За останні пів року в Криму російські силовики провели 33 обшуки, 156 затримань, а також понад 40 допитів, опитувань і «бесід». Такі дані наводить Кримськотатарський ресурсний центр в аналізі порушень прав людини в анексованому Криму. Як зазначають експерти центру, велика частина дій із боку російських силовиків спрямована на представників корінного кримськотатарського народу. У звіті також міститься інформація про «системні випадки порушень релігійних прав, про порушення прав жінок, про неналежні умови утримання в СІЗО і в'язницях, про порушення прав політв'язнів і незаконні військові навчання в Криму, про стан екології півострова».
Як порушуються права людини в анексованому Криму? Як на це реагують правозахисні організації? Що робить влада України та Росії?
Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» ведучий Олександр Янковський обговорив із головою правління Кримськотатарського ресурсного центру – Ескендером Барієвим.
– Зібрати факти – це одне, але чим важлива подібна робота в цілому і чим цей рік відрізняється від попереднього?
Кількість арештів, затримань не зменшується з року в рік
– У своїй доповіді експерти Кримськотатарського ресурсного центру не просто збирають сухі факти, але і відстежують нові підходи, тенденції в діях окупантів і опрацьовують можливу реакцію. Ми приводили порівняння відомостей із попереднім роком, щоб побачити: чи змінюється кількість репресій із боку окупантів на території Криму. Ні, кількість арештів, затримань не зменшується з року в рік, а [кількість] обшуків зростає. Цьогоріч був зафіксований випадок, коли силовики стріляли під час обшуку і вбили людину. Наскільки ми володіємо інформацією, не було ні спротиву, ні погрози силовикам. І потреби в застосуванні зброї з боку силовиків ми не бачимо. Вважаємо, що це було перевищенням повноважень і спроба залякування наших громадян. У підсумку, щодо людей, у яких було проведено обшук, не було оголошено звинувачень.
Я б ще хотів звернути увагу на видачу застережень, які припадають на перше півріччя – це низка пам'ятних дат, на які припадає громадянська активність
Відносно затримань. Практика така, що людей для з'ясування особи зупиняли на 8-10 годин, а за законом мають право тільки на 3 години – до встановлення особи. Такі випадки ми теж відносили до затримань, тому в цій категорії теж є підвищення значення статистики. Я б ще хотів звернути увагу на видачу застережень, які припадають на перше півріччя – це низка пам'ятних дат, на які припадає громадянська активність. Це і день народження Тараса Шевченка – 9 березня, 26 лютого – День спротиву окупації Криму і Севастополя, 18 травня – День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, 26 червня – День кримськотатарського прапора. Окупанти в цей період вручають застереження активістам. За ці пів року було ухвалено штрафів майже на пів мільйона рублів, це свідчить, що окупанти продовжують застосовувати адміністративні стягнення і так поповнювати бюджет і лякати населення, яке має невисокі зарплати в Криму.
– Яка подальша доля зібраних вами матеріалів, куди їх направляєте?
Цей звіт направлений в офіс комісара Ради Європи з прав людини
– Цей звіт направлений в офіс комісара Ради Європи з прав людини. Зараз готуються матеріали для доповіді генерального секретаря. Також ми направляємо документи в посольство США, і в останньому звіті Держдепу США щодо ситуації з правами людини в Криму є посилання на наші попередні звіти. І це – універсальні механізми, коли готуються спеціальні доповіді з расової дискримінації. Коли російські дипломати говорять про те, що кримські татари в Криму мають всі права і наводять як приклад, що в Криму державні мови – кримськотатарська, українська та російська, ми у своїх доповідях показуємо, що це – фікція, є перешкоди у використанні рідних мов. За першу половину року були приклади, коли політв'язні хотіли свідчити у суді кримськотатарською мовою, але це не дозволили: політв'язнів у грубій формі видаляли із зали суду, не розглядаючи можливість надання перекладача.
– Які факти стали нововведенням, вибилися з тенденцій попередніх років?
– Ми звернули увагу на переслідування жінок. Зафіксовані випадки складання адміністративних протоколів щодо жінок і матерів політв'язнів. Таким чином окупанти намагаються зламати цей «стрижень» спротиву, який веде боротьбу за свободу своїх чоловіків. Ми можемо говорити про шість докладних випадках, і ще – переслідування за проведення одиночного пікету, який був ще торік.
Був жорсткий випадок щодо подружжя і в цілому сім'ї убитого Аюбі (Набі) Рахімова. Дружину розділили з дітьми, її відправили у тимчасовий притулок перебування іноземних громадян, потім відвезли в лікарню, де без її згоди брали аналізи крові, ДНК. Ми бачимо це нелюдське ставлення, в цьому випадку жінка – не громадянка України, але це відбувається на нашій тимчасово окупованій території.
Зникнення сім'ї та розстріл: підсумки обшуків у Криму 11 травня (фотогалерея)
– Деякі люди вважають, що якщо вони не кримські татари, то їх це не торкнеться.
Окупанти посилювали своє законодавство, щоб застосовувати жорсткіші репресії в Криму щодо наших громадян
– Я ставлю в приклад долю Владислава Єсипенка. Він прийшов до пам'ятника Тарасу Шевченку, а наступного дня був затриманий. До нього застосовувалася сила, були тортури, а до цього з ним намагалися комунікувати деякі люди під виглядом журналістів. Як виявилося, це були люди від ФСБ, від яких і пішов сигнал про необхідність його затримання. Хочу звернути увагу і на справи «Свідків Єгови», «справи Хізб ут-Тахрір», справи «диверсантів», справи про нібито військові формування на території України. Окупанти посилювали своє законодавство, щоб застосовувати жорсткіші репресії в Криму щодо наших громадян. Велика кількість затримань була і після акцій на підтримку російського опозиціонера Олексія Навального.
Тим часом представники Росії називають доповіді, в яких наведено факти репресивних дій російських силовиків у Криму, брехнею. Наприклад, доповідь ООН про порушення прав людини в Криму Дмитро Полонський, який займав у той час посаду заступника голови російського уряду Криму, назвав «брехнею, що межує зі злочином». Напередодні цієї заяви в міжнародній організації засудили дії Росії та закликали застосовувати на території півострова закони України. У відповідь російська влада Криму заявила, що підкоряється законодавству Росії, і додала, що всі висновки комісія ООН «робить на підставі неперевірених свідчень третіх осіб».
– Нинішній глава Громадської палати Криму, політолог Олександр Форманчук переконаний, що вердикт Міжнародного кримінального суду ООН щодо порушень прав людини в Криму не матиме серйозних юридичних наслідків. Так російські чиновники реагують на вашу діяльність – систематично заперечуючи факти. Питання в тому, якою має бути діяльність, щоб у Криму змінилася ситуація у сфері порушення прав людини?
Професіонали, які працюють у Раді Європи, Держдепі США, не візьмуть просто наші цифри, вони проводять свою перевірку
– І Полонського, і Форманчука я знаю особисто, і мені неприємно чути такі їхні заяви, але, думаю, вони просто відпрацьовують свої посади. Ми не женемося за цифрами та показниками, у нас немає можливості все проконтролювати, але ми показуємо системність, тенденції, проводимо класифікацію. Професіонали, які працюють у Раді Європи, Держдепі США, не візьмуть просто наші цифри, вони проводять свою перевірку. Факти з наших доповідей вносяться в резолюції, які озвучують на міжнародних платформах, а далі міжнародні суди спираються на дані авторитетних органів. Зрозуміло, що резолюції мають рекомендаційний характер, але рішення судів уже будуть обов'язковими до виконання.
ДОВІДКА: Після анексії Криму на території півострова стали фіксувати випадки викрадення людей, переважно з-поміж кримських татар. При цьому в кримському управлінні Слідкому Росії стверджували, що «масових зникнень кримських татар на півострові немає».
Міністерство закордонних справ України закликало світову спільноту звернути увагу на факти зникнення і викрадення людей на території анексованого Криму та окупованих територій Донбасу.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров стверджував, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.
(Текст підготувала Інна Аннітова)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
