Чи врятують захисні «мангали» на катерах Чорноморського флоту РФ від ударів Сил оборони України?

Чорноморський флот Росії почав використовувати у Криму для захисту катерів «Грачонок» конструкції, відомі на фронті як «мангали». Як ще російські військові захищають свої кораблі та що про це думають експерти, з’ясовували Крим.Реалії.

У Криму російські військові встановлюють на патрульні катери конструкції, відомі на фронті як «мангали», для захисту від атак безпілотних літальних апаратів. Про це повідомив радник міністра оборони України, волонтер Сергій Стерненко.

«У тимчасово окупованому Криму росіяни почали встановлювати мангали на патрульні катери проєкту 21980 «Грачонок», намагаючись захистити їх від дронів», – написав Стерненко у своєму телеграм-каналі, опублікувавши відповідне фото.

Аналогічні фотографії публікують і російські провоєнні пабліки, зокрема «Военная хроника».

На фото можна побачити, що металева решітка розташована над передньою палубою, а також над ходовою рубкою. Крім того, аналогічна конструкція закриває відкритий простір палуби в задній частині катера, за основною надбудовою.

Катери охорони Керченської протоки

Патрульні катери проєкту 21980 «Грачонок» здійснюють охорону Керченської протоки. Їхні фотографії в акваторії регулярно публікує український телеграм-канал «Крымский ветер». «Відстежено переміщення катера протягом кількох діб. З’ясовано, що 4–5 разів за добу катер змінює місце розташування», – пише телеграм-канал в одному з повідомлень.

Катер «Грачонок» має артилерійське озброєння – одну 14,5-мм морську тумбову кулеметну установку (МТКУ), один протидиверсійний гранатомет ДП-65А, один гранатомет ДП-64, а також ракетне озброєння – ПЗРК «Игла», «Верба» з боєкомплектом у кількості чотирьох зенітних керованих ракет. Катер має довжину 31 метр, ширину 7,4 метра, висоту борту 3,7 метра. Штатний екіпаж налічує 6 осіб плюс 14 осіб додаткового екіпажу.

Своєю думкою щодо захисту російських патрульних катерів протидроновими конструкціями з Крим.Реалії на умовах анонімності поділився військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу.

«Перші захисні конструкції від FPV-дронів з’явилися на російських танках і бронемашинах восени 2023 року, потім їх почали встановлювати на вантажні та легкові автомобілі. По обидва боки фронту їх стали називати «цар-мангал», «сарай», «гараж». «Мангал» – це решітчаста конструкція, що встановлюється над баштою танка або дахом бронемашини. Вона слугує фізичним бар’єром, який змушує кумулятивний снаряд, гранату або скид FPV-дрона вибухнути до контакту з основною бронею», – пояснив експерт принцип дії захисту, який встановлюють на техніку.

Кумулятивний струмінь від вибуху втрачає свої властивості, якщо боєприпас спрацьовує на відстані від броні, пояснює офіцер запасу.

«Втім, FPV-дрон може обрати ту частину танка або машини, на якій немає цих захисних конструкцій, і завдати удару туди», – констатує військовий експерт із Криму.

Крім того, за словами підполковника запасу, «мангали» мають і свої недоліки: вони заважають маневрувати танку в місті та лісі, обмежують сектор обстрілу гармати – танк змушений наводитися, розвертаючись корпусом. Також «мангал» збільшує вагу танка.

Менше з тим, захисні «мангали» з 2023 року почали встановлювати на російських танках, БМП і бронетранспортерах просто на заводах.

Капітан 3-го рангу запасу, який раніше служив у військовій розвідці України, до ідеї захисту катерів «Грачонок» протидроновими конструкціями ставиться скептично. Це питання він прокоментував Крим.Реалії на умовах анонімності.

«Від БпЛА, який пікірує на катер згори, цей «мангал» частково врятує. Наприклад, дрон «Лютий» має бойову частину від 50 до 75 кілограмів. Така кількість вибухівки при контакті може пробити або зруйнувати сталеву плиту завтовшки від 10 до 30 сантиметрів. Якщо ж цей заряд вибухне від контакту із захисною конструкцією, то кумулятивний струмінь теж буде дуже потужним. У катерів такого типу товщина металу корпусу і надбудови – від 6 до 10-12 міліметрів, тобто кумулятивний струмінь може його зім’яти і завдати значних пошкоджень», – упевнений колишній військовий розвідник.

За словами капітана 3-го рангу запасу, «мангал» не врятує катер від удару збоку.

«Оператору БпЛА простіше влучити в борт катера або бічну частину надбудови, оскільки площа поверхні в цьому разі більша, ніж при атаці зверху», – стверджує морський офіцер запасу.

Крім усього, захисна конструкція над катером обмежує застосування штатних засобів ППО, оскільки заважатиме запуску ракет із ПЗРК та обмежуватиме вертикальний сектор обстрілу ЗПУ.

Бони, сітки та інші старомодні засоби

Від початку повномасштабного військового вторгнення Росії Сили оборони України вже знищили понад третину кораблів і катерів Чорноморського флоту РФ. Завдання ударів по військових базах флоту в анексованому Криму та Краснодарському краї РФ триває і зараз.

Так, у ніч із 25 на 26 квітня в Севастополі внаслідок атаки було пошкоджено великі десантні кораблі «Ямал» і «Николай Фильченков», а також корабель-розвідник «Иван Хурс», заявили у пресслужбі СБУ.

А на початку березня під час української атаки на порт Новоросійська у Військовій гавані уражено кілька кораблів ЧФ, зокрема фрегат класу «Адмирал Григорович», що є носієм крилатих ракет «Калибр». Також суттєвих пошкоджень зазнали морський тральщик «Валентин Пикуль», малі протичовнові кораблі «Ейск» та «Касимов».

В обох випадках атака здійснювалася з повітря. Судячи з кадрів відео, використовували безпілотні літальні апарати.

«Російська протиповітряна оборона неабияк пошарпана що в Криму, що в Краснодарському краї РФ. Українськими ударами знищено або виведено з ладу ЗРК та РЛС, що дозволяє нашим засобам ураження здійснювати повітряні атаки по кораблях, катерах і суднах Чорноморського флоту», – зазначає військовий експерт із Криму, підполковник запасу ЗСУ.

Капітан 3-го рангу, який раніше служив у військовій розвідці України, акцентує, що для захисту кораблів у бухтах Росія використовує досить старомодні, але досі ефективні засоби – бонові загородження і сітки. Він пояснює, що загородження з плавучих колод або плотів, які захищають вхід у гавань або фарватер від неприятельських суден, широко використовувалися в античності та середньовіччі на річках із нешвидкою течією, у вузьких морських затоках тощо.

На початку ХХ століття почали використовувати металеві сітки з тросів, прив’язані до колод або металевих бочок, – тоді флотських командирів сильно занепокоїла поява невеликих підводних човнів, здатних проникнути в бухти.

Під час Другої світової та після неї бухти почали захищати знімними сітковими загородженнями, прикріпленими до великих плавучих баків, – для захисту не лише від підводних човнів, а й від торпед і підводних диверсантів.

«Коли в України з’явилися на озброєнні морські дрони, бонові загородження спочатку були встановлені на вході в Севастопольську бухту. А після того як українські безекіпажні катери прорвали цю лінію загороджень, було встановлено ще дві додаткові», – розповідає колишній військовий розвідник.

За його словами, бонові загородження є в Балаклавській бухті, на вході в озеро Панське біля селища Чорноморське, на озері Донузлав, у бухтах Феодосії та Керчі, а також у Військовій гавані Новоросійська.

Обидва військові фахівці впевнені, що оскільки українські засоби ураження безперервно вдосконалюються під час війни і змінюється тактика їх застосування, скоро заходи, які вживає Росія для захисту кораблів у місцях стоянки, можуть виявитися недостатніми.