Доступність посилання

ТОП новини

Світові ЗМІ: Західна інтеграція української «оборонки» зміцнить глобальну безпеку


Українські військові під час пострілу самохідної гаубиці 2С7 «Піон» на полігоні на Київщині, 21 жовтня 2016 року (ілюстративне фото)

Про те, як за допомоги Заходу та інтеграції України до НАТО світову стабільність могла б зміцнити українська оборонна промисловість, пише американське видання National Interest. На сайті телерадіокомпанії BFMTV читаємо про нагородження колишнього президента Франції Франсуа Олланда за внесок у справу мирного врегулювання на Донбасі. А майже кожна з французькомовних газет, зокрема Le Figaro, нині розповідає про артистичну спадщину Шарля Азнавура, якого вважали найбільшим співаком вар’єте минулого століття.

Регіональну й глобальну стабільність могла б зміцнити інтеграція української оборонної та аерокосмічної промисловості в західні оборонні й безпекові структури, зокрема можливе приєднання України до НАТО, пише американський часопис National Interest.

На думку дописувача видання, колишнього заступника гендиректора «Укроборонпрому», а нині старшого наукового співробітника Potomac Foundation Дениса Гурака, Україна за сприяння країн Заходу може перетворитися на серйозного конкурента Росії, істотно зменшивши її роль та вплив на світовій арені.

З огляду на те, що Москва відчайдушно прагне відновити сферу впливу, яку вона мала в часи існування Радянського Союзу, завадити їй можна, з одного боку, санкціями щодо її газотранспортної сфери, що, власне, й відбувається. Але такий тиск слід впровадити й щодо російського військового виробництва. Натомість, скориставшись виробничим потенціалом української «оборонки», можна перетворити Україну на одного з найбільших виробників військової техніки в Європі.

«Саме тут Україна відіграє вирішальну роль. Є лише кілька країн світу, які мають повний цикл оборонного виробництва. Це США, Франція, Росія, Китай та Україна – вони покривають майже всі технологічні можливості у сфері оборони. Російська торгівля зброєю становить загрозу глобальній безпеці. Кремль використовує військове технічне співробітництво як засіб досягнення своїх геополітичних цілей. Москва проводила цю політику й під час Холодної війни, розділяючи світ на сектори стратегічного впливу. Тоді Сполучені Штати чинили спротив цій руйнівній радянській стратегії, а тепер вони повинні знову взяти на себе цю роль», – пише часопис, зазначаючи, що «Україна є державою провідних оборонних потужностей».

Втім, для цього Україна також повинна стати привабливішим партнером, особливо шляхом проведення вирішальних і необхідних політичних та військових реформ, пише Гурак.

Про заслуги в пошуку мирного процесу, спогади про події на сході України та, як результат, – нагороду від України колишньому президентові Франції Франсуа Олландові пише на своєму сайті французька телерадіомовна компанія BFMTV.

Франсуа Олланд, який займав посаду президента Франції у 2012-2017 роках, брав участь у засіданнях «нормандської четвірки» з приводу врегулювання ситуації на сході України і був одним із ініціаторів європейської реакції на дії Росії в Україні, пише сайт.

Нагородження ж було здійснене після цьогорічної публікації спогадів Олланда про події лютого 2015 року, де він розповідає, що відбувалося на зустрічі у Мінську між Анґелою Меркель, Петром Порошенком та Володимиром Путіним.

Президент Росії тоді в розмові з президентом України «пригрозив розчавити» українські сили. «Тон розмови між Порошенком та Путіним кілька разів підвищувався, і раптом Путін роздратовано пригрозив просто розчавити війська свого співрозмовника. А це є доказом присутності російських сил на сході України», – цитує BFMTV спогади Франсуа Олланда в його книжці «Уроки влади» (Leçons du pouvoir).

Видання також наводить слова Порошенка при врученні Олландові Ордена Свободи: президент України зауважив, що для нього стало великою радістю й честю таким чином відзначити «надзвичайно велику роль у захисті суверенітету й територіальної цілісності України».

Майже кожна з найбільших французькомовних газет нині на перших шпальтах пише про те, що з життя на 94-му році пішов Шарль Азнавур, той, кого називали «головним співаком вар’єте 20-го століття».

«Шарль Азнавур: смерть після довгого і чудового артистичного життя», – пише французька Le Figaro. Легендарний французький артист вірменського походження пішов із життя, але з такими піснями, як La Bohème, Шарль Азнавур перетнув кордони епох, поколінь та країн. Вступивши в XXI століття, він розпрощався зі сценою. Але у віці 80 років він продовжив свої турне по всьому світу. Кожне турне називалося останнім, але сам він мав намір співати до 100 років.

«Понад 1200 пісень на семи мовах, виступи в 94 країнах і понад 100 мільйонів проданих альбомів, не кажучи вже про 60 ролей у кінематографі», – пише газета про того, хто був не тільки іконою французького шансону, а й знаменитістю світового масштабу: в 2017 році його увічнили на Алеї зірок у Голлівуді. Його обличчя було на всіх афішах 70 років. Кілька днів тому він повернувся з турне в Японії, а влітку був змушений скасувати кілька концертів через перелом руки після падіння.

Повне зібрання творів Шарля Азнавура важить вісім кілограмів. Після семирічної перерви, 2018 року, у віці 93 років він знову почав давати концерти. За його словами, він мав намір співати до 100 років і запланував на листопад чергове світове турне.

XS
SM
MD
LG