Доступність посилання

ТОП новини

Вибори у Росії в інформаційному вакуумі: росіяни готуються обирати Держдуму


Російська поліція затримала цю активісту з плакатом на акції в центрі Москви, 14 серпня 2021 року

Майже 10 років за російськими виборами можна було спостерігати онлайн. Голосування на дільницях транслювалося прямим ефіром, і кожен, кому це не було байдуже, міг під’єднатися до стріму.

Хоч записи, на яких виборці та працівники дільниць сновигають туди-сюди, здається, тягнулися вічно, це не зупиняло віртуальних детективів та опозиційних активістів. Уважно передивлятися такі відео – дуже одноманітне завдання, втім їхні колективні зусилля виправдали себе.

Під час президентських виборів 2018 року камери зафіксували низку порушень. Люди напихували в урни багато бюлетенів, відбувалися виборчі каруселі, виборці використовували чужі документи, здійснювалися маніпуляції зі списками виборців. Через це Центральна виборча комісія Росії була вимушена скасувати результати на семи виборчих дільницях.

Цей результат – капля в морі. Володимир Путін усе одно вчетверте виграв вибори, але це показало, що влада зацікавлена у наданні виборчому процесу видимої легітимності.

Схоже, це не стосується виборів у Державну думу та місцеві органи влади, що відбудуться 17–19 вересня.

Напередодні цих виборів, що визначать склад Думи, у керівної партії «Единая Россия» чи не найнижчі за всю історію рейтинги.

Агітаційний баннер владної партії «Єдина Росія» на одній із вулиць у Санкт-Петербурзі
Агітаційний баннер владної партії «Єдина Росія» на одній із вулиць у Санкт-Петербурзі

Утім, доступ виборців до незалежних джерел інформації про вибори обмежений завдяки тиску на медіа, соціологічні агенції та інших представників недержавного сектору. Їх усіх об’єднує одна риса – вони здатні точно оцінювати політичний ландшафт та результати виборів.

Громадськість не матиме змоги спостерігати за виборчим процесом на дільницях у прямому ефірі. Це одна з багатьох ухвалених торік змін до виборчого процесу. Виборчі комітети пояснювали це потребою зекономити, адже цього разу вибори триватимуть три дні. Це рішення було ухвалене нібито для зменшення скупчень населення під час виборів. Утім, є підозри, що це використають для більших фальсифікацій.

У результаті, лише кандидати, політичні партії та члени ЦВК зможуть спостерігати за виборами. Таким чином, громадськість втратила одну з небагатьох можливостей слідкувати за втручаннями у перебіг виборів.

«Не дивіться, нам є що приховувати»

«Голос», єдиний незалежний центр спостереженнями за виборами у Росії, критикував скасування публічних трансляцій.

Вони хочуть впевнитися у тому, що цього разу інтернетом не ширитимуться відео з фальсифікаціями
Григорій Мєльконянц

«Це рішення – просто спроба приховати від громадськості те, що відбуватиметься на дільницях протягом трьох днів та двох ночей», – сказав співголова «Голосу» Григорій Мєльконянц після запровадження цих обмежень. «Вони хочуть впевнитися у тому, що цього разу інтернетом не ширитимуться відео з фальсифікаціями. Тому тут застосована нова логіка – не дивіться, нам є що приховувати», – наголошує він.

Організація безпеки та співпраці у Європі (ОБСЄ) також не спостерігатиме за виборами. Організація хотіла надіслати 420 спостерігачів на короткий термін, 80 – на довгий, а також команду аналітиків. Росія відмовила ОБСЄ у дозволі на спостереження і пояснила це пандемією. Організації не роз’яснили, «чому саме такі, а не інші, заходи необхідні для обмеження поширення коронавірусу», тож ОБСЄ вирішило взагалі не відправляти у Росію спостерігачів.

Це повномасштабний авторитаризм, такий режим, який Путін закріпив у конституції рік тому
Андрій Колесніков

«Голос» у серпні оголосили «іноземним агентом» через те, що організація отримувала фінансування від громадянина Вірменії. Центр пообіцяв усе одно спостерігати за виборами, але цей статус суттєво обмежить ефективність спостереження. Статус «іноземного агента» застосовують проти опозиційних кандидатів та іноземних видань, включно з Радіо Свобода.

Наразі у списку 47 засобів масової інформації з таким статусом. 37 із них додали до списку за останні сім місяців.

«Це так званий повномасштабний авторитаризм, такий режим, який Путін закріпив у Конституції рік тому», – зауважив у коментарі для Радіо Свобода Андрій Колесніков, старший науковий співробітник московського Центру «Карнегі», щодо змін, внесених до виборчого процесу торік. «Це репресії та вже неприховане придушення суспільства, тобто не тактика, а стратегія», – зауважує Колесніков.

Віртуальне протистояння

Нещодавно Роскомнадзор заблокував шість провайдерів віртуальних проксі-мереж (VPN), які люди використовують в інтернеті для уникнення державних заборон.

Цим віртуальна боротьба Кремля не обмежується.

Росія зупинилася за крок від блокування «Гугл», «Фейсбук» та «Твіттер». Протягом останніх кількох місяців Кремль наклав великі штрафи на ці компанії та вимагав видаляти контент, який вважає неприйнятним.

9 вересня державне інформаційне агентство RAPSI повідомило, що прокуратура Москви надіслала листи очільникам Apple та «Гугл»​ Тіму Куку та Сундару Пічаю, в яких міститься вимога заблокувати додаток команди Олексія Навального.

Кремль вважає, що цей додаток фінансується з закордону, тож його використання під час виборів порушує російське законодавство, повідомляє RAPSI.

«Apple порушує виборче законодавство, незаконно втручається у внутрішні справи країни та впливає на виявлення волі громадян Росії», – цитує RAPSI джерело у прокуратурі.

Цей додаток має просту назву – «Навальний». Він є ключовим елементом виборчої стратегії, яку в команді ув’язненого опозиціонера називають «розумним голосуванням».

Напередодні виборів додаток повідомлятиме зареєстрованих користувачів про місцевих кандидатів, які мають найбільші шанси перемогти конкурентів із керівної партії «Единая Россия».

9 вересня Роскомнадзор також вимагав від Apple, «Гугл» та американських телекомунікаційних компаній Cloudflare та Cisco заблокувати у Росії сайт «розумного голосування».

Кремлівські пояснення

Після ув’язнення Навального та змін до російської конституцій, які дозволять Путіну утримувати посаду до 2036 року, російський виборчий процес зазнав активної критики у світі. Але Кремль лише відлаювався.

Чимало гніву було спрямовано на ОБСЄ. Деякі члени цієї організації, даючи оцінку, казали, що подовжений період голосування є «ефективним заходом для запобігання великим чергам на виборчих дільницях». Утім, в організації також припускали, що подовжений період негативно вплине на «чесність та прозорість процесу».

Додатковий час можна використати, щоб примусити виборців прийти на дільницю. Також організацію непокоїло те, як виборчі документи зберігатимуться вночі. Представники більшості політичних партій, які зустрічалися з місією ОБСЄ, заявили, що це «ускладнює набір спостерігачів на тривалий період».

Після рішення ОБСЄ не направляти моніторингову групу до Росії міністр закордонних справ Сергій Лавров, який балотується до Держдуми від «Единой России», звинуватив Захід у використанні «міжнародних організацій для ускладнення проведення виборів».

Голова ЦВК Елла Памфілова намагалася запевнити усіх, що «іноземні агенти» зможуть без перешкод спостерігати за виборами та висвітлювати їх. Вона доводила, що їхні права нічим не відрізняються від прав усіх російських громадян.

Нещодавно в інтернеті з’явилося аудіо розмови голови підмосковної державної адміністрації та голів місцевих дільниць. Вона нібито пояснювала їм, як підготувати фальсифікації. Памфілова натомість заявила, що вони й далі боротимуться проти корупції.

«Ми створили таку прозору систему, що все таємне відразу стає явним, – заявила вона. – Необхідно навести лад, прибирати навіть і тінь підозри, щоб ні в кого не виникало думок робити такі речі, які можна назвати злочином проти виборців».

Це не заспокоїло опозицію та експертне середовище. Підозри лише збільшуються. Критики попереджають, що влада може використати онлайн-голосування та голосування поштою для маніпуляцій. Ці способи волевиявленні запровадили нещодавно.

У Росії не вистачає незалежних соціологічних опитувань. Буквально за кілька тижнів до виборів до парламенту в 2016 році відома дослідницька організація «Левада-центр» отримала статус «іноземного агента». Центр вважає це «політичною цензурою», яка зруйнувала їхню роботу на час виборчих кампаній.

Але навіть наближені до держави центри демонструють, що підтримка керівної партії досягнула історичного мінімуму. «Единая Россия» у 2016 році набрала 54% голосів. Натомість 10 вересня 2021 року фінансований державою соціологічний центр ВЦІОМ прогнозував, що цього разу вона отримає 42%.

Під час пікету в Санкт-Петербурзі, 15 серпня 2021 року
Під час пікету в Санкт-Петербурзі, 15 серпня 2021 року

І хоч окупація Криму допомогла «Единой России» подолати апатію виборців та економічні проблеми на виборах до Держдуми у 2016 році, цього року керівна партія зіштовхнулася зі складнішими викликами.

Колесніков із Московського центру «Карнегі» вважає, що нинішні вибори подібні до попередніх. Зокрема їх об’єднують «низька довіра до Держдуми, нудні виборчі кампанії, загальна незацікавленість, визначений наперед фінал».

Попри те, що «Кримський консенсус спрацював на попередніх виборах, зараз «Единой России» складніше», зазначає він.

Економічні негаразди, суспільна реакція на підвищення пенсійного віку, невдоволення через придушення масових протестів після ув’язнення Навального та пандемія коронавірусу ускладнять вибори для керівної партії.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG