Доступність посилання

ТОП новини

Заплановане фіаско: як у Севастополі ремонтують та реконструюють історичні об'єкти


Севастопольський Палац дитячої та юнацької творчості

Спеціально для Крим.Реалії

У Севастополі російські підрядники легко споруджують дитячі та спортивні майданчики, ремонтують дороги, але коли справа стосується реконструкції чогось ‒ тут завжди заплановане фіаско. З проєктуванням реконструкції Палацу дитинства та юності б'ється вже друга фірма з російської глибинки, з реставрацією музею Крошицького фахівці з Санкт-Петербурга начудили донезмоги, проєкт реконструкції літньої естради «Мушля» взагалі ніхто не бачив і коли почали будувати, громадськість просто втратила дар мови. Про ці та інші випадки й чому так виходить.

Проєкт не по зубах

З самого початку не склалося проєктування реконструкції розташованого на Приморському бульварі Палацу дитячої та юнацької творчості (БДЮТ) ‒ колишнього Палацу піонерів. Будівля ця історична, збудована у 1914 році за проєктом севастопольського архітектора Валерія Чистова. Спочатку в ньому розташовувався Романовський інститут фізичних методів лікування.

Після Жовтневого перевороту інституту було присвоєне ім'я вченого Івана Сеченова. Під час Другої світової будівля дуже постраждала, перетворившись на руїни. Відновлення почалося в 1960-і роки за проєктом архітекторів Олександра Бобкова та Адольфа Шеффера, після чого в будівлі був уже севастопольський Палац піонерів.

Морський фасад БДЮТ руйнується
Морський фасад БДЮТ руйнується

У 2018 році вже російська влада вирішила відремонтувати палац, оголошений об'єктом культурної спадщини. Вартість робіт ‒ приблизно 240 мільйонів рублів. «У науково-проєктній документації буде передбачене відновлення втрачених статуй піонерів на даху будівлі, а приблизний термін завершення робіт ‒ 2020 рік», ‒ повідомляв у вересні 2018 року департамент освіти Севастополя.

Однак передбачувано все пішло не так.

Конкурс на проєктні роботи виграло ТОВ «Дизайн» із міста Чебоксари ‒ столиці Республіки Чувашії. Планувалося, що проєкт буде підготовлений та узгоджений упродовж трьох місяців.

Через рік, у серпні 2019 року, назрів скандал ‒ до цього часу проєктувальники запропонували вже третій варіант на розгляд експертної ради Севспадку і вчергове проєкт відіслали на доопрацювання. «Думка експертної ради ‒ треба позбавлятися від цієї проєктної організації», ‒ сказав тоді голова севастопольського Союзу архітекторів Сергій Комаров.

Будівництво житлової багатоповерхівки в рамках «культурного кластера» на мисі Хрустальний
Будівництво житлової багатоповерхівки в рамках «культурного кластера» на мисі Хрустальний

Захищав проєктувальників тільки директор палацу, перед яким стояло завдання освоєння виділених мільйонів. Утім, у вересні 2019 року контракт з чуваськими проєктувальниками розірвали ‒ після того, як проєкт уп'яте відіслали на доопрацювання. Тим часом морський фасад старовинної будівлі продовжує руйнуватися.

Днями процес знову зрушив із мертвої точки. Стало відомо, що проєктуватиме реконструкцію тепер ТОВ «Вінкайт» із Йошкар Оли. Цікаво, що, за даними агрегатора «СБИС», ТОВ «Вінкайт» має ділові зв'язки з колишнім підрядником, ТОВ «Дизайн».

«До 15 грудня має бути представлений проєкт першої черги ремонту Палацу дитячої та юнацької творчості», повідомив директор закладу Олександр Осокін.

Без проєкту та обговорення

Зовсім інше забарвлення має ситуація навколо так званого «культурного кластера», під який на мисі Хрустальному звільнили величезну територію, прибравши два військових заводи російського Міноборони. Про те, що відбувається на території будівництва, яке триває з 2018 року, точно не знають ні громадськість, ні саме міське начальство.

На цей час зводять уже п'ятий поверх будівлі
На цей час зводять уже п'ятий поверх будівлі

На території кластера мають з'явитися театр опери та балету, військово-історичний музей, академія хореографії, майданчик для експозиції російських музеїв, театральне училище, а також житловий комплекс для персоналу цих установ. Проєкт здійснюється за вказівкою президента Росії Володимира Путіна.

Об'єктом активно почала займатися компанія «Будгазмонтаж», якою раніше володів Аркадій Ротенберг, російський бізнесмен і особистий друг Путіна. Ескізи майбутнього кластера декілька разів пропонувалися громадськості та ЗМІ, концепція багато разів змінювалася, а реального обговорення проєкту не проводилося. Зате два роки тому на колишній території 54-го військово-механічного заводу якось непомітно почали зводити багатоповерхову житлову будівлю. Довгий час на питання про те, що відбувається чиновники просто знизували плечима: мовляв, знати-не знаємо, що там відбувається.

Зрештою в департаменті архітектури визнали: ТОВ «Будгазмонтаж» на замовлення фонду «Національної культурної спадщини» будує багатоквартирний житловий будинок з апартаментами для викладачів, співробітників і запрошених артистів майбутньої Академії хореографії. В елітному місці і з краєвидом на море. Квартири у поруч розташованих будинках, до речі, коштують надзвичайних грошей і доступні тільки дуже забезпеченим громадянам.

І поки громадські активісти продовжують боротися за збереження історичної спадщини часів Кримської війни, яка потрапила на цій території «під ківш», будівництво триває повним ходом, уже п'ятий поверх закінчують. І це тільки перший етап ‒ 238 квартир, а буде ще мінімум один такий же будинок.

Торік у вересні «Будгазмонтаж» поступився правами на будівництво кластера компанії «Будтрансгаз», яка підконтрольна іншому другу російського президента – Геннадію Тимченку. Але, від зміни місць доданків, як відомо...

Реконструкція літньої естради «Мушля» на Приморському бульварі
Реконструкція літньої естради «Мушля» на Приморському бульварі

А в серпні нинішнього року в Севастополі стартувало будівництво театру опери та балету, теж без обговорення з громадськістю. І тільки наприкінці вересня в.о. губернатора Михайло Развожаєв повідомив, що проєкт планування та межування території на мисі Хрустальному, а заодно і весь проєкт планованої забудови презентують населенню через місяць, тобто наприкінці жовтня або в листопаді. При цьому будівництво, нагадаю, вже триває і пандемія йому не перешкода, а ось презентацію з цієї причини цілком можуть перенести.

Примітно, що у квітні 2019 року генеральний директор російського інституту містобудування та інвестиційного проєктування «Гипрогор» Олена Чугуєвська, яка представляла проєкт планування території майбутнього культурного кластера на мисі Хрустальний, обіцяла, що при проєктуванні кожна будівля розглядатиметься на містобудівній раді з громадськістю. Але цього так і не сталося.

«Мегамушля» або як освоїти мільйони

З реконструкцією літньої естради «Мушля» на Приморському бульварі взагалі анекдотична ситуація склалася. Розташоване це улюблене севастопольцями місце відпочинку за кілька сотень метрів від будівель російського уряду міста та Законодавчих зборів. Однак, що на будівництві відбувається, не знали ні «слуги государеві», ні «слуги народу».

Реконструкція була розпочата місцевою владою у квітні 2019 року. Офіційні терміни здачі об'єкта в експлуатацію постійно зсуваються, а на об'єкті вже тричі змінювався підрядник. Одна компанія в останній момент відмовилася підписувати договір, інша ‒ пішла у глибокі судові тяганини, а третя – з'явилася на об'єкті без проведення публічних торгів.

Будка для кінопроектора і мікшерного обладнання «Мушлі»
Будка для кінопроектора і мікшерного обладнання «Мушлі»

Коли ж, нарешті, будівельні роботи зрушили з мертвої точки, містяни оторопіли, побачивши на місці витонченої споруди бетонний амфітеатр із кінобудкою та наїжачену десятками прожекторів сцену. Севастопольці обізвали новоділ «Колізеєм» і бурхливо обурювалися в соцмережах архітектурою далеких проєктувальників та «приїжджих» будівельників. Хоча будівельники, заради справедливості варто сказати, були здебільшого кримські.

Замовником із якоїсь причини був Андріївський будинок культури і проєктне завдання, відповідно, встановлював теж він. Його якість, як кажуть, наяву. Вартість контракту, між тим, чимала ‒ 15,5 мільйона рублів.

Ще більше коштів запланували на обладнання ‒ воно «потягнуло» аж на 36 мільйонів рублів, перевершивши за вартістю реконструкцію «Мушлі» у понад двічі.

Звукорежисер севастопольського Палацу дитячої та юнацької творчості Олексій Процько проаналізував документи із закупівлі обладнання і резюмував, що його достатньо для виступу рок-груп світового рівня, як, наприклад, Pink Floyd.

Так, лазерний проєктор коштує дев'ять мільйонів рублів, а світлового обладнання передбачено стільки, що на Приморському можна буде влаштовувати світлове шоу світового рівня, для чого закуплені 68 прожекторів.

Звукове обладнання коштує 9,7 мільйона рублів. Звукових колонок 34, серед них 8 сабвуферів ‒ це басові динаміки, кожен із яких має розмір тумбочки, вага 50 кг і звуковий тиск до 140 децибелів (еквівалент реву реактивного літака, що злітає на відстані 25 м від вас ‒ прим.). Загальна потужність «звуку» ‒ 10 кіловатів.

«У мене в ДДіЮТ 8 кіловатів, і я ніколи їх усі не ставлю. Перед Палацом працює максимум два кіловати, і то всім голосно, а вісьмома я рухатиму будинок, що стоїть навпроти», ‒ говорить Процько.

Мікшер теж придбали, що називається «федерального значення» за майже два мільйони рублів, до нього можна під'єднати 80 джерел звуку. «Маріїнка (Маріїнський театр у Санкт-Петербурзі ‒ авт.) нещодавно купила пульт за 1,3 мільйона, а тут майже два мільйони. Такий пульт на концертах і не потрібний, і незручний. Він потрібний у студії звукозапису, але ніяк не на Мушлі», ‒ говорить фахівець.

Поки реконструкція зупинена рішенням влади, однак можна не сумніватися, що кошти, врешті-решт, будуть освоєні.

Один з атлантів на фасаді Севастопольського художнього музею імені М.П. Крошицького
Один з атлантів на фасаді Севастопольського художнього музею імені М.П. Крошицького

Реставрація з вадами

Реставрація архітектурної перлини центру міста ‒ будівлі Севастопольського художнього музею імені М.П. Крошицького ‒ взагалі зайшла в глухий кут. Частину робіт підрядник виконав, але якість деяких із них викликала гучне обурення севастопольських поціновувачів мистецтва.

Красива чотириповерхова будівля з пишно декорованим фасадом зводилася на замовлення «особистого почесного громадянина Севастополя» купця Семена Христофоровича Гавалова ще у 1899 році. Велика кількість ліпного декору, суміш елементів бароко та модерну. Атланти сусідять із колонами всіх ордерів, скульптурними деталями у вигляді маски та ліпними обрамленнями аркових прорізів. У роки війни будівля була дуже пошкоджена, горіла. Відновлення проводилося дуже довго та дбайливо, реставрацію закінчили тільки у 1974 році.

І ось зараз назрів час реставрації та ремонту чотириповерхового будинку. Капремонтом із 2018 року займається ТОВ «ГУАР» із Санкт-Петербурга. Повністю завершити ремонт фасаду планувалося у серпні 2019 року. Окрім фасадних робіт, до здачі об'єкта необхідно завершити будівельно-монтажні роботи, виконати облаштування інженерних мереж, а також посилення стінової кладки спеціальним розчином. Зміцненню піддадуться і конструкції перекриття. Повідомлялося, що сума контракту становить 309,3 мільйона рублів.

Виконання робіт не вкладалося в потрібні терміни, і 13 лютого 2020 року контракт був розірваний. Однак, коли навесні цього року виникла необхідність привести музей у пристойний вигляд до урочистостей на честь Дня Перемоги, окремий конкурс на реставрацію фасаду за 57 мільйонів знову виграв «ГУАР».

Так зараз виглядає один із відреставрованих маскаронів на фасаді музею
Так зараз виглядає один із відреставрованих маскаронів на фасаді музею

У липні цього року з'ясувалося, що нові маски на фасаді установи разюче відрізняються від тих, що були там до втручання реставраторів. Про це у Facebook повідомив місцевий житель Анатолій Пряшников. «Посмертні маски музею Крошицького та напівяйце Великої Морської ‒ нові символи Севастополя, залишені нам самозванцями «реставраторами» на добру пам'ять про себе», ‒ написав він.

Містяни в соцмережах жартували, що маски роздуло від непомірних кошторисів на реконструкцію, а чиновники Севспадку стверджували, що усі маскарони на фасаді «різні і порівнювати їх один з одним не можна». Севастопольців заспокоїли, що жодної копійки бюджетних грошей підрядник за це ще не отримав.

На початку вересня контракт із ТОВ «ГУАР» був остаточно розірваний. Роботи вчергове зупинилися. Нагадаю, після війни музей дбайливо відновлювали майже 30 років.

Недогляди та прорахунки

Недогляди та прорахунки при проєктуванні робіт виявляються ще частіше. Як один із прикладів ‒ реконструкція скверу біля собору Петра та Павла. Роботи у сквері планувалося почати ще у травні цього року, однак перед їхнім початком з'ясувалося, що не вирішене питання збереження самого собору Петра та Павла, який є об'єктом культурної спадщини. З'ясували це, як і зазвичай відбувається в Севастополі, пильні громадські активісти.

Сквер біля собору Петра і Павла
Сквер біля собору Петра і Павла

Сквер ‒ об'єкт не особливо складний, попереду маячили губернаторські вибори і Михайло Развожаєв пообіцяв провести громадське обговорення проєкту. Вийшло навіть два етапи обговорення: перший пройшов 13 серпня, другий ‒ 25-го. І на першому, і на другому обговоренні активісти висловили скептичне ставлення до планів проєктувальників, відмовляючись акцентувати увагу на зелених насадженнях та типах тротуарної плитки і домагаючись будівництва туалету у сквері.

А чиновникам що? Їм завжди головне ‒ це виділені кошти освоїти, інакше в немилість потрапиш. Адже тільки в Росії є така екзотична підстава для звільнення, як «втрата довіри» начальства.

Андрій Покровський, кримський блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Андрій Покровський

    Кримський блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки), житель Севастополя. Співпрацює з Крим.Реалії з 2015 року. Пише про ситуацію в Севастополі, політичне життя в місті, економіці та охороні здоров'я, а також про особливості життя містян в умовах російської анексії півострова.

XS
SM
MD
LG