Доступність посилання

ТОП новини

Як звільнити моряків: брати полонених, як Росія, чи діяти за міжнародним законодавством?


Студенти Львівського коледжу будівництва, архітектури та дизайну під час флешмобу на підтримку ЗСУ та полонених українських моряків. Львів, 3 грудня 2018 року
Студенти Львівського коледжу будівництва, архітектури та дизайну під час флешмобу на підтримку ЗСУ та полонених українських моряків. Львів, 3 грудня 2018 року

Полонені, заручники чи кримінальні злочинці? Росія захопила у міжнародних водах три українські судна і 24 моряків, але стверджує, що використала бойові літаки та стріляла з корабельних гармат, щоб затримати «кримінальних злочинців». Що робити Україні в ситуації, коли агресор веде гру без правил? Самій брати російських громадян у заручники? Чи все ж таки показати світу, що «Україна не Росія» і задіяти цивілізовані механізми звільнення українських військових моряків й усіх заручників Кремля? Про це Радіо Свобода запитало компетентних людей.

Українські військові кораблі здійснювали плановий перехід з порту Одеси в порт Маріуполь 25 листопада. Як вимагають міжнародні норми, вони повідомили про це іншу сторону, яка використовує води Азовського моря. Однак російські прикордонні катери атакували українські судна: таранили і стріляли по них. У результаті 6 українських моряків було поранено, а російські ВМС захопили українські судна і членів екіпажів. Після «судів» в окупованому Криму, українських моряків етапували до Москви. Як їх звільнити?

Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, звільнений із російської вязниці через посередництво президента Туреччини Ердогана:

Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу. 26 вересня 2018 року
Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу. 26 вересня 2018 року

Необхідно зловити Путіна у «капкан», який він сам створив. Намагаючись добитися визнання права розпоряджатися водами навколо анексованого Криму, захопивши українських моряків, Росія знову винесла «питання Криму» на головні майданчики обговорення. Як от на G20.

Тому треба створювати «кримський процес» і розпочинати міжнародні переговори про повернення Криму. А вже під час цих перемовин добитися повернення затриманиих українських моряків і звільнення кримських політв’язнів.

Тоді, коли перед російськими кораблями закриються усі порти, тоді Путін сам буде поспішати звільнити українських моряків.

Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова:

Олексій Мельник, співдиректор безпекових програм Центру Разумкова. 6 квітня 2018 року
Олексій Мельник, співдиректор безпекових програм Центру Разумкова. 6 квітня 2018 року

Я категорично відхиляю радикальні пропозиції про «захоплення заручників чи полонених». Чому? Бо найстрашніше у цій ситуації, щоб ми не почали грати за «картами Путіна». Цей ганебний «бартер», що триває з початку війни, ці так звані «обміни» – це підігрування агресору, це заохочення його захоплювати ще і ще. І це при тому, що я чудово розумію цінність кожного життя, і розумію, що людей необхідно визволяти і повертати додому усіма можливими методами.

Як це робити? Тут навряд чи можна щось нове придумати, окрім того, що Україна вже робила і робить.

Кодекс поведінки військовополоненого каже: військовослужбовець має назвати своє прізвище, ім’я і по-батькові, назвати свій номер, а далі сказати, що виконував завдання своєї країни. І все

По-перше, це звернення до міжнародної спільноти, це залучення підтримки міжнародних організацій, це пошук нестандартних переговорників, як це було із президентом Туреччини Ердоганом. Тобто, цей спектр вже відомий.

Є ще один аспект. Є великі питання до планування цієї операції, до підготовки особового складу до цього походу.

Я маю на увазі, що те, що ми побачили, показало, що наші моряки не знають Кодексу поведінки військовополонених.

В усьому світі військовослужбовців навчають тому, як вони мають себе поводити, якщо потраплять у полон.

Ці кодекси поведінки військовополонених до певної міри відрізняють.

І хоч кодекси трохи відрізняються для різних країн і навіть різних родів військ, все ж є ключові правила, однакові для всіх.

Кодекс поведінки військовополоненого каже: військовослужбовець має назвати своє прізвище, ім’я і по-батькові, назвати свій номер, можливо, ще номер військової частини, а далі сказати, що виконував завдання своєї країни. І все.

Військовослужбовець не має права коментувати місію.

За розробкою цих кодексів поведінки військовополонених стоїть довга історія і дуже трагічний досвід корейської, або в американському варіанті – в’єтнамської воєн. Це те, що усі військовослужбовці повинні знати, й особливо тоді, коли вже іде війна.

Що стосується дій держави України, то всі необхідні кроки і звернення уже зроблені, включаючи направлення протесту до Комітеті з безпеки на морі Міжнародної морської організації (IМО).

Перетиснути» Росію теж не можна, бо вона може вдатися до обмеженого ядерного удару

Але треба пам’ятати, що Росія уміє використовувати міжнародне право у своїх інтересах, апелювати до міжнародних норм, по-своєму їх інтерпретуючи і перекручуючи факти. Наприклад, на заяви української сторони про те, що це «піратське захоплення кораблів», Росія каже, що «Україна захопила риболовецьке судно «Норд».

Росія «майстер» із пов’язування фактів і використання їх для своєї користі у будь-якій дипломатичній грі.

Як на мене, то тактично треба діяти малими кроками у питання звільнення полонених і заручників, бо «слона зараз не проковтнеш». А от стратегічно треба ставити перед собою головну мету – змінити агресивну політику Росії, довівши, що можливий інша – альтернативна модель розвитку. Без тиску і агресії, без конфронтації.

Шлях до цієї мети довгий, але ми вже ним ідемо.

Щодо санкцій, то «перетиснути» Росію теж не можна, бо вона може вдатися до обмеженого ядерного удару, як записано у їхній оборонній доктрині.

Олександра Матвійчук, голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»:

Олександра Матвійчук, керівник Центру громадянських свобод,.18 грудня 2015 року
Олександра Матвійчук, керівник Центру громадянських свобод,.18 грудня 2015 року

​Потрібна комплексна стратегія, оскільки ми маємо справу із державою, яка грубо порушує міжнародне право і вибірково дотримується навіть свого репресивного законодавства. Росія навіть своє законодавство порушує, коли мова йде про політично вмотивовані справи.

У цій ситуації адвокати спрацювали майже миттєво. Відбулася самоорганізація кримських адвокатів, які працюють у політичних справах

Ця стратегія, з одного боку, має передбачати комплексне використання усіх правових механізмів для того, щоб були вчинені усі належні у цій ситуації юридичні дії. Тут великий акцент на роботі адвокатів, і на роботі українського уряду.

Зауважте, що у цій ситуації адвокати спрацювали майже миттєво. У день, коли відбулося затримання українських моряків, відбулася самоорганізація кримських адвокатів, які працюють у політичних справах.

Тепер, після перевезення наших моряків до Лефортово і «Матросской тишины», вже російські адвокати підключилися.

Уряд України, Міністерство юстиції звернулося до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо захоплення Росією українських військовослужбовців.

У відповідь на заяву уряду України щодо захисту прав моряків, захоплених Російською Федерацією в Керченській протоці, Європейський суд з прав людини, відповідно до правила 54 Регламенту, зобов’язав Росію надати інформацію щодо захоплення та юридичних підстав утримання українських військовослужбовців, спричинених їм поранень та надання медичної допомоги, а також про місце їхнього утримання. З аналогічним запитом звернулася до російського омбудсмена і уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

Однак, коли маємо справу з Росією, то для звільнення задіяння самих тільки правових механізмів недостатньо.

Ми знаємо по реакції Кремля, що Росія не визнає українських моряків військовополоненими. А цей статус не дав би можливості відкрити кримінальні справи, і він відрізняється від статусу переслідуваних за політичними мотивами

Глобальна акція #SaveOlegSentsov 9-12 грудня буде проводити по усьому світу демонстрації з вимогою звільнити усіх «заручників Кремля»

І тут потрібно реалізовувати другий компонент стратегії, а саме активізацію дипломатичних зусиль і громадського суспільства, щоб привернути і втримати увагу міжнародної спільноти до цього кейсу.

Це багато у чому навіть важче завдання, але від його успішного виконання багато чого залежить.

От для цього, глобальна акція #SaveOlegSentsov 9-12 грудня буде проводити по всьому світу демонстрації з вимогою звільнити всіх «заручників Кремля». І окремим кейсом ми підніматимемо питання звільнення 24 українських моряків.

Підтримати цю акцію можна індивідуально. Ми плануємо низку активностей, які може зробити кожна людина, щоб підтримати вимоги акції. А також можна стати координатором акції і взяти на себе організацію координування демонстрації у своєму конкретному місті.

Ми вже отримали підтвердження, що така акція буде у Берліні, Парижі, Брюсселі й інших містах Європи та Америки.

Щодо правил поведінки тих, хто потрапляє в полон, то ми постійно говоримо, що Збройні сили мають знати основні положення гуманітарного права, зокрема статтю 3 Женевської конвенції, що регулює поводження із військовополоненими.

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроєктів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проєкту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер і продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проєкту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна і кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

XS
SM
MD
LG