Доступність посилання

ТОП новини

Як кримчан замінили на росіян. Росіяни обживають український Крим?


Фотоколаж

Від 600 тисяч до мільйона росіян – стільки переїхало жити в окупований Крим з 2014 року за оцінками різних українських експертів. Точної цифри немає. Скільки жителів півострова нарахувала російська статистика, стане відомо у січні, коли оголосять результати всеросійського перепису. Українські правозахисники впевнені, що жодні російські дані не відображають повну картину з переселенням росіян до Криму. Як кримчани ставляться до росіян, які переїжджають на півострів? Чи існує соціальна напруга між ними? І як після повернення Криму Україні вчинити з росіянами, які оселились на півострові?

Місцеві та приїжджі: соціальна напруга

Пенсіонерка з Севастополя Ольга Сівкова
Пенсіонерка з Севастополя Ольга Сівкова

Ольга Сівкова – севастопольська пенсіонерка, працювала вчителькою. Пікетує підконтрольну Росіє міську адміністрацію, бо вимагає повернути їй пільги на житло. Обурена тим, що для приїжджих росіян більше допомоги, ніж для місцевих.

Корінні севастопольці та кримчани їдуть і йде генетичне перемішування та заселення росіян
пенсіонерка Ольга Сівкова

«Корінні севастопольці та кримчани їдуть і йде генетичне перемішування та заселення росіян. Їх сюди заселяють, надають житло, якісь підйомні дають, вони спокійно живуть, а нас просто переставляють у кінець черги. Дивні почуття, звісно: люди хочуть жити в теплі, приїжджаючи з Норильська, Байкалу, Півночі, Архангельська, але ж Севастополь не гумовий, і Крим не гумовий. Він стільки не витримає. Проблеми з водою, проблеми з житлом, зі школами, з дитячими садками», – каже севастопольська пенсіонерка Ольга Сівкова.

Саме Севастополь заселяється росіянами найактивніше. Росстат називає Севастополь лідером із приросту населення серед регіонів Росії за підсумками 2018–2020 років. За інформацією цієї служби, офіційно за останні три роки кількість населення Севастополя зросла на 16,8%.

Я зрозуміла, що ситуація в Криму кардинально змінилася, що зараз є сенс переїхати
Рієлтор Ксенія Шварц

Ксенія Шварц – рієлтор з Пермі. Переїхала в Севастополь шість років тому. Веде свій відеоблог і розповідає, що після поселення в Севастополі зрозуміла, що в місті більше половини таких, як вона, котрі переїхали. Ксенія каже, що давно хотіла переїхати з Пермі в тепліший регіон, бажано з морем.

«Я зрозуміла, що ситуація в Криму кардинально змінилася, що зараз є сенс переїхати, що зараз є можливість все змінити і це буде досить легко та продуктивно зробити», – розповідає Ксенія Шварц в одному зі своїх відео.

Ксенія Шварц знімає відео з родинами, яким допомогла переїхати. Олена Шерман та Сергій Старков продали великий дім у сто квадратів у Пермському краї заради маленького – в 30 квадратів. Але в садовому товаристві на узбережжі, на мисі Фіолент.

Рієлтор Ксенія Шварц, Олена Шерман та Сергій Старков
Рієлтор Ксенія Шварц, Олена Шерман та Сергій Старков

«Розглядати ми одразу стали Севастополь, бо нам здавалося: місто не просто чисто курортне, а з точки зору роботи… Може, частково на підсвідомому рівні, здавалося, що під час України Севастополь – все одно російський. Військові, тут все – російське», – розповідали Ксенії Олена та Сергій.

Напруга між кримчанами та росіянами-переселенцями існує на різних рівнях. Рієлтор Ксенія Шварц у своїх відео розповідає, що в неї були проблеми з місцевими колегами. Вважає, що деякі її ненавидять не тільки тому, що відібрала їхній хліб.

«Були різні ситуації, аж до того, що неодноразово писали заяви до міліції, до органів, що я роблю щось не так, закликаю людей переїжджати до Криму», – розповідає Ксенія Шварц.

Росіянин Ілля Донєцков у своєму youtube розповідає, чому вирішив поїхати з Криму. Того, що не сподобалось – багато. Самі кримчани – теж одна з таких причин, каже, що вони «дикуваті».

На вулицях усі похмурі ходять
Блогер Ілля Донєцков

«У Криму, ось саме мій досвід, можливо, мені не пощастило, але я стикався щоразу, коли хочу, мені щось потрібне, і в мене справи з якимись іншими людьми саме ось із Криму, виходить так, що робиться все погано, з рук геть погано все робиться. І це правило у Криму. І коли тобі зроблять добре – це виняток із правил. Те, що на вулицях усі похмурі ходять. Ми думали, що у Пітері люди сумні, але приїдеш у Крим і зрозумієш, що ні, у Пітері люди веселі», – ділиться враженнями Ілля Донєцков.

Севастопольский реставратор Анатолій Туманов наголошує: він – патріот Росії та учасник «Русской весны». Але каже – батьківщина-мати виявилася батьківщиною-мачухою.

Севастопольський реставратор Анатолій Туманов
Севастопольський реставратор Анатолій Туманов
Там, у Москві, думають, що до повернення в Росію ми тут на деревах жили?!
Анатолій Туманов

«Дуже багато змінилося. І для нас, севастопольців, не на краще. Є, кажуть, навіть така вказівка, щоб севастопольцям не давати роботу. Ось Херсонес, у якому я працював не один десяток років. Який я розкопував власноруч, реставрував його. Тут змінилися керівники, надіслали їх із Москви. Як можна призначати керівників, які не знайомі ні з історією, ні з археологією? Тут, у Херсонесі, знищили всю археологічну діяльність. Тобто там, у Москві, думають, що до повернення в Росію ми тут на деревах жили?!» – каже реставратор, ексспівробітник Херсонесу Таврійського Анатолій Туманов.

Приблизно так і думала до переїзду з Санкт-Петербурга в Крим росіянка Марія Проскунова. Про це каже у своєму відео.

«Тут так само класно, як скрізь, ну, тобто, так само класно, як у Пітері. Але ще тепло та гарненько. Тут не скачуть голою дупою на зебрі - улюлю, як я ще донедавна думала. Вибачте мені, хто дивиться з місцевих», – ділиться враженнями росіянка Марія Проскунова.

Севастопольський історик Ігор Панюта в переселенні росіян до Криму не бачить нічого поганого, вважає його сучасним природним процесом. Але переймається через міжнаціональну напругу та те, що севастопольці лишаються без роботи.

Історик з Севастополя Ігор Панюта
Історик з Севастополя Ігор Панюта

«Так відбувається у всьому світі. Інша річ – швидкий приїзд людей, спричинений несприятливою економічною ситуацією в інших регіонах. Або нераціональне використання владою коштів, які виділяють на Севастополь. Будівництво помпезних красивих об'єктів, дуже дорогих. Ось це не дозволяє розвивати інфраструктуру на ці ж гроші. Якщо людина індивідуально вирішує приїхати хоч із Дагестану, хоч з Чукотки, хоч із Чечні – ласкаво просимо, приїжджайте. Але вся штука в тому, що є великі фірми, московські фірми, які набирають людей та централізовано, чохом, великими партіями привозять їх сюди. Замість давати роботу севастопольцям. Це – претензії до фірм, які в гонитві за довгим карбованцем намагаються заощадити на привезенні дешевої робочої сили», – каже історик із Севастополя Ігор Панюта.

Заохочення росіян

Росіян усіляко заохочують переїжджати до Криму. Є спеціальні програми, які називаються «Земский доктор» та «Земский фельдшер». П’ять років потрібно пропрацювати в селі або невеликому місті. Одноразова виплата – мільйон рублів для лікарів, п’ятсот тисяч рублів для фельдшерів. Представникам дефіцитних лікарських фахів – додаткові виплати. Місцеві ЗМІ зустрілися з родиною лікарів, яка приїхала в селище Чорноморське з Нижньогородської області Росії і оселилися в дачному будинку.

Родина лікарів, Ольга та Олексій, переїхали в Крим з Нижньогородської області Росії
Родина лікарів, Ольга та Олексій, переїхали в Крим з Нижньогородської області Росії

«Звучить дуже красиво – два мільйони, по мільйону на кожного, але насправді ціни тут… Приморське селище, курортна зона – тож ціни на нерухомість, звичайно, серйозні. Тож не селище, тож дача. Але ми не шкодуємо, тут дуже гарно. Птахи співають, тиша, спокій. До моря напрямки – шістсот метрів», – розповідають російські лікарі Ольга та Олексій.

За останні 6 років у програмах для лікарів і фельдшерів взяли участь майже 300 медпрацівників. Але серед них є й кримчани, які переїхали працювати з міст у села.

Кличуть з Росії до Криму й освітян. Торік запустили програму «Земский учитель 21 века». На 38 вакансій було 2 тисячі претендентів. За переїзд в кримське село дають мільйон рублів компенсації на житло чи автівку.

У російському переписі за 2014 рік у Севастополі жило майже 400 тисяч людей. За оновленими статистичними даними з Росії – тепер населення майже 510 тисяч. Але у доповіді президенту Росії Володимиру Путіну 28 квітня 2020 року щодо ситуації з коронавірусом, підконтрольний Москві глава Севастополя Михайло Развожаєв говорить, що у Севастополі живе 700 тисяч людей.

«У нас за статистикою необхідно було розгортати ліжка з розрахунку 450 тисяч людей, я одразу ухвалив рішення розгортати вдвічі більше, оскільки за споживанням води та хлібу очевидно, що у Севастополі проживає понад 700 тисяч людей», – сказав тоді Развожаєв.

Взагалі це стратегічне завдання Російської Федерації – змінити склад населення
Ольга Скрипник
Ольга Скрипник
Ольга Скрипник

Реальні цифри переміщених росіян – більші за ті, які дає російська статистика, впевнені українські правозахисники.

«Взагалі це стратегічне завдання Російської Федерації – змінити склад населення. В сенсі і фізично, і свідомість. Здебільшого те, що ми можемо фіксувати, це один з напрямків – це переміщення мілітаризованого населення. Вони переміщуються вже не як у відрядження, а на постійну роботу, тобто вони переміщуються вже зі своїми сім’ями. Тобто, якщо мова йде про одного феесбешника, то, насправді, можемо множити на три. Бо він, наприклад, приїжджає з дружиною та дитиною. І це втричі більше мілітаризованого населення, яке направляється до окупованого Криму. І зрозуміло, що воно повністю не просто лояльне, воно підконтрольне Кремлю», – вважає глава Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Мета Росії у Криму – колонізація півострова і зміна складу його населення, вважає керівник Прокуратури АРК Ігор Поночовний.

«Для росіян держава і окупаційна адміністрація робить все можливе, щоб чим більше росіян переїхало в Крим. Це насправді є одним з найсерйозніших порушень норм міжнародного гуманітарного права», – наголошує керівник прокуратури АРК і Севастополя Ігор Поночовний.

Ось один з випадків. Севастопольський клуб «Лайв» 15 років орендував і облаштовував тенісні корти. Але управління благоустрою Севастополя вирішило розірвати угоду оренди. Директор клубу Наталя Морозко заявила місцевому виданню «Форпост», що їй пояснили – забирають корти на користь московського інвестора.

Наталя Морозко
Наталя Морозко

«Ми зустрілися із директором державного унітарного підприємства. Він сказав, що договір із нами місту невигідний – ми платимо 20 тисяч рублів оренди на місяць. І що в нього вже є орендарі з Москви, які збудують на цьому місці класний, сучасний тенісний клуб, який приноситиме Севастополю гроші», – розповідала Наталя Морозко.

Крим.Реалії звернулися із запитом до управління благоустрою з проханням прокоментувати ситуацію. Відповіді так і не отримали. Севастопольському телеканалу НТС у «Центрі ефективного використання власності міста» на запит повідомили, що клуб «Лайв» не засвідчив у нотаріуса нову угоду оренди, тому власник території попросив спортсменів залишити обладнані ними тенісні корти.

Подібні тенденції з бізнесом правозахисники спостерігають усі роки після анексії.

Російське законодавство дозволяє в принципі, скажімо так, «віджимати» власність
Ольга Скрипник

«Російське законодавство дозволяє в принципі, скажімо так, «віджимати» власність, як і у проукраїнського населення, так навіть і проросійське зараз страждає. Дуже часто, коли цю власність відбирають, особливо якщо вона має комерційне значення, вона через різні схеми переходить до представників Російської Федерації, які потім там будують свій бізнес. Бо в принципі тільки російські компанії і заходять, бо всі інші нормальні фірми вони побоюються санкцій», – каже голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Як рахувати та розслідувати?

Точну кількість переміщених у Крим росіян наразі назвати не може ніхто.

Андрій Сенченко
Андрій Сенченко

«Сумарно військові з членами сімей, колонізатори, будівельники (їх чимало, до речі, вони ж теж частина з сім'ями), чиновники вахтовим методом, силовики тощо. Вони всі тягнуть сім'ї, приїжджають: пограбували Крим – поїхали, так би мовити, кудись. Там же постійна ця тяганина. Але сумарно сьогодні, за різними оцінками, цих людей десь від пів мільйона до 800 тисяч. Це приблизно від чверті до третини додаткового населення», – вважає колишній тимчасовий виконувач обов'язків заступника голови адміністрації президента України, кримчанин Андрій Сенченко.

Українська розвідка повідомляє про 600 тисяч перевезених росіян, заявив секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов під час безпекової онлайн-конференції Україна-США.

Олексій Данілов
Олексій Данілов

«Для чого вони заходили в Крим, це вони і роблять – плацдарм, для того, щоб мати вплив саме в цьому повністю регіоні. Там іде повністю зараз переозброєння. Там сьогодні постійно відбуваються навчання. Більш того, за даними нашої розвідки, вони завезли вже туди більш ніж 600 тисяч громадян Російської Федерації, заселили туди на територію Криму», – зазначає секретар РНБО України Олексій Данілов.

Дослідити демографічний склад населення в Криму важко, кажуть правоохоронці. Прокуратура Автономної Республіки Крим разом із міжнародними та вітчизняними експертами розробляє методики для підрахунку кількості переселених до Криму росіян. А також кримчан, які були вимушені залишити півострів. Робоча група має визначити, які джерела використовувати та за якими алгоритмами вести підрахунки.

Ігор Поночовний
Ігор Поночовний

«Процес тривалий по часу, не швидкий. Один експерт із Молдови цим займався. Шукаємо методики, можливо схожі в конфлікті з Югославії. Беремо різний міжнародний досвід. Досить мало спеціалістів і дуже багато джерел інформації, які треба перевірити», – каже керівник прокуратури Автономної Республіки Крим Ігор Поночовний.

У Кримській правозахисній групі сподіваються, що фіксувати та розслідувати демографічну ситуацію в Криму допоможе закон про покарання за воєнні злочини. Він ухвалений у другому читанні, але не підписаний президентом.

Що ми робимо завтра, якщо Крим деокуповано? Скільки там росіян, яких росіян?
Ольга Скрипник

«Ці зміни, якщо все ж таки президент підпише, це може сприяти тому, що в нас все ж таки будуть більше на національному рівні розслідувати. Відповідно, ми з вами будемо знати про більше фактів, про більші цифри. Якщо ми будемо мати відповідну доказову базу, це допоможе не тільки притягнути до відповідальності. Це взагалі потрібно, щоб будувати нашу державну стратегію: а що ми робимо завтра, якщо Крим деокуповано? Скільки там росіян, яких росіян? Мілітаристських або цивільного населення? Це зовсім різні підходи», – каже глава Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Закон про воєнних злочинців вже пів року лежить без підпису президента. Українські правозахисники неодноразово вимагали підписання, але Офіс президента не коментує це ані їм, ані журналістам Радіо Свобода.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

XS
SM
MD
LG