шахрайстві. Журі присяжних визнало його винним. У грудні 2020 року Трамп надав Манафортові повне помилування.

Тим часом 2018 року США видали ордер на арешт Килимника, який нині, як вважають, живе попід Москвою. Його обвинувачують у перешкоджанні правосуддю через те, що він намагався переконувати свідків змінювати їхні свідчення на попередньому кримінальному процесі проти Манафорта.

Пізніше Федеральне бюро розслідувань США внесло Килимника до переліку розшукуваних осіб. За інформацію, яка б привела до його арешту, пропонують винагороду в 250 тисяч доларів.

«Килимник, імовірно, був каналом зв’язку Манафорта з російськими спецслужбами, які, ймовірно, намагалися використати доступ Манафорта до кампанії [Трампа], щоб отримати внутрішні дані про неї», – мовилося в іншому звіті, який підготував минулого року стосовно втручання у вибори в США 2016 року комітет у справах розвідки Сенату.

Килимник не відповів на текстове повідомлення з проханням про коментар.

Виборча інфраструктура

2016 року, як встановили спецслужби США і розслідування Конгресу, російські хакери здійснили напади на цілу низку комп’ютерних систем у США: політичних партій, відомих діячів, – і навіть на бази даних і сервери в низці штатів США, які вели реєстри виборців чи підбивали підсумки голосування.

Частиною цієї атаки було й викрадення електронних листів із комп’ютерів Демократичної партії, які були потім оприлюднені і допомогли підірвати кампанію Клінтон.

Мюллер пізніше дійшов висновку, що за цими нападами стояла російська військова розвідка, відома як ГРУ. Як стверджують, інші російські спецслужби, зокрема ФСБ і Служба зовнішньої розвідки, теж зламували американські комп’ютерні мережі і слідкували за їхньою роботою.

Нині ж, у 2020-му, на відміну від 2016 року, «ми не побачили наполегливих кіберзусиль Росії для здобуття доступу до виборчої інфраструктури», мовиться в новому звіті.

Натомість, зазначено в документі, «ми вважаємо, що російські кібероперації, які були спрямовані на комп’ютерні мережі штатів і уряду і досягали їхнього зламування в 2020 році, включно з викраденням деякої частини даних про виборців, імовірно, не мали за свою мету вибори, а були елементами ширшої кампанії, спрямованої на десятки американських і світових установ».

Але у звіті звернули увагу, що хакери ГРУ мали за ціль українську енергетичну компанію «Бурісма» – це з’ясувала приватна фірма кібербезпеки приблизно в той самий час, як на телеканалі One America News Network показали фільм про Україну.

«Бурісма», що була в осередді першого імпічменту Трампа, найняла сина Байдена Гантера на посаду члена ради директорів у той час, коли Байден був віцепрезидентом США. Союзники Трампа, апаратники Республіканської партії і дехто з українців, такі, як Теліженко чи Деркач, просували звинувачення, нібито Байден домагався звільнення тодішнього генерального прокурора України, щоб захистити свого сина від розслідування.

Республіканці в Сенаті пізніше не змогли знайти ніяких доказів, щоб на роботу Байдена як віцепрезидента хоч якось вплинула робота його сина в «Бурісмі».

За лічені тижні до президентських виборів у деяких засобах інформації США почали поширювати електронні листи й інші потенційно шкідливі матеріали, що стосувалися Гантера Байдена і «Бурісми». Колишні працівники спецслужб США попереджали, що ці матеріали – елемент російської хакерської й дезінформаційної кампанії.

«Прийнятний ризик»

Новий звіт дає знати про проблиск прагматизму в Кремлі. Як і 2016 року, Москва віддавала ясну перевагу Трампові, якого там вважали менш ворожим, ніж Байден, мовиться в документі.

Трамп протягом свого президентства не раз висловлював примирливі думки щодо Путіна і політики Росії загалом, і ця риторика часто суперечила суворішій політиці, яку провадила його адміністрація.

На відміну від нього Байден, коли був віцепрезидентом, голосно підтримував Україну, коли Росія захопила Кримський півострів і розпалила відкриту війну на сході України 2014 року. Ця підтримка призвела до ворожого ставлення до нього з боку Кремля. «Російське керівництво вважало потенційне обрання президента Байдена за несприятливе для інтересів Росії, і це стало рушійною силою російських зусиль на підрив його кандидатури», – доходить висновку звіт.

Крім питання України, мовиться в документі, Кремль зосереджувався на тому, що, на його думку, було вірою Байдена в винятковість Америки, в те, що США за своєю суттю відмінні від інших країн завдяки своїм цінностям, історії й політичній системі.

«Кремль вважав його (Байдена – ред.) за елемент рефлексивно антиросійської зовнішньополітичної верхівки США, – мовиться у звіті. – Путін також, можливо, вважає президента Байдена більш схильним озвучувати ідею винятковості Америки, яку він (Путін – ред.) і інші кремлівські керівники часто публічно критикували як проблематичну й небезпечну».

Минулого року, посеред дедалі більших ознак, що Байден може перемогти Трампа, Кремль став готуватися до можливості адміністрації Байдена, мовиться в документі. Однією з конкретних галузей, у співпраці в яких був щиро зацікавлений Кремль, було продовження чинності Договору про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, або СНО-III – за російським скороченням СНВ-III, а англійською він відомий як New START.

Невдовзі після інавгурації в січні Байден погодився з Москвою продовжити чинність цього договору ще на п’ять років.

Загалом же Кремль вважав своє втручання в політичну систему США чесною грою – відповіддю на те, що, як наполягає Москва, США втручаються в вибори в Росії й інших країнах. Крім того, мовиться у звіті, там вважали, що двосторонні відносини на такому рівні, що гіршими стати вже не можуть.

«Російські посадовці, можливо, також вирішили, що продовження операцій впливу проти США становить прийнятний ризик для ставлення до Росії в Вашингтоні, бо відносини між США й Росією вже й так надзвичайно погані», – мовиться у звіті.

XS
SM
MD
LG