Доступність посилання

ТОП новини

«Істерика від безвиході»: як Росія має намір переслідувати українців за «водну блокаду» Криму


Претензії Росії з приводу перекриття Північно-Кримського каналу. Колаж

Робоча група російського парламенту Криму звернулася до ФСБ та російського Слідчого комітету з проханням порушити кримінальну справу стосовно 12 громадян України, яких підконтрольні Кремлю кримські депутати вважають причетними до організації водної, продовольчої, транспортної та енергетичної «блокад» півострова.​

Серед них виявилися перший і п'ятий президенти України Леонід Кравчук та Петро Порошенко, народний депутат і лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, експредставник президента України в Криму Борис Бабін та інші. Раніше віцепрем'єр, міністр з питань тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков назвав «смішними» заяви російської влади Криму про наміри подати позови в міжнародні суди через перекриття Північно-Кримського каналу. Позиція української влади полягає в тому, що згідно з міжнародним правом Росія як держава-окупант має сама забезпечувати кримчан усім необхідним для життя. Про нові претензії щодо водопостачання Криму йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Робоча група російського парламенту Криму оцінила у 586 мільярдів рублів збитки санаторно-курортного та туристичного секторів півострова від припинення постачання води Північно-Кримським каналом, стверджує заступник керівника робочої групи Сергій Трофимов.

Голова експертної ради з міжнародно-правових питань при російському уряді Криму Олександр Молоховрозповів Крим.Реалії, на чому саме засновані претензії російської влади півострова до 12 українців.

Олександр Молохов
Олександр Молохов

‒ Я б не говорив, що це якісь смішні речі: за статтею 358 Кримінального кодексу Росії екоцид ‒ це масове знищення рослинного й тваринного світу та вчинення інших дій, здатних викликати екологічну катастрофу. Покарання ‒ аж до 20 років позбавлення волі. Акт міжнародного тероризму ‒ стаття 351, аж до довічного ув'язнення. Подані відповідні заяви, ці особи будуть притягнуті до кримінальної відповідальності, а в межах кримінальних справ будуть подані цивільні позови про відшкодування збитків, заподіяних водною блокадою Криму. Обговорюється питання про притягнення до кримінальної відповідальності й за інші форми блокади Криму. Щодо енергетичної блокади таке рішення вже є, щодо Ленура Іслямова. Після вироку російського суду та задоволення цивільного позову залишиться тільки привести вирок у виконання.

10 грудня 2020 року підконтрольний Росії Верховний суд Криму заочно засудив Іслямова до 19 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Його визнали винним за всіма пунктами звинувачення ‒ «організація диверсії, створення незаконного збройного формування та заклики до порушення цілісності Росії». Пізніше цей вирок був змінений на 18 років позбавлення волі. Іслямов повідомив у коментарі Крим.Реалії, що оскаржить рішення в Європейському суді з прав людини.

Олександр Молохов підкреслює, що в разі, якщо фігурантів нового списку точно так само засудять у Росії, то супутні цивільні позови дозволять шукати їх майно на території Криму та в Росії і стягувати його на користь відшкодування збитків.

Красноперекопський рибокомбінат, який я захищаю, дійшов до Європейського суду з прав людини, і він головний кандидат
Олександр Молохов

‒ Потерпілих, особливо в результаті водної блокади ‒ тих же самих фермерів у Північному Криму ‒ дуже багато. Горезвісний Красноперекопський рибокомбінат, який я захищаю, дійшов до Європейського суду з прав людини, і він головний кандидат. Процеси у цих справах будуть змагальними, на них будуть адвокати, і, я сподіваюся, вони зможуть довести невинність своїх підзахисних. Чому цей процес запустили саме зараз? Взагалі, терміни давності для притягнення до кримінальної відповідальності за настільки тяжкими статтями дуже великі. При цьому складно зібрати переконливу доказову базу. Ми зараз звернулися в Інститут водних проблем Російської академії наук, щоб довести причинно-наслідковий зв'язок між діями фігурантів майбутньої кримінальної справи й подальшими катастрофічними наслідками як мінімум для Північного Криму. Постраждалих ‒ мінімум тисячі осіб.

За оцінкою Олександра Молохова, прецедентів подібних масштабних розглядів у сучасній історії міжнародних відносин немає, оскільки жодна держава не намагалася влаштовувати водну блокаду іншій державі.

Тим часом голова Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба в лютневому інтерв'ю Радіо Свобода наголосив, що відновлення подачі дніпровської води в Крим Північно-Кримським каналом цілком можливе, але тільки після деокупації півострова. З іншого боку, моніторингова місія ООН в Україні вказує на те, що з урахуванням анексії Кримського півострова Росія несе основну відповідальність «за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму». Олександр Молохов відкидає ці аргументи.

Росія вважає жителів Криму своїми громадянами й обов'язково вирішить завдання забезпечення водою півострова
Олександр Молохов

‒ Якщо Україна вважає жителів Кримського півострова своїми громадянами, то вона, безумовно, має піклуватися про них точно так само, як про них піклується Росія. Росія вважає жителів Криму своїми громадянами й обов'язково вирішить завдання забезпечення водою півострова. Однак від цього українська влада не перестане бути фактично людоїдами: вони гноблять своїх власних громадян. Логіка ця мені абсолютно незрозуміла. Вони кажуть, що води в Криму вистачає кримчанам, проте це не так. Питної води вистачає, а для степового Криму, для Північного Криму ‒ ні. Взагалі, є декілька міжнародних нормативно-правових актів про транскордонні водотоки, які забороняють в односторонньому порядку перекривати штучні іригаційні споруди. На цій підставі ми зараз оскаржуємо в Комітеті з прав людини ООН та Раді з прав людини в Женеві.

Втім, один з фігурантів російського списку, експредставник президента України в Автономній Республіці Крим та юрист-міжнародник Борис Бабін скептично дивиться на цю ініціативу та вважає, що її справжні мотиви відрізняються від заявлених.

Росія відкриває ящик Пандори. Після скарг до ЄСПЛ за цими рішеннями-цидулками підуть дійсно юридичні рішення
Борис Бабін

‒ Цей список робиться навіть не стільки з метою незаконного кримінального переслідування, а з метою якогось дешевого піару. Якби список був трохи іншим, я б прогнозував щось на зразок процесів 1937 року, але окремі товариші додані туди явно для додання цьому списку відвертих рис абсурдності. Я б сказав, це постмодернізм, навіть не юридичний. Насправді звичайно ж, Російська Федерація тут робить стратегічну помилку. Змоделюймо, що станеться далі: нехай будуть якісь фейкові рішення, але навряд чи хтось із цих дванадцяти осіб поїде, умовно кажучи, на курорти сонячного Магадана. Але ж там же анонсують міжнародні процеси, і таким чином Росія відкриває ящик Пандори. Після скарг до Європейського суду з прав людини за цими рішеннями-цидулками підуть дійсно юридичні рішення.

Борис Бабін
Борис Бабін

Борис Бабін переконаний, що ініціюючи ці процеси проти українських діячів за дії щодо Криму, російська влада сама запрошує міжнародну Феміду до оцінки власних злочинів на півострові.

Ці фейкові рішення ‒ не більше ніж істерика від безвиході
Борис Бабін

‒ У результаті на лаві підсудних у Гаазі опиняться сьогоднішні обвинувачі. Насправді Російська Федерація вичерпалася з питань водної блокади в декількох вимірах, і не тільки фактичному. За моїми відомостями, гроші, які росіяни виділяли на вирішення водної кризи, були розірвані. Жодних додаткових джерел води в Криму не існує, це фікція. З іншого боку, їх юридична кампанія в ООН, в Європейському суді теж зазнала краху. Зараз у них такий підхід: більше тиску, велике брязкання мускулами, зброєю. Так що всі ці фейкові рішення ‒ не більше ніж істерика від безвиході й водночас спроба натиснути на чинну українську владу. У списку теперішніх чиновників немає, але це можна розцінювати як застереження на їхню адресу. На жаль, окремі наші чиновники в Києві мають бізнес-інтереси в Росії.

Борис Бабін наполягає на тому, що в цій ситуації Росія, яка окупувала Крим всупереч міжнародному праву, не може висувати Україні й тим більше окремим її громадянам претензії щодо водної блокади згідно з цим же правом.

Позиції України щодо водної кризи в Криму більш-менш донесені до світової спільноти
Борис Бабін

‒ Російська влада може зобразити фейкову ситуацію та постійно кричати про гуманітарні трагедії, але є низка тез. Перша: якщо в Криму все так погано з водою, навіщо росіяни переселили на півострів пів мільйона своїх громадян? Друге питання: якщо там така посуха, навіщо ви гроші крадете? Це доводить сама російська Рахункова палата, називаючи цифру в 11 мільярдів рублів. Через 7 років окупації в Криму 70% зношення каналізаційних мереж ‒ такого й у дев'яності роки там не було. Чию репутацію це все псує ‒ України? Сумніваюся. Я можу абсолютно гарантовано сказати, що сьогодні позиції України щодо водної кризи в Криму більш-менш донесені до світової спільноти, і вона вже поінформована про реальні причини цієї ситуації, пов'язаної саме з міжнародними злочинами росіян.

Експерт українського Центру політико-правових реформ, юрист Олександр Марусяк схоже пояснює вразливість позицій Росії щодо Криму.

Оскільки Росія ‒ агресор й окупант у цій справі, то міжнародне право повністю на боці України
Олександр Марусяк

‒ Якби Росія не захопила територію півострова силовим способом, а він був би переданий їй відповідно до міжнародного права, була б одна ситуація. Але оскільки Росія ‒ агресор й окупант у цій справі, то міжнародне право повністю на боці України. Так що будь-які російські претензії, на мій погляд, є необґрунтованими і взагалі, я б сказав, цинічними. Взагалі, коли держава незаконно приєднує чужу територію, з одного боку, ми не можемо визнати, що все, що там відбувається, нормально, але, з іншого боку, ми не можемо також ігнорувати стан речей на цій території. У випадку з Кримом там наші громадяни, і виникає дилема: яким чином діяти так, щоб Росія не оголосила про визнання Криму російським з боку України, і водночас як не завдати шкоди? Тут уже долучається політична майстерність.

На початку квітня заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (ТОТ) України Ігор Яременко сказав в ефірі Радіо Крим.Реалії, що Україна могла б здійснювати водопостачання в анексований Крим у разі підтвердженої міжнародними моніторинговими місіями гуманітарної катастрофи, але не Північно-Кримським каналом. За його словами, українська влада «була б готова тільки для цивільного населення, під наглядом міжнародних організацій постачати туди бутильовану воду».

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До цього працював три роки на «Громадському радіо». Народився в 1969 році в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG