Доступність посилання

ТОП новини

«Ввічливі люди» з центру «Е»: як відбувалися обшуки у кримських мусульман Роздольного


Осман Османов, Ернест Емірасанов і Сервер Барієв

У п'ятницю, 11 січня, співробітники центру з протидії екстремізму провели обшуки відразу в трьох будинках кримських татар у селищі Роздольне. Нібито там проводили збори організації «Хізб ут-Тахрір», яка в Росії та в анексованому Криму визнана терористичною. Але цього разу російські силовики відійшли від традиційного сценарію, не вибивали дверей, а ввічливо постукали й вибачилися за незручності.

До Сервера Барієва, Османа Османова та Ернеста Емірасанова співробітники центру «Е» прийшли о 7:30 ранку. Сервер передбачає, що «сценарій» був продуманий заздалегідь, тому що різниця між початком слідчих заходів становила максимум п'ять хвилин. Барієв працює зубним техніком, Османов ‒ різноробочий, а Емірасанов займається будівництвом. Усі троє ‒ правовірні мусульмани. Вони описують один і той же сценарій п'ятничного візиту.

«Перше, що я почув ‒ стук у двері. Я встав, сказав дружині, щоб вона одяглася, вийшов на поріг. У дворі кілька людей, за воротами ще співробітники, автомобілями перекрита вулиця. Мені здається, що почасти така масовість була відіграна на публіку. Пів на восьму ранку ‒ це як раз час, коли люди йдуть на роботу, ведуть дітей до школи ‒ і тут таке відбувається. Але незважаючи на це, поводились дуже культурно, вибачилися за незручності, зачитали постанову, пообіцяли довго не затримувати. Коли зайшли до будинку ‒ я попросив зняти взуття, на що вони сказали, що не будуть наступати на килим і пройдуть по лінолеуму. У Ернеста в будинку наділи бахіли», ‒ згадує Барієв. Він додає, що співробітники Центру «Е» одразу попросили відвести родичів і дитину в окрему кімнату, щоб їх не лякати.

Сервер Барієв у дворі свого будинку
Сервер Барієв у дворі свого будинку

«Власне, вони нічого й не чіпали, ‒ підхоплює Осман Османов, ‒ попросили показати релігійну літературу, але в мене її було небагато. «Гості», щоправда, періодично телефонували ‒ мабуть, своїм кураторам ‒ і питали про окремі книги. Наприклад, їх дуже цікавив переклад «Корану» авторства Ельміра Кулієва. Було багато запитань щодо цієї книги, але куратори співробітників «центру», підтвердили, що вона не є забороненою». Осман зазначає, що й у нього, й у його друзів під час огляду, перевірили техніку: комп'ютер і телефон. За словами активіста, дивилися історії браузерів, перевірили встановлені програми, контакти, популярні сайти.

Осман Османов
Осман Османов

Ернест Емірасанов розповідає, що «його» силовиків дуже зацікавила Instagram-сторінка ініціативи «Кримська солідарність», на яку підписаний активіст.

‒ А що, ви солідарні з їхньою діяльністю? ‒ запитали співробітники центру «Е»

‒ Звичайно, будучи кримським татарином і мусульманином, я підтримую свій народ і повністю з ним солідарний, ‒ сказав Емірасанов.

«Але, судячи з розмови між самими співробітниками, вони висловили позицію, що даремно адвокати ув'язнених так «розкручують» справи (маються на увазі кейси «Хізб ут-Тахрір» та справи щодо «екстремізму»). Кажуть, мовляв, якби тихо працювали, швидше можна було б закрити», ‒ каже Ернест.

Ернест Емірасанов
Ернест Емірасанов

Усі троє чоловіків ‒ активісти «Кримської солідарності», вони часто бувають на зборах ініціативи. Наприклад, Сервер ‒ громадський журналіст (саме він висвітлював судові засідання у справі Балуха). Каже, що ніколи не займався професійною журналістикою, але «не зміг залишитися осторонь, коли одновірцям знадобилася допомога у висвітленні судових процесів». Активісти зазначають, що помічали за собою стеження. Пересуваннями Османа та Ернеста активно цікавилися в 2014-2015 роках, а за Барієвим, за його словами, періодично стежать досі: «Тільки машини змінюються. Я спочатку марки запам'ятовував, номери фіксував, а потім їх стало так багато, і вони так швидко змінювалися, що я перестав це робити».

На перших затриманнях у «справах Хізб ут-Тахрір» силовики під час обшуків і наступних затримань поводилися жорстко. Вибивали двері, заламували руки людям, які перебували в будинку, виводили з пакетом на голові (випадок Теймура Абдуллаєва «Сімферопольська п'ятірка»). У сім'ях, де були діти, родичі говорили про те, що ті ще довго не могли забути жорстокого поводження силовиків і часто запитували, чи не прийшли їх убивати. Обшук у Роздольному став першим 2019 року ‒ і різниця в підходах дуже помітна.

Вони своєю поведінкою ніби показують: у Криму все нормально, тут усе відбувається в межах закону
Осман Османов

Осман Османов робить три припущення щодо кардинальної зміни в поведінці силовиків: «По-перше, я пов'язую це зі зміною голови ФСБ Криму. По-друге, Крим зараз на долоні всього світу, до нього прикута величезна увага. Потрібно продемонструвати, що навіть під час обшуків на півострові до людей ставляться по-людськи, і пом'якшити ставлення до силових структур. І третє ‒ Росія всіляко намагається консолідувати Крим у російську площину, хоча в усьому світі півострів вважається анексованою територією. Вони своєю поведінкою ніби показують: у Криму все нормально, тут усе відбувається в межах закону».

Уже наприкінці бесіди Сервер Барієв додав, що поняті, яких «ЦПЕшники» привели з собою, були нетверезими: «Швидше за все, це так звані «добовики» з ізоляторів тимчасового тримання. Вони часто фігурують у протоколах і приїжджають на обшуки зі співробітниками російських силових структур».

Оперативно-слідчі заходи закінчилися тим, що ніхто нічого не знайшов, не вилучив і ніхто не був затриманий. А з будинків нічого не зникло: «Так, вони відразу сказали: перевірте, чи все на місці, тому що були випадки, коли щось зникало. Незважаючи на культурну поведінку та, в принципі, нормальне ставлення до нас, хочеться відзначити: проводити обшуки на ґрунті релігійних поглядів ‒ це ненормальна практика», ‒ зазначає Барієв.

2003 року Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» і вніс до списку об'єднань, названих «терористичними».

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті. Вони відкидають терористичні методи та стверджують, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії та в анексованому нею Криму.

Захисники кримчан, заарештованих і засуджених у «справах Хізб ут-Тахрір», вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами ‒ переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

XS
SM
MD
LG