Доступність посилання

ТОП новини

Замки, палаци, фортеці України. Як врятувати занедбану архітектурну спадщину?


Тартаківський палац – пам’ятка архітектури національного значення ХІХ століття. Село Тартаків Червоноградського району Львівської області. Сокальська ОТГ. Державна власність

У докоронавірусні часи у новорічно-різдвяні дні туристичні фірми, серед іншого, пропонували таку послугу – зустріти Новий рік чи Різдво у замку. Це міг бути замок десь на території України або за кордоном – у Чехії, Словаччині, Польщі. В Україні багато замків, але далеко не всі вони пристосовані до подібного роду заходів. Якраз навпаки, більшість замків та палаців у такому стані, що відзначити там якесь свято – це радше екстрім.

За даними Міністерства культури, серед замків та палаців є близько 150, які потребують негайної реставрації, але є й багато таких, які вже стали руїною. Причому, деякі об’єкти ззовні виглядають більш-менш, але всередині, кажуть у Міністерстві культури, зовсім занедбані. Головною проблемою, звісно, називають брак фінансування.

Більше про перспективи відродження українських замків «Історичній Свободі» розповіла Ганна Гаврилів, засновниця благодійного фонду «Спадщина.UA.»

Завантажити на комп'ютер

– Ви відновлюєте Поморянський замок на Львівщині. Наскільки складно відновити замок?

Питання не у бракові фінансування, а у бракові відповідальності

– Насправді, питання не у бракові фінансування, а у бракові відповідальності. Тому що, які є проблеми з відновленням замків в Україні, і яка є проблема і з нашим Поморянським замком? Переважно такі об’єкти не мають справжнього господаря. Замки в основному є в державній власності. І їхній балансоутримувач – це переважно обласна адміністрація або інші органи місцевої влади. Але для того, щоб замок вижив, він потребує поточного управління. І суть не втому, що бракує коштів. Років 10 тому на всі ці замки бракувало значно менше коштів. Але важливо, що у потрібний момент був би хтось, хто зайшов би і залатав би дірку в даху. Якби цю дірку вчасно залатали, вона згодом не призвела би до руйнації.

Ганна Гаврилів, засновниця благодійного фонду «Спадщина.UA.»
Ганна Гаврилів, засновниця благодійного фонду «Спадщина.UA.»
В часи СРСР багато із замків мали дивне пристосування: рибні господарства, психлікарні, тубдиспансери, дитячі притулки

Років 40-50 тому, в часи СРСР багато із замків мали дивне пристосування: рибні господарства, психлікарні, тубдиспансери, дитячі притулки і так далі. Та хоч би яким дивним було пристосування, їх опалювали, робили поточні ремонти.

Поморянський замок був приміщенням Поморянського професійного ліцею. Там вчилися ще років 40 тому. Він прекрасно виглядав. Там були прекрасні каміни, був паркет – нічого не бракувало. Але наступає проблема тоді, коли пропадає користувач. Ліцей отримав нове приміщення і переїхав. І замок ніким не пильнувався, не охоронявся. Настав момент, коли хтось вибив одне вікно. Його не покарали, вікно не закрили – вибили решту вікон. Хтось розказував легенди, що в Поморянському замку є скарби. Почалися походи з металошукачами – шукали скарби і в камінах, і в димових каналах, все розваливши. Років 10 тому появилася дірка в даху. Якби хтось залатав би ту дірку, то замок сьогодні не був би аварійним...

5 років тому кошторисна вартість ліквідації аварійного стану Поморянського замку коштувала 7 з копійками мільйонів гривень. На сьогодні 25–30 мільйони гривень

Об’єкт є в державній власності. 5 років тому було зроблено проєкт ліквідації аварійного стану замку. Кошторисна вартість ліквідації аварійного стану Поморянського замку коштувала 7 з копійками мільйонів гривень. Це дуже незначні кошти, насправді, але цих коштів не було в бюджеті. І кожного року давали на Поморянський замок 200 тисяч, 300 тисяч, 700 тисяч, 800 тисяч гривень. Цими коштами неможливо було стабілізувати руйнівні процеси. Станом на сьогодні робота з ліквідації аварійного стану замку оцінюється в 25–30 мільйони гривень.

Поморянський замок – пам’ятка архітектури національного значення XVI–XVII століть. Селище міського типу Поморяни Золочівського району Львівської області. Поморянська ОТГ. Державна власність
Поморянський замок – пам’ятка архітектури національного значення XVI–XVII століть. Селище міського типу Поморяни Золочівського району Львівської області. Поморянська ОТГ. Державна власність

– Ви згадали проблему використання споруди... От, ви відновите – і що буде в цьому замку?

– Слід розуміти, що є два об’єкти – це сам замок, будівля, а є ще територія, на якій він розташований – це парк, пам’ятка місцевого значення. Поморянський замок є на межі трьох областей – Львівської, Тернопільської і недалеко від Івано-Франківської. У нього багата історична складова. З нього можна зробити стільки історій, казок і легенд – так цю спадщину Поморянського замку інтерпретувати, що це може стати «туристичною Меккою». Тому ми бачимо, щоб Поморянський замок став величезним громадським простором, який був би розрахований на цільовий туризм одного дня. І в замку зробити кілька музейних кімнат із експонатами старих колекцій Поморянського замку, які зараз розкидані по музеях і по приватних колекціях.

Дуже багато замків у Польщі використовуються для проведення конференцій. Горищні поверхи можна зробити експлуатованими і там зробити готельний комплекс. Цей об’єкт насправді міг би бути таким собі мультифункціональним комплексом, де могли би бути функції розважальна, освітня, просвітницько-музейницька і торговельні ряди, зокрема сувенірні крамнички.

Поморянський замок – пам’ятка архітектури національного значення XVI–XVII
Поморянський замок – пам’ятка архітектури національного значення XVI–XVII

– Ви думаєте, що замок чи палац так просто зробити настільки популярним, щоб туди проліг туристичний маршрут і поїхали туристи?

Тартаківський палац. Нам вдалося на голому місці на аварійній споруді добитися, щоб кожні вихідні впродовж літнього сезону на об’єкт приїздило 500-1000 осіб

– Просто. У нас є інший зразок Тартаківський палац. Також пам’ятка архітектури національного значення, розташована в селі Тартаків, це Сокальський район Львівщини. Пам’ятка кінця ХІХ століття згоріла кілька років тому, лишившись без даху.

Цей палац маловідомий, далеко від районних і обласних центрів, від потоків туристичних. Минулого року ми почали цей об’єкт розкручувати. Нам вдалося на голому місці на аварійній споруді добитися, щоб кожні вихідні впродовж літнього сезону на об’єкт приїздило 500-1000 осіб. Тому, вважаю, це можливо розкрутити, якщо є невеличке фінансування культурної діяльності.

Тартаківський палац – пам’ятка архітектури національного значення ХІХ століття. Село Тартаків Червоноградського району Львівської області. Сокальська ОТГ. Державна власність
Тартаківський палац – пам’ятка архітектури національного значення ХІХ століття. Село Тартаків Червоноградського району Львівської області. Сокальська ОТГ. Державна власність

– А в чому ж унікальність цих тартаківських руїн?

– Він дуже естетичний. Навіть у формі руїни фасад настільки «смачний», що біля нього хочеться фотографуватися.

Є багато об’єктів в аварійному стані, які законсервовані, але мають величезні туристичні потоки за рахунок роботи з територіями довкола замку. Ми прекрасно розуміємо, що всі замки України не можна повністю відреставрувати...

Рекламні буклети з інформацією про Тартаківський палац
Рекламні буклети з інформацією про Тартаківський палац

– А хто має цю інфраструктуру створювати? Це має бути приватна ініціатива чи місцевої громади?

– В нас є питання: хто є власник території? В Україні багато проблем, що замок належить державі, а територія належить громаді. Поморянський парк, Тартаківський палац – об’єкти належать державі, а парки, території належать громадам. Якщо громади є спроможними і ефективними, то можуть створювати на основі парків інфраструктуру, фотозони, дитячі забави, кав’ярні. І за рахунок цієї інфраструктури утримувати парки і навіть мати доходи в місцеві бюджети. Це може працювати в Україні.

– Один археолог розповідав, як одна об’єднана територіальна громада, дбаючи про свою туристичну привабливість, профінансувала археологічні розкопки. Наскільки децентралізація, яка дала місцевим громадам додаткові кошти, може стати додатковим фактором для відновлення замків і палаців?

– Може стати. Але слід розуміти, що це «палиця з двома кінцями». З одного боку, децентралізація дає можливості для громади, а з іншого боку, ресурси і пам’ятки в руках некомпетентних громад можуть бути неправильно використані і не завжди корисними. Задача держави після того, як вона провела децентралізацію, дати їм інструментарій, як цією спадщиною управляти. Об’єкти у власності ОТГ, якщо там є професійні люди, які натхненні й ініціативні, можуть відновлюватися.

– ОТГ чи держава – хто кращий власник для замків і палаців?

Немає прямого зв’язку, що держава – хороший господар, а приватний власник – поганий


– Для об’єктів меншого розміру і які є пам’ятками місцевого значення – ОТГ здатні впоратися. Є дуже багато програм співфінансування, тож, коли ОТГ є ініціативна, може проєкт витягнути. Та якщо це замки національного значення, як Поморянський – великі, аварійні, а надто в державній власності – то це ані обов’язок ОТГ, ані її можливості. Це є державна власність. Є зараз нова програма державна «Велика реставрація». І об’єкти того рівня, на нашу думку, принципово мають бути відроджені за рахунок держави і державних програм по культурній спадщині.

Ми розуміємо, що «один в полі не воїн»... Ми не можемо зібрати 300 мільйонів гривень і ніхто в Україні, щоб такі пам’ятки врятувати. Для таких об’єктів найкращий варіант – це коли є співпраця держави, громади і експертного середовища.

– А якщо залучити приватну ініціативу? На момент свого становлення замки, палаци – це ж були приватні володіння. Потім в силу об’єктивних історичних обставин вони ставали конторами, клубами, навчальними закладами, лікарнями. А відтак, коли вся ця інфраструктура почала руйнуватися, то замки і палаци теж у значній мірі стали занедбаними. То, може, повернення на певних умовах у приватну власність може бути корисним для якихось занедбаних об’єктів?

– Не так важливо, хто власник, важливо, щоб це був грамотний господар. Тобто немає прямого зв’язку, що держава – хороший господар, а приватний власник – поганий господар. Тому у приватній власності принципово нічого поганого немає.

Має наступити новий етап у відродженні культурної спадщини

Об’єкти стратегічні, які є національного значення, принципово мають бути державної власності, бути корисними для українського суспільства і фінансуватися українською державою. Натомість є дуже багато об’єктів, які зараз вивільняються – палацики, замки, маленькі історичні споруди – непотрібні чи непідйомні для громад. Тому нічого страшного немає, якщо ці об’єкти будуть виставлятися на приватизацію і знайдуть нормального приватного господаря.

В Україні є певна категорія людей, які готові бути правильними власниками таких об’єктів

Так, ці об’єкти раніше були приватними. Це нормально. І зараз, очевидно, має наступити новий етап у відродженні культурної спадщини, коли формується приватний ринок культурної спадщини. Це є логічний і безповоротний процес. В Україні є певна категорія людей, які заможні, відомі і готові бути правильними власниками таких об’єктів.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

XS
SM
MD
LG