Доступність посилання

ТОП новини

Кримський тиждень: «Яндекс» у Сімферополі та «оптимізація» чиновників


Офіс компанії «Яндекс» в Москві, Росія

Чи загрожують «Яндексу» санкції Заходу через роботу в анексованому Криму? Як пов'язані з півостровом затримання активістів неподалік від російського Санкт-Петербурга? Для чого Росії потрібна мілітаризація шкільної освіти в Криму? І скільки чиновників планує скоротити російський глава Криму Сергій Аксенов? Головні теми ‒ в ефірі Радіо Крим.Реалії.​

«Яндекс» та вакансії в Криму

Російська компанія «Яндекс» набирає співробітників у Криму, який анексований Росією й перебуває під міжнародними санкціями. Оголошення про вакансії опубліковані на офіційному сайті компанії.

Сімферопольський офіс «Яндекса» відкрився ще у 2006 році і, видимо, не припинив роботу після 2014-го.

Додзвонитися до сімферопольського офісу «Яндекса», щоб підтвердити інформацію, Крим.Реалії не вдалося. Однак у московському офісі компанії журналістам підтвердили, що вакансії є, а резюме порадили надсилати електронною поштою, після чого зі здобувачем зв'яжуться кримські співробітники.

Зараз «Яндекс» на 99,9% належить резиденту Нідерландів ‒ акціонерному товариству Yandex N.V. Однак експерти вказують на тісні зв'язки компанії з російською державою. Чи можуть США та Євросоюз ввести санкції проти «Яндекса» через роботу в Криму? З'ясовували в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Затримання під Санкт-Петербургом

18 січня в Муріно, на кордоні Санкт-Петербурга та Ленінградської області, російська поліція затримала сімох активістів ініціативи «Стратегія-18». Вони вийшли на одиночні пікети на підтримку кримських татар ‒ зокрема, фігурантів білогірської справи «Хізб ут-Тахрір».

Одиночний пікет представника групи «Стратегія-18» у Москві, 18 жовтня 2018 року
Одиночний пікет представника групи «Стратегія-18» у Москві, 18 жовтня 2018 року

Після складання адмінпротоколу активістів відпустили. Одна з учасниць одиночного пікету, активістка «Стратегії-18» Ольга Смирнова розповіла Крим.Реалії, що подібні акції «Стратегія-18» проводить з 2016 року, але з 2020 року увага російської поліції до активістів посилилася.

У Росії організація «Хізб ут-Тахрір» з 2003 року вважається забороненою за рішенням Верховного суду, проте в Україні та більшості інших країн світу продовжує працювати легально. Правозахисний центр «Меморіал», а також офіційний Київ, вважають тих, кого російські силовики переслідують за причетність до «Хізб ут-Тахрір», політичними ув'язненими. Їм виносять вироки за так званими терористичними статтями, з тюремними термінами аж до 20 років.

Як з'явилася «Стратегія-18»? І чому петербурзькі активісти вирушили проводити пікети в передмістя? Дізнавалися в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Мілітаризація освіти ‒ в особах

Українські правозахисні організації спільно з представництвом президента в Автономній

Республіці Крим і Севастополі склали список людей, які, за їхніми відомостями, причетні до мілітаризації дітей на півострові. Йдеться про так зване російське патріотичне виховання у кримських школах і поза ними.

У представленому списку 12 осіб, зокрема ‒ нинішній підконтрольний Росії міністр освіти Криму Валентина Лаврик, її попередниця Наталя Гончарова, а також підконтрольний Росії кримський уповноважений у справах дитини Ірина Клюєва. Фігуранти опублікованого списку поки публічно не коментували результати дослідження українських правозахисників.

Раніше на мілітаризацію Росією шкільної освіти в Криму звернула увагу у своїй резолюції Генеральна асамблея ООН.

Які цілі переслідує Росія? І як виглядає на практиці мілітаризація освіти на анексованому півострові? Обговорювали ці питання в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Чиновників чекає «оптимізація»

У Криму створили робочу групу «з оптимізації граничної кількості працівників виконавчих органів державної влади». Відповідне розпорядження видав російський глава Криму Сергій Аксенов. Керівникам виконавчих органів влади та апарату російського уряду Криму потрібно до 1 лютого підготувати і «подати робочій групі пропозиції щодо скорочення на 10 відсотків граничної кількості працівників».

Раніше прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін анонсував на 2021 рік оптимізацію штату держслужбовців. На підставі української та російської статистики Крим.Реалії підрахували, що кількість чиновників у Криму з моменту початку анексії півострова Росією збільшилася в півтора-два рази. Чи стала їхня робота ефективнішою? Радіо Крим.Реалії поцікавилося цим питанням, зокрема, у кримчан.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG