Доступність посилання

ТОП новини

Кримський заповіт Євгена Марчука


Євген Марчук
Євген Марчук

На мою думку, мабуть, ніхто з українських політиків не залишив в історії незалежної України такої великої, глибокої та помітної спадщини, як Євген Марчук. Тому що, напевно, ніхто з політиків не знав Україну, український народ, міжнародне право та кон'юнктуру міжнародного життя так глибоко і конкретно, як юрист Марчук. Генерал армії України Євген Кирилович Марчук – творець СБУ та її перший голова, віцепрем'єр-міністр у декількох урядах країни, він був четвертим прем'єр-міністром України, міністром оборони, секретарем Ради національної безпеки і оборони, учасником і творцем кількох політичних об'єднань, народним депутатом України двох скликань. Його вже немає, але його спадщина залишається з нами, служить Україні.​

Глибина його знань, логіка і системність аналізу вражали

Я бачив багато разів, як журналісти люблять спілкуватися і працювати з Євгеном Кириловичем, тому що він завжди конкретно, глибоко й вичерпно відповідав на питання, глибина його знань, логіка і системність аналізу вражали, вони завжди підкріплювали його висновки, багато з яких згодом були підтверджені й життям.

Журналісти Радіо Свобода і проєкту Крим.Реалії, напевно, були останніми з колег, хто не так давно спілкувався з Євгеном Кириловичем у студії, оскільки останнім часом він хворів і лікування займало багато часу й сил. Його інтерв'ю Радіо Свобода відрізняються системністю і глибиною, завжди притаманною йому точністю формулювань і висновків, яка не всім нинішнім політикам не під силу.

Ще з 90-х років я був особисто знайомий з Євгеном Кириловичем. Ми зустрічалися в Криму на різних самітах у першій половині 90-х, потім у 1999 році в Кримському медуніверситеті під час його виборчої кампанії, під час його відпочинку в одній з оздоровниць, під час його пресконференцій, я неодноразово брав у нього інтерв'ю для багатьох видань. І він завжди висловлював думки і давав аналіз такого рівня, який міг бути доступний тільки йому з його знаннями і досвідом. Крім того, Євген Кирилович часто говорив: «А тепер я у вас візьму інтерв'ю», і розпитував, як йдуть справи в Криму, які новини, які передбачення, які настрої у людей. Його цікавили не тільки думки інших людей, але й їхні оцінки подій.

Однак у житті Євгена Кириловича є особливий період, коли він зіграв вирішальну роль у долі України. Марчук і Крим – ця тема ще повинна стати предметом вивчення в академіях та університетах державного управління, стратегічних аналітичних центрах, політичних школах. Під час нещодавнього інтерв'ю Євген Кирилович, відволікаючись від запису, згадував, як він в ніч перед спробою захоплення Юрієм Мєшковим кримського главку СБУ організував операцію з висадки прихованого десанту в будівлю на бульварі Франка в Сімферополі, що запобігло переходу кримського підрозділу під начало «Республіки Крим». На ранок Мєшков зі свитою, вже передчуваючи удачу, не зміг навіть увійти в будівлю, і жоден співробітник кримського главку СБУ не перейшов на бік «республіки».

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Випробуванням для Криму в той час було також функціонування в Криму так званого «московського уряду Євгена Сабурова», в складі якого під прикриттям посади міністра працював співробітник ГРУ Віктор Мінін. Євген Марчук організував взаємодію з Кримом, спланував кілька заходів, що сприяли відновленню законності на півострові. Уряд Сабурова був занадто слабким суперником генералу Марчуку. В результаті програма «уряду поета й економіста Євгена Сабурова» з перетягування економіки Криму під російське управління була зірвана, некомпетентність його міністрів сприяла їх відставці, провалу отриманих завдань і відкликанню його в Москву. Для Віктора Мініна це означало провал добре спланованої операції. Служба безпеки України під керуванням Євгена Марчука виявилася сильнішою, а її робота – тоншою й ефективнішою.

Заслуга Євгена Марчука у протидії кримському сепаратизму 90-х років також полягає в ліквідації сепаратистської конституції і самої посади президента Криму. Це рішення було ухвалене за його ініціативи та за його участі. Ні Росія, ні сепаратистські сили в Криму не змогли навіть оскаржити закон України «Про скасування Конституції та деяких законів Автономної Республіки Крим» від 17 березня 1995 року, яким були скасовані всі сепаратистські нововведення в кримське законодавство, в тому числі 40 сепаратистських законів. У цих рішеннях з юридичної точки зору все було вивірене й узгоджене, в них не було порушення міжнародного права, але тонко і надійно був поставлений заслін сепаратизму і його рецидивам у Криму, навіть незважаючи на те, що Росія всіляко намагалася реанімувати його.

Робота Марчука з протидії кримському сепаратизму і посяганням Росії на Крим – це один з його заповітів, мабуть, для всіх політиків України

В одному з нещодавніх інтерв'ю Євген Кирилович Марчук сказав, що шкодує, що йому не вдалося стати президентом України, оскільки тоді він доклав би зусиль, щоб країна змогла уникнути багатьох негативних явищ у недовгій поки історії незалежності. Він стверджував, що якби він був президентом, то йому вдалося б уникнути анексії Криму, початок якої Росія поклала ще в 90-х роках, зустрівши його, Марчука, протидію, а також в 2003 році під час провокації на острові Тузла. І варто вірити – він знайшов би способи відбити охоту зазіхати на Україну.

Тому робота Марчука з протидії кримському сепаратизму і посяганням Росії на Крим – це один з його заповітів, мабуть, для всіх політиків України. Зараз очевидно, як часто Україні було необхідно, щоб чинні політики радилися з Євгеном Кириловичем, але яка ж була помилка, що вони цього не робили!..

Він не став президентом, але він завжди був переможцем, Євген Марчук, юрист, генерал, політик, інтелектуал.

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG