Доступність посилання

ТОП новини

Закрите небо над Кримом і можлива ескалація: «Це питання не військове, а політичне»


Російський винищувач СУ-57. Ілюстративне фото

Росія з 20 до 24 квітня запровадила тимчасові обмеження на польоти над частиною анексованого Криму та Чорного моря. У цю зону до висоти 19 тисяч метрів входить повітряний простір над південною частиною півострова ‒ від Севастополя до Феодосії, а також над частиною прилеглих територіальних і міжнародних вод Чорного моря.

Раніше російська влада вирішила з 24 квітня до 31 жовтня зупинити прохід іноземних військових і державних суден у низці районів поблизу Криму ‒ в акваторіях уздовж Південного узбережжя, на захід від півострова й на південь від Керченської протоки. Все це відбувається на тлі стурбованості України та її західних партнерів через активізацію російських військ у Криму й поблизу російсько-українського кордону. США та Євросоюз просять Росію утриматися від ескалації, а з Кремля відповідають взаємними претензіями в провокаціях і наполягають, що все, що відбувається поблизу України ‒ не більше ніж планові військові навчання. Про ризики можливої ескалації навколо Криму йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Україна як держава, відповідальна за повітряний простір над Кримом, після анексії півострова закрила його для повітряного руху, так само як і всі кримські аеропорти для цивільної авіації. Російські авіакомпанії, всупереч забороні, продовжують літати в анексований Крим, порушуючи міжнародні норми.

Колишній голова Державіаслужби України Денис Антонюк висловив Крим.Реалії думку, що російську владу не притягнуть до відповідальності за незаконне, з точки зору України й міжнародного права, перекриття неба над Кримом.

Денис Антонюк
Денис Антонюк

Термін у чотири дні якраз свідчить про те, що якоїсь великої ескалації не буде. Це, швидше, звичайний шум
Денис Антонюк

‒ Закрити на чотири дні повітряний простір над Кримом ‒ не найбільш незаконне їхнє рішення з величезного переліку інших. Тут є, з одного боку, небо безпосередньо над Кримом, плюс та частина, яка делегована міжнародними авіаційними організаціями Україні ‒ саме Чорне море. Я б сказав, у першому випадку ступінь незаконності менша, у другому ‒ більша. Мені здається, що термін у чотири дні якраз свідчить про те, що якоїсь великої ескалації не буде. Це, швидше, звичайний шум і звичайні методи роботи росіян. Ми зі свого боку можемо тільки писати, тільки порушувати це питання на всіх рівнях ‒ в ІКАО та інших органах ‒ але, як правило, це закінчується нічим. Усі розуміють, що вага України незрівнянно мала поруч із вагою Росії. Головне ‒ гроші. В авіаційних колах ніхто не буде зв'язуватися з Росією, всі хочуть туди літати.

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков 20 квітня сказав журналістам, що не має інформації щодо запровадження часткових обмежень на польоти над Кримом і Чорним морем, про які повідомляють ЗМІ. Він додав, що «на тимчасовій основі введення обмежень у деяких секторах на повітряний рух ‒ це абсолютно нормальна світова практика».

Тим часом Міністерство закордонних справ України висловило протест у зв'язку з тим, що Росія оголосила про закриття до жовтня 2021 року частини акваторії Чорного моря в напрямку Керченської протоки для військових кораблів і державних суден інших країн під приводом військових навчань. Загалом у квітні російські війська проводять більше ніж чотири тисячі різних маневрів на землі, воді, в повітрі у всіх військових округах країни. В Офісі президента раніше повідомляли, що, за їхньою інформацією, Росія розмістила на кордоні з Україною більше ніж 40 тисяч військових і ще стільки ж у Криму. Західні союзники України ‒ США, ЄС, G7 і НАТО ‒ висловили Києву свою підтримку. У Кремлі, зі свого боку, говорять, що пересування російської армії територією Росії не повинно викликати «жодного занепокоєння».

Адмірал запасу ВМС України, колишній заступник міністра оборони Ігор Кабаненко під час онлайн-дискусії 20 квітня назвав найнебезпечнішою загрозою з боку Росії для України саме потенційний наступ з півдня:

«Зараз розташування автомобільних, морських, десантних, механізованих, авіаційних, тилових, медичних підрозділів, частин радіоелектронної боротьби тощо на території Криму, а також їх оперативне розташування свідчать про підготовку амфібійних, повітряно-десантних і наземних дій у напрямку на Каховку, Генічеськ та Маріуполь. Ми маємо ідентифікувати принаймні три ймовірних директорії таких дій: одна з Криму й дві з десантно доступних ділянок Азовського та Чорного морів. Як найбільш небезпечний треба розглядати, на мій погляд, Азовський напрямок, проте не варто виключати й Чорноморський. Можливо, за співвідношенням військ росіянам не вистачає сил для того, щоб вести ефективні наступальні дії за традиційними стандартами, але на певних напрямках може створюватися їхня серйозна перевага ‒ це видно з боку Криму».

Ігор Кабаненко
Ігор Кабаненко

Колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк згодний з тим, що в нинішніх умовах Україні варто готуватися до ескалації, зокрема і з кримського напрямку.

Збройні сили України мають на це реагувати, мають готуватися до певних сценаріїв
Андрій Загороднюк

‒ Скупчення сил і засобів, тип їх підготовки та кількість дійсно свідчать про те, що загроза з потенційної переходить у безпосередню, і Збройні сили України мають на це реагувати, мають готуватися до певних сценаріїв. Звичайно, є перевага військового потенціалу Росії над українським, втім наші збройні сили достатньо підготовлені й екіпіровані для того, щоб на низці напрямків зупинити наступ або домогтися істотних чи неприйнятних втрат для Росії. Інше питання: якщо буде агресія, то якою буде її інтенсивність, з яких напрямків вона піде? Ризиковими називають лінію розмежування на сході України, Перекопський перешийок і вихід до Північно-Кримського каналу між Перекопом та Новою Каховкою. Також є можливі місця для десанту на узбережжях Чорного та Азовського морів.

Андрій Загороднюк
Андрій Загороднюк

Припущення щодо можливого наступу російських військ із Криму з метою забезпечити постачання дніпровської води на півострів висловлювали низка українських і західних експертів на тлі тривалої посухи в Криму. Андрій Загороднюк переконаний, що можливу ескалацію не варто розглядати лише з військової точки зору.

‒ Це питання не військове ‒ це питання політичне. Тут важливі зовсім інші моменти, які враховують не тільки військову готовність ‒ саме про неї говорив адмірал Кабаненко. Питання в тому, чи приведуть цю готовність в якесь виконання, чи будуть використані війська ‒ і це набагато більш комплексне питання. Звичайно, ризики для Росії в цьому випадку дуже великі, дуже високі. Позиція багатьох аналітиків полягає в тому, що ці ризики неприйнятні, у них немає сенсу. Росіяни дійсно можуть досить серйозно висунутися на 80 кілометрів углиб українського материка, до споруд Північно-Кримського каналу, але це не можна зробити без дуже істотних втрат. Утримати цю територію буде для них вкрай складно. При цьому вже однозначно буде зрозуміло, що це не «сепаратисти на сході України», казки про яких росіяни досі розповідають усьому світу.

За оцінкою Андрія Загороднюка, Захід уже продемонстрував готовність допомагати Україні не тільки новими санкціями проти Росії, але й постачанням озброєнь, військової техніки.

До нас через Середземне море йдуть кораблі з Великої Британії, є певні розмови з цього приводу в США
Андрій Загороднюк

‒ Ми також бачимо, що до нас через Середземне море йдуть кораблі з Великої Британії, є певні розмови з цього приводу в США тощо. Тобто в принципі йдеться про комплексну допомогу. Взагалі, у разі вторгнення, порушивши міжнародне право настільки неприкрито, агресивно, безпідставно, росіяни створять черговий прецедент у порушенні світового правопорядку. Тому тут питання не стільки в Україні, скільки в тому, що жодній західній країні категорично невигідно, щоб хтось настільки зневажав цей правопорядок. Посеред Європи одна країна абсолютно безпідставно може взяти й почати відкриті військові дії проти іншої, тільки тому що у них свого часу не вийшло домовитися у Тристоронній контактній групі. Так у сучасному цивілізованому світі не робиться.

Тим часом колишній співробітник російського Інституту стратегічних досліджень Олександр Ситін припускає, що російська влада точно так само боїться провокацій Заходу.

Олександр Ситін
Олександр Ситін

Російське керівництво бачить у цьому засіб для тиску і залякування України, проте ні в яку реально гарячу стадію це не перейде
Олександр Ситін

‒ Сьогодні басейн Чорного моря є найбільш загрозливим для них напрямком, тому вони намагаються убезпечитися з цієї точки зору. Росія сама дуже боїться будь-яких провокацій, на які їй довелося б відповісти збройним шляхом. В усякому разі вона за жодних обставин ‒ це вже видно з міжнародного контексту ‒ не піде на ці провокації сама. Що стосується зосередження російських військ у Криму та біля східного кордону України, російське керівництво бачить у цьому засіб для тиску і залякування України, проте ні в яку реально гарячу стадію це не перейде. Влада Росії зацікавлена в тому, щоб конфлікт на Донбасі як такий тривав. Швидше за все, нічого не буде саме тому, що Кремль насправді не готовий реально вдертися на територію суверенної України.

Старший експерт Українського інституту майбутнього Андреас Умланд пропонує не скидати з рахунків людський фактор у рішеннях Кремля.

Андреас Умланд
Андреас Умланд
Усе суперечливе, важко розгледіти тут якусь логіку, і такого роду спекуляціями можна займатися нескінченно
Андреас Умланд

‒ Насправді дуже важко сказати, до чого готується Росія, тому що коло людей, які ухвалюють рішення, там дуже маленьке. Це від трьох до п'яти осіб: усе загалом вирішує Путін та його там найближчі соратники. У Росії немає якогось суспільного процесу щодо цього, тобто тут всяке може трапитися. Один із варіантів ‒ це дійсно вторгнення для завоювання Північно-Кримського каналу, тобто ніби гуманітарна місія чи щось у цьому дусі. Але, наскільки я розумію, для пуску води в Крим буде необхідна фундаментальна реконструкція цього каналу, навіть якщо його завоювати. Можливо, до виборів у Держдуму в вересні потрібно змінити порядок денний всередині Росії й відволікти громадськість від реальних соціальних проблем. Усе суперечливе, важко розгледіти тут якусь логіку, і такого роду спекуляціями можна займатися нескінченно.

Андреас Умланд прогнозує хіба що окремі дрібні сутички на Донбасі, але не більшу ескалацію між Росією та Україною.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Мілітаризація Криму

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.

У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.

У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.

Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».

У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.

Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG