Доступність посилання

ТОП новини

Світові ЗМІ: Президент Польщі: двері ЄС мають бути відкритими для  України 


Президент Польщі Анджей Дуда під час візиту до України. Київ, 12 жовтня 2020 року
  • Американський новинний вебсайт The Hill розглядає конфлікт між Вірменією та Азербайджаном крізь призму російського впливу.
  • Польське видання Niezalezna пише про налаштованість Польщі підтримувати прагнення України стати членом Європейського Союзу.
  • Французький тижневик Le Point пише про ультиматум, який оприлюднила лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська президентові Білорусі Олександрові Лукашенку.

Американський новинний вебсайт The Hill вміщує матеріал «Конфлікт Вірменії та Азербайджану додає головного болю Путіну, як побоюється Захід». Вашингтонське джерело пише, що останнє, чого мабуть бажав би Володимир Путін – це появи ще однієї «гарячої точки» у тому, що Кремль визначає як «близький закордон».

Американський вебсайт принагідно зазначає, що далекосяжні плани президента Росії у напрямку відновлення Радянського Союзу бодай у тій чи іншій формі щоразу зазнавали провалу. 5-денна війна з Грузією 2008 року відкинула Тбілісі з російської орбіти. Анексія Криму 2014 року та окупація східних теренів України серйозним чином отруїли російсько-українські стосунки і остаточно виокремили Україну як незалежну від Росії державу.

Вебсайт далі вказує, що 2020 рік знов таки не був аж таким успішним для втілення путінського проекту реставрації колишнього СРСР. Білоруський диктатор Лукашенко, який попри свою поведінку, що подекуди дратувала Росію, був вірним союзником Москви, останньо потребував серйозної допомоги російських служб безпеки та пропагандистського арсеналу Кремля, поставши перед масовими виступами протесту. Ще одні сфальсифіковані вибори, цього разу у Киргизстані, спричинились до вуличних демонстрацій, внаслідок яких було усунуто прихильний до Москви місцевий уряд. На додаток, у самій Росії на Далекому сході масові марші протесту сколихнули путінську вертикаль влади.

The Hill веде далі, зазначаючи, що останнім часом все це навіть погіршилось для Путіна, бо дві колишні радянські республіки – Вірменія та Азербайджан відновили полум’я регіонального конфлікту. Відтак, Росія за умов своїх економічних проблем та кризи, пов’язаної з коронавірусом, змушена ще і докладати зусилля аби змнешити політичні тертя на Кавказі. Вашингтонський вебсайт пояснює, що вірмено-азербайджанський конфлікт може мати значні геополітичні наслідки.

Росія має спільну оборонну угоду з Вірменією, яку має бути втілено у життя, якщо бойові дії зазнають дедалі більшої активізації. Туреччина, у свою чергу, є природним союзником Азербайджану. При цьому варто брати до уваги, що Туреччина є членом НАТО. І цей факт може надзвичайним чином загострити будь-яку можливу конфронтацію Анкари з Москвою.

Якщо колишній агент КДБ Путін не може успішно спланувати просту операцію з отруєння суперника, як він може розв’язати довготривалий складний конфлікт між двома ворожими державами і владнати інші кризові моменти?
The Hill

Насамкінець американське джерело пише, що замирення вірмено-азербайджанського конфлікту постає в інтересах всіх сторін, надто, коли йдеться про Росію. Проте перспективи цього постають доволі туманними. Таким, чином, як підсумовує вебсайт, останні провали не лише закордонної політики Путіна, а й у випадку з отруєнням його політичного опонента Олексія Навального, ще й ганьба міжнародного масштабу, змушує людей замислюватись над запитанням – якщо колишній агент КДБ Путін не може успішно спланувати просту операцію з отруєння суперника, як він може розв’язати довготривалий складний конфлікт між двома ворожими державами і владнати інші кризові моменти?

«Конфлікт Вірменії та Азербайджану додає головного болю Путіну, як побоюється Захід»

Польське видання Niezalezna публікує статтю «Україна на шляху до ЄС? Президент Дуда: двері до Європейського Союзу мусять бути відкритими». Видання пише, що президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Польща не забуває про своїх побратимів, з якими вона ділила важку долю, перебуваючи за «залізною завісою», і які прагнуть бути частиною справжньої демократії, а також прагнуть бути частиною Західної Європи.

Відтак, президент Польщі зазначив, що на кожному міжнародному форумі він щоразу повторює, що держави, які хочуть увійти до Євросоюзу, мають отримати подібну перспективу. Україна, за словами польського керівника, прагне до ЄС, а Варшава усіляко допомагає Києву на цьому шляху. Висловом усього цього і стали нещодавні відвідини України президентом Польщі.

Niezalezna далі наводить слова президента України Володимира Зеленського, який каже, що Україна, у свою чергу, має здійснити низку кроків, аби стати членом ЄС. Як пише видання, йдеться про поступ у царині боротьби з корупцією і створення привабливого клімату для залучення інвестицій та розбудови інфраструктури. Але над усе, як на президента Зеленського, важить факт того, що українці за своєю ментальністю є європейцями. Польське видання пише, що у ході спільного телевізійного інтерв’ю президентів України і Польщі було також заторкнуто питання, пов’язані з конфліктом на Донбасі.

Президент Польщі заявив, що 2014 року, коли Росія напала на Україну, коли було здійснено окупацію Криму і де факто окуповано частини Луганщини і Донеччини, було глибоко порушено міжнародне право. Все це триває і далі. На думку Анджея Дуди, війна, яку Росія оголосила Україні, закінчиться тоді, коли Україна здобуде повний контроль над своїм кордоном і поверне назад Крим. Цього має вимагати ціла міжнародна спільнота. Також, як на польського керівника, не варто відступати від запроваджених проти Росії санкцій. Президент Польщі разом із тим заявив, що не можна допустити, аби у Європі існував заморожений конфлікт.

«Україна на шляху до ЄС? Президент Дуда: двері до Європейського Союзу мусять бути відкритими»

Французький тижневик Le Point містить матеріал «Білорусь: ультиматум для Лукашенка». У підзаголовку повідомляється, що опонент президента Олександра Лукашенка на виборах у Білорусі Світлана Тихановська закликає до блокади її країни від 25 жовтня у разі як автократичний керівник Білорусі Лукашенко не віддасть владу.

Французьке видання пише, що 38-річна Тихановська, яку визначають як провідну постать білоруської опозиції, заявила про можливу потребу паралізувати Білорусь. Журнал додає, що Тихановська, яка нині змушена перебувати на вигнанні у Литві, висунула ультиматум Олександрові Лукашенку. Тихановська наголошує, що Лукашенко має час до 25 жовтня аби звільнити політичних в’язнів і залишити посаду президента Білорусі.

Якщо цього не відбудеться, як пише французьке джерело, Тихановська закликає ціле населення її країни до мирного протесту, розпочавши загальнонаціональний страйк. Французький тижневик пояснює своїм читачам, що більш ніж двома місяцями по тому, як у Білорусі було проведено шахрайські вибори з метою забезпечити вже шостий поспіль термін для білоруського диктатора, влада країни протистоїть вуличним протестам.

Le Point пише, що на тлі цього усього економіка Білорусі перебуває на межі колапсу. Банки тієї країни ледь балансують на рівні банкрутства, а державні підприємства вже не мають змоги вести далі виробництво. Звісно, як підкреслює французький тижневик, президент Росії Володимир Путін прийшов на допомогу своєму меншому сусідові, надавши Лукашенкові позику у півтора мільярди доларів.

Втім, як вказує видання, велика частина цієї позики використовується для рефінансування попередніх позик Кремля з метою виплатити заборгованість Мінська перед російським «Газпромом». Французьке джерело також пише, що від початку виступів протесту у Білорусі уряд вдався до обмеження інтернету, що у свою чергу, призвело до ускладнення ведення бізнесової діяльності у Білорусі.

Зрештою, близько 300 підприємців Білорусі підписали спільну заяву, погрожуючи виїхати з країни. Паризький тижневик додає, що Україна, зокрема, готується прийняти білоруські кадри у себе, спростивши адміністративні процеси з цим пов’язані. Першою хвилею цього стало те, що дві тисячі фахівців царини високих технологій вже переїхали з Білорусі в Україну. Видання насамкінець вказує, що ця перша хвиля поведе за собою наступні.

«Білорусь: ультиматум для Лукашенка».

  • 16x9 Image

    Олесь Ковач

    Кореспондент Радіо Свобода у Великій Британії з 2014 року. Упродовж багатьох років працював на BBC та в цілій низці великих міжнародних телерадіомовників, друкувався у провідних виданнях Європи, Північної і Південної Америки та Австралії. Здобував освіту у Київському та Лідському (Велика Британія) університетах.

XS
SM
MD
LG