Про те, як за допомоги Заходу та інтеграції України до НАТО світову стабільність могла б зміцнити українська оборонна промисловість, пише американське видання National Interest. На сайті телерадіокомпанії BFMTV читаємо про нагородження колишнього президента Франції Франсуа Олланда за внесок у справу мирного врегулювання на Донбасі. А майже кожна з французькомовних газет, зокрема Le Figaro, нині розповідає про артистичну спадщину Шарля Азнавура, якого вважали найбільшим співаком вар’єте минулого століття.
Регіональну й глобальну стабільність могла б зміцнити інтеграція української оборонної та аерокосмічної промисловості в західні оборонні й безпекові структури, зокрема можливе приєднання України до НАТО, пише американський часопис National Interest.
На думку дописувача видання, колишнього заступника гендиректора «Укроборонпрому», а нині старшого наукового співробітника Potomac Foundation Дениса Гурака, Україна за сприяння країн Заходу може перетворитися на серйозного конкурента Росії, істотно зменшивши її роль та вплив на світовій арені.
З огляду на те, що Москва відчайдушно прагне відновити сферу впливу, яку вона мала в часи існування Радянського Союзу, завадити їй можна, з одного боку, санкціями щодо її газотранспортної сфери, що, власне, й відбувається. Але такий тиск слід впровадити й щодо російського військового виробництва. Натомість, скориставшись виробничим потенціалом української «оборонки», можна перетворити Україну на одного з найбільших виробників військової техніки в Європі.
«Саме тут Україна відіграє вирішальну роль. Є лише кілька країн світу, які мають повний цикл оборонного виробництва. Це США, Франція, Росія, Китай та Україна – вони покривають майже всі технологічні можливості у сфері оборони. Російська торгівля зброєю становить загрозу глобальній безпеці. Кремль використовує військове технічне співробітництво як засіб досягнення своїх геополітичних цілей. Москва проводила цю політику й під час Холодної війни, розділяючи світ на сектори стратегічного впливу. Тоді Сполучені Штати чинили спротив цій руйнівній радянській стратегії, а тепер вони повинні знову взяти на себе цю роль», – пише часопис, зазначаючи, що «Україна є державою провідних оборонних потужностей».
Втім, для цього Україна також повинна стати привабливішим партнером, особливо шляхом проведення вирішальних і необхідних політичних та військових реформ, пише Гурак.
Про заслуги в пошуку мирного процесу, спогади про події на сході України та, як результат, – нагороду від України колишньому президентові Франції Франсуа Олландові пише на своєму сайті французька телерадіомовна компанія BFMTV.
Франсуа Олланд, який займав посаду президента Франції у 2012-2017 роках, брав участь у засіданнях «нормандської четвірки» з приводу врегулювання ситуації на сході України і був одним із ініціаторів європейської реакції на дії Росії в Україні, пише сайт.
Нагородження ж було здійснене після цьогорічної публікації спогадів Олланда про події лютого 2015 року, де він розповідає, що відбувалося на зустрічі у Мінську між Анґелою Меркель, Петром Порошенком та Володимиром Путіним.
Президент Росії тоді в розмові з президентом України «пригрозив розчавити» українські сили. «Тон розмови між Порошенком та Путіним кілька разів підвищувався, і раптом Путін роздратовано пригрозив просто розчавити війська свого співрозмовника. А це є доказом присутності російських сил на сході України», – цитує BFMTV спогади Франсуа Олланда в його книжці «Уроки влади» (Leçons du pouvoir).
Видання також наводить слова Порошенка при врученні Олландові Ордена Свободи: президент України зауважив, що для нього стало великою радістю й честю таким чином відзначити «надзвичайно велику роль у захисті суверенітету й територіальної цілісності України».
Майже кожна з найбільших французькомовних газет нині на перших шпальтах пише про те, що з життя на 94-му році пішов Шарль Азнавур, той, кого називали «головним співаком вар’єте 20-го століття».
«Шарль Азнавур: смерть після довгого і чудового артистичного життя», – пише французька Le Figaro. Легендарний французький артист вірменського походження пішов із життя, але з такими піснями, як La Bohème, Шарль Азнавур перетнув кордони епох, поколінь та країн. Вступивши в XXI століття, він розпрощався зі сценою. Але у віці 80 років він продовжив свої турне по всьому світу. Кожне турне називалося останнім, але сам він мав намір співати до 100 років.
«Понад 1200 пісень на семи мовах, виступи в 94 країнах і понад 100 мільйонів проданих альбомів, не кажучи вже про 60 ролей у кінематографі», – пише газета про того, хто був не тільки іконою французького шансону, а й знаменитістю світового масштабу: в 2017 році його увічнили на Алеї зірок у Голлівуді. Його обличчя було на всіх афішах 70 років. Кілька днів тому він повернувся з турне в Японії, а влітку був змушений скасувати кілька концертів через перелом руки після падіння.
Повне зібрання творів Шарля Азнавура важить вісім кілограмів. Після семирічної перерви, 2018 року, у віці 93 років він знову почав давати концерти. За його словами, він мав намір співати до 100 років і запланував на листопад чергове світове турне.
