Вирок Івану Яцкіну за держзраду в Криму: «Потрапив під кампанію шпигуноманії»

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму засудив кримчанина Івана Яцкіна до 11 років колонії суворого режиму з обмеженням на один рік. Його звинуватили в «державній зраді» ‒ це стаття 275 Кримінального кодексу Росії. Всі засідання у цій справі відбувалися в закритому режимі з міркувань збереження державної таємниці.

Російське слідство стверджує, що, перебуваючи в Криму, Іван Яцкін «передавав Службі безпеки України відомості, які становлять державну таємницю Росії». Ще у 2020 році на запит Крим.Реалії в СБУ поінформували, що такий громадянин з ними не співпрацював.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова на своїй сторінці в Facebook назвала вирок Івану Яцкіну «демонстрацією системних політичних репресій». А перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар засудила «незаконний вирок» і закликала міжнародне товариство відреагувати на порушення прав людини в Криму. Про цю справу йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

ФСБ затримала Івана Яцкіна ще в жовтні 2019 року, але про це стало відомо лише у грудні. Як виявилося, після затримання кримчанина вивезли до Росії, у СІЗО Москви. Іван Яцкін народився 22 жовтня 1978 року, він житель Сімферопольського району Криму й багатодітний батько: у нього четверо неповнолітніх дітей. Яцкін ‒ громадянин України, але в нього є й російський паспорт, який офіційний Київ не визнає.

Раніше правозахисний центр «Меморіал» звернув увагу на те, що закритість справи Івана Яцкіна «не дає можливості упевнитися в правочинності висунутих звинувачень і створює умови для порушення права на справедливий судовий розгляд та інших прав». У «Меморіалі» також зазначили, що «ця кримінальна справа може містити політичний мотив, спрямований на зміцнення влади суб'єктами владних повноважень».

• Саша Тавровська

Адвокат Івана Яцкіна Микола Полозов розповів Крим.Реалії, чому вирок виявився саме таким.

‒ Звинувачення у державній зраді за статтею 275 Кримінального кодексу Російської Федерації передбачає досить суворе покарання. Цей злочин належить до категорії особливо тяжких, і санкція за ним складає від 12 до 20 років позбавлення волі. У випадку з Іваном Яцкіним суд призначив покарання нижче від найнижчої межі, що зумовлене наявністю пом'якшувальних обставин, а саме неповнолітніх дітей у нього на утриманні. Звичайно ж, ми розуміємо, що переслідування Івана явно політичне. Він відкрито висловлював свою проукраїнську позицію, це було видно за численними публікаціями в його соціальних мережах. Фактично він потрапив під кампанію шпигуноманії, яку російська влада останнім часом активно розганяє, переслідуючи людей за звинуваченнями або в шпигунстві, або в державній зраді. Ми будемо оскаржувати цей вирок.

Микола Полозов розраховує пройти всі необхідні процедури для подальшого звернення до міжнародних інстанцій, зокрема до Європейського суду з прав людини.

‒ Сам Іван не надто здорова людина, у нього є низка серйозних захворювань. Окрім того, за час перебування в умовах слідчого ізолятора до нього застосовували серед іншого й нелюдське поводження: я маю на увазі ізолятор «Лефортово», де його в лютому цього року в мороз, у домашньому одязі, у капцях виставили на вулицю. Згодом це було підтверджене зокрема й перевіркою Генпрокуратури за моїм зверненням. Зараз стан здоров'я Івана більш-менш задовільний, йому передали необхідні ліки. Сам вирок він сприйняв стоїчно. Все-таки у людини є внутрішній стрижень, який дозволяє йому триматися в таких умовах. Багато в чому це залежить зокрема й від підтримки, яку йому надають ззовні. В Україні Іван Яцкін внесений до списку політв'язнів, його сім'ї надають соціальну допомогу.

Микола Полозов підкреслює, що в цій справі Івана Яцкіна підтримували українська омбудсмен Людмила Денисова, перша заступниця голови МЗС Еміне Джеппар, а також українські консули, які працюють у Москві.

‒ Окрім того, звичайно ж, Іван Яцкін та його близькі сподіваються, що президент Володимир Зеленський, якому він надіслав відповідний лист у лютому, у переговорах з президентом Росії Володимиром Путіним буде порушувати питання про обмін українських політв'язнів, їх звільнення й повернення на батьківщину.

Дружина Івана Яцкіна Гульнара Кадирова нарікає на те, що досі не може зустрітися з чоловіком.

‒ Найімовірніше, в поле зору російських спецслужб він потрапив через свою позицію. До 2014 року він мав стосунок до правоохоронних органів України. Загалом вів звичайнісінький спосіб життя середньостатистичної людини: дім, робота, сім'я. На що можна було б звернути увагу ‒ чесно кажучи, у мене навіть думки ніякі особливо не приходять... Після затримання зв'язок ми підтримували лише через листи, телефонних дзвінків було буквально декілька. Вдалося побачитися на оголошенні вироку, хоч якось. Побачення нам зараз не дозволяють ‒ це буде тільки після набуття чинності вироку. З боку української влади, волонтерів нам надавалася підтримка на всіх рівнях і в різних питаннях.

Колишній заступник голови СБУ, директор української громадської організації «Агентство з реформування сектору безпеки» Віктор Ягун стверджує, що українські спецслужби ніколи б не співпрацювали з кримчанами з відкритою проукраїнською позицією.

‒ Кожен підрозділ ФСБ має планові заходи, їм потрібні конкретні справи. У Криму в них є перелік проукраїнські налаштованих людей, які не завжди можуть виїхати з окупованої території на материк. Таких людей час від часу висмикують і придумують ці справи. Насправді співпраця українських силових структур з подібними громадянами виключена: адже вони «засвічені» й можуть перебувати під контролем російської контррозвідки або інших підрозділів. До того ж ніхто не хоче підставляти людей. Якби українські спецслужби і працювали з кимось, то тільки з «незасвіченими». Взагалі, у справах про держзраду в суді мають подавати докази контактів обвинуваченого ‒ і не просто дзвінки на материкову Україну, а саме взаємодію зі спецслужбою й виконання конкретних завдань. Якщо цього немає, то справа фейкова.

Український журналіст, колишній політв'язень Кремля Роман Сущенко вважає, що російська влада переслідує декілька цілей, коли фабрикує справи проти проукраїнськи налаштованих кримчан.

‒ По-перше, Росія намагається таким чином створити критичну масу впливу на українську владу, щоб тримати її в постійній напрузі й змусити президента та уряд піти на політичні поступки. По-друге, фабрикуючи такі справи, спецслужби Росії доводять своїм громадянам, що працюють і не дарма отримують зарплати. По-третє, вони залякують усіх: мовляв, Захід не спить, Україна ‒ ворог і працює проти нас, намагається щось у нас вивідати... Щодо «Платформи звільнення політв'язнів», яку ми створили, вона перш за все підтримує сім'ї політв'язнів, а також намагається надати історіям кожного з них максимального розголосу, щоб через міжнародні організації посилювати тиск на Росію.

Наприкінці лютого Людмила Денісова в коментарі Радіо Крим.Реалії повідомила, що переговорний процес з обміну фактично заморожений і залежить від президента Росії Володимира Путіна.

Правозахисний центр «Меморіал» визнав Івана Яцкіна політв'язнем.

(Текст підготував Владислав Ленцев)